У жовтні перед офіційним відкриттям масштабного ярмарку Art Basel Paris двоє представників арт-сфери опинилися в епіцентрі сутичок у паризькому метро. Учасники акцій протесту бігли сходами, рятуючись від сльозогінного газу, тоді як зовсім неподалік люди спокійно вечеряли в ресторанах, ніби нічого не сталося. Цей контраст яскраво відображає реалії сучасного арт-ринку, який прагне бути глобальним, але часто забуває про нестабільність навколишнього світу.
Ризики безпеки та дострокові закриття ярмарків
Сам ярмарок Art Basel Paris відкрився для VIP-гостей ексклюзивним заходом Avant-Première, проте був змушений закритися у п'ятницю ввечері — на два дні раніше запланованого терміну. Організатори пішли на такий крок через загрозу ескалації демонстрацій та заворушень, спричинених невдоволенням витратами на освіту та соціальною нерівністю. Активісти погрожували дістатися Великого палацу (Grand Palais), де експонувалися твори мистецтва на десятки мільйонів доларів, зокрема роботи Герхарда Ріхтера.
Подібні випадки в історії арт-рику траплялися й раніше. Наприклад, ярмарок Art Basel Miami Beach мав стартувати у грудні 2001 року, проте теракти 11 вересня змусили перенести подію на наступний рік. У листопаді 2015 року виставка Paris Photo закрилася достроково через серію скоординованих терактів у Парижі, внаслідок яких загинуло 130 людей. А в березні 2020 року нідерландський ярмарок TEFAF Maastricht завершив роботу на чотири дні раніше через спалах коронавірусу, який згодом призвів до кількох десятків інфікованих серед відвідувачів та експонентів.
Фінансові наслідки для галерей та страхові нюанси
Рішення про закриття ярмарків завжди викликає суперечки. Деякі великі гравці, як-от президент галереї Hauser & Wirth Марк Пайо, зазначають, що більшість угод закривається ще у перші дні події. Водночас власник галереї з Нью-Йорка Мігель Абреу наголошує, що вихідні дні приносять значну частину продажів і є критично важливими для знайомства з новими колекціонерами. Раптові скасування завдають серйозних збитків галереям, які витрачають на участь у таких подіях від десятків до сотень тисяч доларів.
За словами Шеріл Карім, керівниці напряму образотворчого мистецтва в страховій компанії Gallagher із 33-річним стажем, деякі поліси покривають скасування подій через задокументовані незготувані витрати, такі як оренда стендів, доставка та подорожі. Проте жодна страховка не може відшкодувати упущену вигоду від потенційних угод або втрачені зв'язки з колекціонерами, які так і не потрапили на виставку.
Перенасичення календарів та пошук нових моделей
Окрім протестів, природних катаклізмів та воєнних конфліктів, арт-ринок стикається з іншою проблемою — надмірною кількістю подій. Засновник Fine Art Group Філліп Гоффман зауважує, що через щільний графік колекціонери та консультанти фізично не встигають відвідувати всі ключові заходи, які часто накладаються одне на одне в різних куточках світу.
Альтернативну модель взаємодії з учасниками демонструє арт-ринок у Дубаї. Після загострення ситуації на Близькому Сході директорка Art Dubai Дуня Готтвайс проконсультувалася з галереями та перенесла подію, запропонувавши гнучкі умови: галереї змогли перенести участь на наступні роки без додаткових зборів або брати участь у нові дати, сплачуючи відсоток від продажу замість передоплати за стенд. На думку Готтвайс, надто сильна залежність бізнесу від продажів протягом одного тижня на конкретному ярмарку стає занадто ризикованою у сучасному світі.
