Італійський скульптор Гехард Деметц 2005 року просто зачарував публіку. Він майстерно вирізьблює з дерева маленьких дівчаток і хлопчиків із дещо дивними на перший погляд предметами, у такий спосіб зіштовхуючи у своїх творіннях дитячий і дорослий світи, елементи війни та релігії у дивних підтекстах. Основу його скульптур складають дерев'яні блоки, дуже віртуозно опрацьовані обличчя, тіла ж і одяг — більш розмашисто, імпресіоністично. Інколи блоки утворюють дивні "пробіли", вдивляючись у які починаєш шукати сенс.
І цей сенс є. Гехард є філософом, його дерев'яні скульптури — не що інше як спроба вловити й передати сприйняття дітьми світу дорослих.
Гехард розповідає, що Штайнер (засновник антропософії, вигадав вальдорфську педагогіку) вважав, що у дітей віком до шести років присутнє гостре відчуття несвідомого, і вони можуть в уловлювати імпульси, що йдуть від їхніх предків. Що далі один від одного, то більше цей зв'язок обривається, і тим самим діти відчувають своє дорослішання. Також при цьому вони відриваються від несвідомого часу, позбавляються почуття провини своїх предків.
"Пробіли" у брусках та їхнє нарощування, за Деметцем, означають дорослішання і ріст дітей із послідовним набором блоків і непередбачуваними пропусками досвіду.
