У сьогоднішній статті ми хочемо розповісти про п'ять картин, які спіткала сумна доля, і вони, на превеликий жаль, були знищені з невідомих причин.
1. У 1954 році британський художник Грем Сазерленд отримав замовлення на створення портрета Вінстона Черчилля, який пізніше був подарований політику на 80-річчя. Але, на жаль, подарунок іменинникові не припав до душі. Картину вивезло сімейство Черчиллів одразу після урочистості до їхнього загородного будинку, і з того моменту цю роботу більше ніхто не бачив. Існує думка, що портрет знищила дружина Вінстона Клементина Черчилль.
Також варто зазначити, що портрет Черчилля майже нікому не сподобався, хоч і хвалили його лише з ввічливості.
2. Фреску під назвою "Єремія II", написану невідомим художником у 1934 році, тоді ж і представили публіці у Вестчестерському інституті образотворчих мистецтв. На роботі була зображена зла карикатура на політику "нового курсу" та Франкліна й Елеонору Рузвельт, а також намальовані робітники, які страждають.
Найцікавіше, що ця робота викликала найбільше обурення у звичайнісінького маляра Джона Смюске, який працював у сусідньому будинку біля музею, де виставлялася фреска. Одного вихідного дня чоловік, як і всі, купив квиток і на очах у відвідувачів облив "Кошмар 1934-го" плямовивідником. За цей вчинок його засудили до позбавлення волі строком на 6 місяців.
3. На жаль, у сорокових роках чимало творів мистецтва було знищено через воєнні дії. Така доля не оминула й полотна Густава Климта. Картини, які він писав спеціально для виставки у Віденському університеті, замовники визнали порнографічними, оскільки клімтівські дами символізували філософію, юриспруденцію та медицину, які вважалися надто манірними й несумісними з тодішнім духом суворої науки. У 45-му році нацисти спалили замок, у якому перебували картини Климта, щоб ті не потрапили до рук ворогів.
4. "Людина на роздоріжжі" — цю фреску виконав мексиканський художник Дієго Рівера на замовлення Рокфеллеровського центру в Нью-Йорку. Спочатку Ріверу не хотіли запрошувати, адже він славився своїми "лівими" поглядами, а натомість хотіли замовити Анрі Матісса чи Пабло Пікассо.
У результаті одним із головних персонажів твору виявився Володимир Ілліч Ленін, а під його керівництвом руки робітників з'єднувалися. Також на фресках була зображена демонстрація робітників на Червоній площі. Проте у 1934 році фреску знищили працівники центру. Вони пояснили це тим, що художник не побажав поміняти Леніна на більш "відоме обличчя". Після цього інциденту стіну розписав художник Хосе Марія Серт, який вирішив обрати головним героєм Авраама Лінкольна.
5. "Жнець" — величезна п'ятиметрова фреска, написана у 1937 році для іспанського павільйону на Всесвітній виставці в Парижі художником Жоаном Міро. Ця робота нікому не сподобалася, тому що зображений селянин тримав у руках серп, який на той момент вважався комуністичним символом. Після завершення виставки Жоан Міро пожертвував фреску іспанському уряду, проте під час транспортування робота зникла. Експерти вважають, що її просто знищили.
