Залишайтеся з нами

Арт новини

На пресс-конференции «Музей > НОВОЕ ПРОСТРАНСТВО» объявили финалистов конкурса «Музейный кластер»

Опубліковано

 27 мая 2013 года в Государственном музее архитектуры им. А.В. Щусева, Москва, прошла пресс-конференция, посвященная проекту «Музей > НОВОЕ ПРОСТРАНСТВО», в рамках которой были объявлены результаты открытого архитектурного конкурса «Музейный кластер».

В пресс-конференции приняли участие:

Сергей Кузнецов – главный архитектор г. Москвы

Ирина Коробьина – директор Государственного музея архитектуры им. А.В. Щусева

Филипп Освальт  – директор Фонда Баухаус Дессау (Германия)

Андрей Боков – Президент Союза архитекторов России
Юрий Григорян – архитектор, глава бюро “Проект Меганом”

Сергей Чобан – руководящий партнер бюро SPEECH Чобан&Кузнецов

Павел Нефедов – директор Департамента корпоративных коммуникаций и рекламы ОАО Росбанк

26 апреля 2013 года Государственный музей Архитектуры им. А.В. Щусева запустил уникальный проект «Музей > НОВОЕ ПРОСТРАНСТВО», который призван привлечь внимание к потенциалу развития российских музеев, актуализации музейного пространства и формирования на их основе качественно новых архитектурных, культурных и городских пространств. 

Долгосрочный проект включает в себя:

– выставку, представляющую идеи по развитию Государственного музея архитектуры им. А.В. Щусева в музейный центр мирового значения,

– проведение архитектурного конкурса на концепцию музея Дом Мельникова,

– проведение архитектурного конкурса на концепцию музея Музейного кластера, 

– лекции архитекторов и руководителей, активно развивающихся музейно-выставочных пространств, дискуссии,

– мультимедийную программу «Музей завтра».

«Считаем своим долгом генерировать идеи по развитию Музея архитектуры и архитектурной жизни в стране и представлять их вниманию общества. Если эти идеи будут признаны разумными и полезными, то начнется их реальное продвижение. Убеждена, это самый демократический и честный путь развития. Его начало отмечает программа «Музей > НОВОЕ ПРОСТРАНСТВО”.

Логичен и даже необходим выход Музея в городскую среду. Соединив созвездие легендарных музеев, находящихся в центре Москвы, системой общественных пространств, мы преобразуем недружелюбную сегодня среду московского центра в “музейный кластер”, аналоги которого являются сердцем культурных столиц мира” – открыла пресс-конференцию директор музея архитектуры Ирина Коробьина.

В рамках пресс-конференции были объявлены результаты конкурса «Музейный кластер».

Государственный музей архитектуры им А.В.Щусева при поддержке Москомархитектуры провел конкурс на разработку концепции формирования МУЗЕЙНОГО КЛАСТЕРА – городского общественного пространства в самом центре Москвы, в границах Боровицкой площади, пересечения улиц Моховая и Знаменка, Воздвиженки и Крестовоздвиженского переулка. Он был инициирован с целью привлечения внимания к проблемам территории московского центра и послужил выявлению ресурсов ее развития.

Перед архитекторами стояла задача — связать легендарные культурные объекты, находящиеся в пешеходной доступности друг от друга  системой архитектурных маршрутов и арт-пространств, чтобы создать комфортное и дружелюбное человеку городское пространство «музейного кластера», которое могло бы стать новым символом Москвы.  Пространства такого качества являются неотъемлемой частью городской жизни культурных столиц мира, таких как как Стокгольм, Мадрид, Вена…. и притягивают туристов со всего света. Участники конкурса представили свои идеи по использованию высокого потенциала центра Москвы для формирования среды самого высокого содержательного и художественного качества.

Проекты конкурса демонстрируют идеи по стратегии и тактике развития «музейного кластера», реализация целого ряда из них возможна уже сегодня, – отметили члены жюри, заявив о необходимости проведения подобных концептуальных конкурсов.

Ирина Коробьина отметила, что лучшие по мнению Жюри проекты будут направлены  в Министерство культуры Российской Федерации и Правительство Москвы.

Сергей Кузнецов, Главный архитектор Москвы отметил, что конкурс созвучен общей идеологии московской конкурсной практики и несет основополагающую идею формирования банка проектов, которые могут быть предложены как архитекторами-профессионалами, так и жителями города. Он выразил надежду на то, что лучшие идеи найдут свое воплощение. «Эта инициатива музея показала, что есть люди, заинтересованные в качестве города, в его развитии, и они представили проекты преобразования городской среды как свой манифест», — подчеркнул Сергей Кузнецов.

Жюри пришло к решению выбрать три равноценных проекта-победителя и, кроме того, присудить три специальные премии.

Первое-Второе-Третье место равноценно разделили:

147125 (11)*   Первая премия

За многоуровневое стратегическое решение

Автор: Антон Иванов, архитектор

 *номер проекта (номер на экспозиции)

131652 (8)      Первая премия

За деликатный подход к интервенции в городскую среду

Авторы: Анастасия Тер-Саакова, Алексей Котлярский, архитекторы

232001 (14)    Первая премия

За самый сильный градостроительный манифест

Авторы: Андрей Адамович, Михаил Орлов, Максим Вертипорох, Елизавета Косихина, Татьяна Вензелева, архитекторы

Специальными премиями отмечены:

100579 (3)      Специальная премия

За остроумие и синергетику решения

Авторы: Александр Зеликин, Анастасия Казакова, Галина Шуб / PROJECT_Z

Алексей Муратов, Александр Альберт, Анатолий Белов, Анна Броновицкая / ПРОЕКТ РОССИЯ

250879 (16)    Специальная премия

За убедительную интеграцию в широкий городской контекст

Архитектурное бюро «Студио-ТА»

Авторы: Тигран Бадалян, Анна Меликсетян, Артур Хачатурян, архитекторы; Денис Александров, инженер

628732 (21)    Специальная премия

За тактичный подход к организации взаимосвязей между компонентами кластера

Автор: Ольга Миронова, студентка МАрхИ

Победители конкурса получили дипломы от Государственного музея архитектуры им. А.В. Щусева и Москомархитектуры, кроме того, две специальные премии присудили партнеры конкурса «Городские проекты»:

232001 (14)    За любовь к пешеходам

Авторы: Андрей Адамович, Михаил Орлов, Максим Вертипорох, Елизавета Косихина, Татьяна Вензелева, архитекторы

250879 (16)    За глобальный подход

Архитектурное бюро «Студио-ТА»

Авторы: Тигран Бадалян, Анна Меликсетян, Артур Хачатурян, архитекторы; Денис Александров, инженер

Организаторы уверены, что подобные конкурсы очень важны – они «раскачивают» профессиональное и общественное сознание, обращают его в сторону перемен к лучшему. Все конкурсные проекты являются бесспорным вкладом в повышение качества среды московского центра и культурной жизни страны.  

Выставка проектов будет проходить до 15 июля.

Все проекты будут опубликованы в каталоге, специально изданном журналом TATLIN совместно с Музеем архитектуры им. А.В. Щусева. Проекты победителей будут представлены в Министерство Культуры РФ и Правительство Москвы.

 

Арт новини

Подружжя може заплатити $250 000, щоб видалити мурал Бенксі з будинку

Опубліковано

Редактор

Для тих, хто займається мистецтвом, прокинутися і виявити, що ти є власником нової роботи потайливого вуличного художника Бенксі, було б мрією, що здійснилася. Але, згідно з повідомленням в газеті Sun, британська пара стала жертвою “живого кошмару” відтоді, як Бенксі намалював майже 20-футову чайку на стіні їхнього будинку в Саффолку.

Відтоді, як у 2021 році Бенксі прикрасив їхній будинок гігантським водоплавним птахом, домовласники, Гаррі та Гокеан Куттси, потерпають від вандалів і змушені або платити за охорону та збереження птаха, що коштує майже 50 000 доларів на рік. В іншому випадку, вони могли б видалити мурал, що може коштувати до чверті мільйона доларів.

Чоловік позує під макетом чайки, яка ось-ось накинеться на упаковку чіпсів – сюжет графіті, що має ознаки вуличного художника Бенксі, на стіні в Лоустофті на східному узбережжі Англії 8 серпня 2021 року. (Фото Джастіна Талліса / AFP)

В інтерв’ю “Таймс” пан Куттс сказав:

“Спочатку це було неймовірно, але з розвитком подій це стало надзвичайно напруженим. Я не впевнений, що Бенксі усвідомлює непередбачувані наслідки для власників будинків. Якби ми могли повернути час назад, ми б це зробили”.

Хулігани, які намагалися зафарбувати мурал, злодії, які відколювали зафарбовані фрагменти, щоб продати їх у Facebook, тріщини в стіні та члени окружної ради – це лише деякі з неприємностей, з якими довелося зіткнутися Куттсам. Після крадіжки їм довелося за власний кошт найняти охоронця, який би наглядав за муралом вночі.

Єдиний вихід, кажуть Куттси, – це зняти 22-тонну фреску, а для цього за останній місяць довелося “зміцнити її 12 шарами смоли, скловолокна і п’ятьма тоннами сталі, а також використовувати 40-футовий кран, щоб забрати її”.

Куттси сподіваються продати масивну роботу, щоб компенсувати витрати в 250 000 доларів.

“Ми звичайні люди, – сказав пан Куттс в інтерв’ю виданню Sun, – тож ми хотіли б продати її і щось на цьому заробити”.

У 2021 році мурал Бенксі із зображенням молодої дівчини, яка використовує велосипедну шину як обруч, був знятий з цегляної стіни в Ноттінгемі, Англія, і проданий за шестизначну суму галереї Brandler Galleries, що базується в Брентвуді, Англія.

Читати далі

Арт новини

Житель Флориди врізався в 13-метрову скульптуру Ханта Слонема – другий акт арт-вандалізму цього місяця

Опубліковано

Редактор

Дерек Алан Модрок, 49-річний житель Флориди, зізнався, що врізався на своєму автомобілі у високу синю скульптуру кролика під назвою “Громобій” американського художника Ханта Слонема, повідомила поліція на початку цього тижня. Скульптура, вартість якої оцінюється в 300 000 доларів, знаходилася в парку Джастіна Фліппена в місті Вілтон Манорс, на північ від Форт-Лодердейла.

Модрок також зізнався, що на початку цього місяця пошкодив ще один витвір мистецтва – статую ескімо роботи Крейга Берубе-Грея в сусідньому парку Рейчел Річардсон. Поліція заарештувала Модрока після того, як камери спостереження зафіксували його на місці злочину.

Хант Слонем “Thunderbunny”, 2022

Слонем, зі свого боку, вперше почув про акт вандалізму, коли NBC Miami звернулася до нього за цитатою, і відтоді він займається розслідуванням нападу. Це не перший випадок, коли він втрачає витвір публічного мистецтва.

“11 вересня було гірше, я втратив 80-футову фреску”, – сказав Слонем дещо спантеличений тим, що цей вид насильства знову знайшов свій шлях до його роботи. “Я був просто шокований. Це така дивна річ, те, що це траплялося раніше, і те, що це сталося знову”.

На створення “Громобоя” заввишки 13 футів 7 дюймів, виготовленого з 6 500 шматочків блакитного скла, пішов рік, і його встановили в парку в травні 2022 року після того, як місцева галерея Art Gallery 21 домовилася з містом про позику скульптури з New River Fine Art у Форт-Лодердейлі. Скульптура мала переїхати до ботанічного саду, але ці плани наразі призупинилися. Слонем і члени комісії вивчають роботу, щоб з’ясувати, чи можливий ремонт, оскільки робота зазнала серйозних структурних пошкоджень. Слонем сказав, що знадобиться ще кілька днів, щоб з’ясувати, що можна зробити.

Незважаючи на стан цензури мистецтва у Флориді, здається, що Модрок не був мотивований поточним політичним кліматом. NBC Маямі повідомили, що Модрок розповів місцевій поліції, що він обрав цю роботу, оскільки парк, в якому він проживав, був названий на честь Джастіна Фліппена, колишнього мера маєтку Вілтон, якого Модрок звинуватив “у тому, що ми чуємо птахів”. Парк був названий на честь Фліппена після його раптової смерті у 41 рік від аневризми.

“Це дійсно дивно, тому що я пташиний фрік, – сказав Слонем. “У мене багато домашніх птахів, до сотні, і цей хлопець не любив мера через усіх птахів?” Невідомо, чи знав Модрок про любов Слонема до птахів, чи це був збіг обставин.

Модрок вже має судимість, він відсидів три роки в окрузі Бровард за продаж кокаїну. Модрока звинувачували за трьома пунктами кримінальних злочинів у зв’язку з його нещодавньою серією актів вандалізму.

Читати далі

Арт новини

В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION

Опубліковано

Редактор

В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION, який працював у місті ще на початку XX століття. Там розташовані художні галереї, конференц-зали, літературний клуб, виставковий простір та великий концертний зал.

Центр був побудований саме з культурною метою, ще у 1902 році архітектором Троупянським.  Проєкт передбачав будівництво будівлі з приміщеннями для аудиторій, бібліотеки, читальні та концертної зали. Проте згодом будівля занепала і заклад припинив свою діяльність. У відновленні пам’ятки архітектури взяли участь представники одеського бізнесу та культурні діячі. А віра у перемогу України та розуміння важливості підтримки культури нашої країни, не дозволили припинити реставраційні та відновлювальні роботи навіть після початку повномасштабної війни. Почесним гостем урочистого відкриття міжнародного культурного центру UNION став Курт Волкер – видатний американський дипломат. Пан Волкер, який відомий своєю послідовною і системною діяльністю, спрямовану на підтримку України, взяв участь у засіданні ООН – Одеського обʼєднання національностей в культурному центрі UNION та разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим урочисто відкрив залу «Euroatlantic event hall». Саме в Одесі, на сцені UNION, колишній представник Держдепу сказав що, на його думку, після війни Україна буде стрімко розвиватися та стане прикладом розвитку і за декілька років стане розвиненою інноваційною “зіркою Європи”.

В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION

Для поціновувачів мистецтва UNION відкрився виставкою “Українське мистецтво. Шлях нескорених”, на якій представлені картини та скульптури українських митців, створені іменитими й молодими художниками різних поколінь за останні 50 років. Виставка охоплює понад 300 робіт майже 20 сучасних авторів. Експозиції розкривають смисли та динаміку творчості митців, чиї твори прикрашають музейні колекції різних країн світу — від Одеського художнього до спекотного Катару та музею Гуггенхайма у Нью‒Йорку.

Експозиція демонструє багатогранність українського мистецтва та показує його зв’язок з минулим і сучасністю. Кожна робота в колекції стає символом, що кодує певну інформацію та ідею, адже сьогодні, українська культура втілює поняття свободи, а українське мистецтво крокує шляхом вільних людей.

Відвідувачі виставки матимуть змогу прослідкувати, як один простір стає основою для різних видів візуального мистецтва, включаючи живопис, скульптуру та фотографію. Експозиція охоплює безліч різноманітних стилів, таких як нонконформізм, сюрреалізм, абстракціонізм, імпресіонізм та класична реалістична школа.

Культурна дипломатія та збереження культурної ідентичності в сучасній Україні набуває особливої актуальності, оскільки війна що триває сьогодні, не лише конфлікт зброї та території, це також війна культур та наративів.

Відкриття нового культурного центру в Одесі є відображенням віри у потужну роль культури та дипломатії у будівництві нашого майбутнього. Адже сьогодні, Україна й Одеса продовжують прокладати шлях до нових горизонтів свободи, демократії та творчості, залишаючи свій незабутній слід у світовій історії.

Одеський культурний центр UNION стає місцем, де зустрічаються люди з різних куточків світу, об’єднані мистецтвом і спільною метою — надихати та змінювати світ навколо нас.

Відвідати виставку можна за таким графіком: вівторок – неділя з 11.00 до 19.00, більше інформації на сайті закладу – https://unionart.com.ua/.

До експозиції увійшли роботи: Віталія Алікберова, Святослава Барабаша, Сергія Гуменюка, Анни Кулагіної, Таісії Капустаринської, Володимира Крані, Юрія Крука, Ігоря Летинського, Галини Лєкарєвої-Нікітіної, О. Новаєва, Сергія Папроцького, Кліма Степанова, Ірини Сушельницької, Вадіма Суворова, Віктора Тиблевича, Андрія Черновіла, Олени та Володимира Іллічових.

Читати далі

Читають

© 2012-2024 Арт Новини | Art News. Всі права захищені. Використання будь-яких розміщених на сайті матеріалів дозволяється за вказівкою прямого відкритого для пошукових систем гіперпосилання на Art-News.com.ua. Посилання розміщується незалежно від повного чи часткового використання матеріалів. Гіперпосилання має бути розміщене в першому абзаці цитованого матеріалу.