Кубізм (від фр. cubisme, cube "куб") – доволі популярний художній напрям початку ХХ століття, засновниками якого є Жорж Брак і Пабло Пікассо. Термін «cubisme» виник після того, як деякі мистецтвознавці почали робити критичні зауваження щодо творів Жоржа Брака. Художника звинувачували в тому, що він зводить «фігури, будинки й міста до кубів та різних геометричних схем».
Художня концепція цього напряму будувалася на спробі знайти найпростіші просторові форми і моделі явищ та речей, у яких могли б виражатися різноманіття і вся складність життя.
Дуже часто кубізм називають примітивізмом, який сприймає світ через різні форми геометрично правильних фігур. Своє натхнення цей стиль брав у живописі Поля Сезанна, а також в африканській скульптурі, під впливом якої, власне, і з'явилися знамениті «Авіньйонські дівчата» Пабло Пікассо у 1907 році.
Коли з'явився кубізм
На початку ХХ століття багато що змінилося, і в живописі сталася глобальна революція. Так, художники почали масово ігнорувати умовності реалізму та академічної школи, вільно експериментуючи з аплікацією, кольором, формою й іншими виражальними засобами, внаслідок чого виникли модерністські напрями в образотворчому мистецтві, одним із яких став кубізм.
Історія кубізму в живописі, як ми зазначили вище, бере свій початок від «Авіньйонських дівчат» легендарного Пабло Пікассо.
Фігури дівчат на цьому полотні зображені доволі контурно, перспектива і світлотіні відсутні, а задній фон роздроблений на невеликі осколки різної форми.
"Нам треба малювати те, що на обличчі, чи що всередині нього, чи ж за ним?"
Пабло Пікассо
Одразу після завершення картини Пабло Пікассо познайомився з молодим живописцем Жоржем Браком, який уже встиг показати доволі високі результати у фовізмі (що також є одним із модерністських напрямів початку ХХ століття). Саме тоді вони і стали основоположниками цього унікального напряму в мистецтві – кубізму.
"Живопис є цвяхом, на який я прикріплюю свої ідеї"
Жорж Брак
Історичні факти про кубізм
Сама назва «кубізм» з'явилася майже 108 років тому, коли художній критик Луі Воксель назвав нові твори Брака «bizarreries cubiques», що перекладається з французької як «кубічні дивацтва».
У своєму розвитку цей напрям пережив три періоди: сезаннівський, синтетичний та аналітичний.
Художники кубізму
- Робер Делоне
- Анрі Ле Фоконьє
- Альбер Глез
- Жан Метценже
- Хуан Гріс
- Франсіс Пікабіа
- Фернан Леже
- Марі Лорансен