Мексиканські архітектори протягом десятиліть поєднують принципи стародавнього зодчества з новітніми технологіями. Кураторка та письменниця Су Ву зібрала яскраві приклади цього феномену у своїй книзі «Mesoamerican Modern: Ancient Ideas in Contemporary Mexican Homes», зосередившись переважно на житловій архітектурі з 1970-х років до нашого часу.
За словами авторки, ці будинки відображають складні естетичні культури Мезоамерики. Вона свідомо обрала таку назву замість терміна «доколумбовий», аби підкреслити, що монументальність і логіка давньої мезоамериканської архітектури не зникли після колонізації. Як зазначає Су Ву у коментарі для Dezeen, ці матеріали, техніки, типології та форми живуть у сьогоденні й слугують натхненням чи орієнтиром на майбутнє.
Філософія простору та відмова від поверхневих символів
Книга намагається уникати проєктів, які просто використовують зовнішні символи, натомість фокусуючись на глибинній логіці будівель. Важливими елементами тут є двори-патіо, використання світла й тіні як фізичних об'єктів, орієнтація житла за природними орієнтирами, а також щоденна присутність ручної праці та ремесла.
- Будинок для Амалії Ернандес (1973). Побудований архітектором і поетом Агустіном Ернандесом для своєї сестри, засновниці Балету фольклоро де Мехіко. Споруда поєднує мезоамериканську семантику з брутальним словником модернізму, спираючись на геометричні та космічні принципи. Натхненням для дизайну стали опуклі форми мушель та окулярні мотиви у мезоамериканській іконографії.
- Casa Mobius (1974). Проєкт архітектора Ернесто Гомеса Гальярдо у районі Сан-Хєронімо в Мехіко, де нині мешкає керамістка Перла Вальтьєрра. Будинок за формою нагадує стрічку Мебіуса, має трикутну решітку для складання просторів та консольну вітальню. Інтер'єр доповнений меблями японського, бразильського та мексиканського дизайну, зокрема стільцем Маттіаса Гьоріца.
- Будинок у штаті Мехіко (авторка — Фернанда Каналес). Архітекторка відновила землю, виснажену випасанням худоби, та створила систему взаємопов'язаних патіо. Кожна кімната цього будинку з пірамідальним фоє та отвором у небі виходить на внутрішні дворики чи ландшафти з американськими рослинами.
- Casa Cometa (2019). Створений архітекторами Габріолою Каррільо та Маурісіо Роча. Просторова організація нагадує церемоніальні мезоамериканські майданчики: громадські зони простягаються горизонтально, а приватні підіймаються і спускаються вертикально. Перекриті платформи й переходи відображають багаторівневість мезоамериканської космології, а доріжка проходить під басейном.
- Casa Monte. Будинок з однією спальнею без зовнішніх дверей, спроєктований Матосом. Він нагадує фортецю над верхівками дерев і стоїть на ступінчастій платформі, створюючи відчуття відокремленості від джунглів. Сотні індивідуальних форм з кольорового під земляний тон цементу були відлиті самим автором прямо на пляжі й змонтовані на місці.
