Найімовірніше, багато хто з вас хоча б раз стукав по дереву, уникав ходити під драбинами або носив із собою якийсь талісман на удачу. Ці забобонні ритуали втішають нас тим, що певний обряд чи об’єкт має силу принести успіх або ж відвести лихо.
«Це частина людського стану — бажання контролювати речі, які не у нашій владі», — прокоментувала письменниця та ілюстраторка Еллен Вайнштейн.
Як глибоко забобонна людина, Вайнштейн завжди цікавилася ритуалами, які люди практикують у надії досягти успіху, продуктивності чи творчості.
Цього місяця вона випускає збірку «Рецепти на удачу: забобони та різні обряди екстраординарних людей». Завдяки тексту та грайливим ілюстраціям книга розкриває забобонні звички 65 відомих художників, дизайнерів, музикантів, науковців, спортсменів та багатьох інших.
У сьогоднішній статті ми хочемо поділитися витягами з книги Вайнштейн, які показують, як талановиті майстри від Йоко Оно до Сальвадора Далі знайшли розрадження та натхнення в забобонах.
Пабло Пікассо
Іспанський художник Пабло Пікассо (1881–1973) не викидав свого старого одягу, обрізків волосся чи нігтів, побоюючись, що це означатиме втрату частини його «сутності». Пікассо також збирав свої роботи, і на момент смерті він мав близько п'ятдесяти тисяч власних творів, які варіювалися від гравюр і малюнків до кераміки та театральних декорацій. Його називають одним із найплідніших і найвпливовіших художників минулого століття.
Йоко Оно
Відома мультимедійна художниця та активістка Йоко Оно була дуже чутливою до звуку і світла в молоді роки. Йоко Оно виявила, що коли дивиться на вогонь від сірника у темній кімнаті, це дає їй відчуття полегшення. Художниця сказала, що повторювала цей ритуал безперервно, доки не заспокоїться. Пізніше цей приватний ритуал став перформансом, що отримав назву Lighting Piece.
Фріда Кало
Мексиканська художниця Фріда Кало (1907–1954) дуже любила писати свої автопортрети в оточенні рослин і тварин. Картини Фріди Кало — часто автобіографічні, наповнені квітами, які вона вирощувала сама в саду будинку, де проживала разом із художником Дієго Рівером (більш відомий як Casa Azul). Доглянутий сад Кало був місцем комфорту та натхнення для художниці. Там вона проводила години, доглядаючи за рослинами, фруктами та квітами, багато з яких були мексиканського походження. Робочий стіл жінки також виходив вікнами на сад. До речі, останнє прохання талановитої майстрині, коли вона повернулася додому з лікарні перед смертю, полягало в тому, щоб її ліжко перемістили в сад. Можливо, Кало вважала, що рослини додають їй сил.
Доктор Сьюз
Автор та ілюстратор Теодор Сьюз Гейзель (1904–1991), більш відомий як доктор Сьюз, мав величезну колекцію з майже 300 капелюхів. Коли йому потрібно було написати або намалювати щось, Теодор прямував до своєї секретної шафи. Там чоловік вибирав і приміряв різні капелюхи доти, доки не з'являлося натхнення. Саме ці химерні звички допомогли Сьюзу створити деякі з наших найпопулярніших дитячих книг, зокрема класичного «Кота в капелюсі».
Сальвадор Далі
Іспанський художник-сюрреаліст Сальвадор Далі (1904–1989) вважав себе дуже забобонною людиною і носив із собою маленький шматочок іспанської корчі, який нібито відганяв злих духів. Далі був видатним і впливовим художником, чиє життя і творчість були охоплені сюрреалізмом. Відомий своїми дивацтвами, він мало не задихнувся одного разу, читаючи лекцію в шооломі та костюмі для дайвінгу.
