У США в Художньому музеї Гранд-Рапідс презентували одразу три масштабні персональні виставки, присвячені темі ув'язнення та тюремного побуту. Експозиції триватимуть до січня 2027 року та досліджують через мистецтво те, що означає система покарань для американського суспільства. Кураторка колекцій музею Дженніфер Вейсел зазначила, що питання ув'язнення є постійною та невід'ємною частиною американського життя.
Останні обіди смертників в інсталяції Джулі Грін
Центральною частиною музейного проєкту стала масштабна інсталяція художниці Джулі Грін під назвою «Оставня вечеря», яка складається з 1,000 керамічних тарілок. Це лише другий раз, коли роботу демонструють у повному обсязі. Протягом двадцяти років і до самої своєї смерті у 2021 році Грін зображувала на тарілках кобальтово-синьою фарбою вибір останньої їжі засуджених до смертної кари. Меню бувають різними: від смаженої курки, лобстерів, стейків і бургерів до яєчних пирогів або ж відмови від їжі. Часто на тарілках наводяться короткі біографічні деталі засуджених або примітки на кшталт «стандартна тюремна їжа». Інсталяція відображає суперечливу систему смертної кари в штатах, адже деякі регіони згодом скасували традицію спеціальних останніх страв.
Текстильні роботи Гарі Тайлера та вишиті мініатюри Рея Матерсона
Окрім інсталяції Грін, музей представляє персональну виставку Гарі Тайлера «Відродження», де експонуються його стьобані та апліковані роботи. Тайлер потрапив до виправної установи Луїзіани, відомої як «Ангола» (найбільша в країні в'язниця суворого режиму), у 1974 році у віці 17 років за несправедливим звинуваченням. За чотири десятиліття за ґратами, зокрема під час перебування у камері смертників, він опанував ремесло текстилю. Хоча сам він довгий час називав себе лише аматором, його роботи здобули визнання. У 2016 році Тайлера звільнили за підтримки активістів, зокрема Рози Паркс. У його роботах знаходять відображення як особисті спогади, так і тюремні реалії, наприклад, родео в Анголі — подія, де ув'язнені добровільно ризикують життям заради розваги публіки.
Третя експозиція під назвою «Метаморфоза» присвячена творчості Рея Матерсона. Він винайшов власний унікальний метод вишивки під час відбування покарання за пограбування із іграшковим пістолетом. Матерсон вручну створює мініатюри розміром з долоню, використовуючи нитки, розпущені зі шкарпеток. У його роботах поєднуються елементи американської культури та ренесансних мініатюр, а сюжети варіюються від бейсболу до автопортретів із ефектом нескінченності, де він вишиває процес створення самої картини.
Мистецтво як каталізатор емпатії
Як зазначають автори проєкту, представлені твори не здатні зрівнятися за масштабами з жорстокістю пенітенціарної системи, проте вони прагнуть викликати емпатію та цікавість глядача. Автори через портрети та побутові деталі намагаються зафіксувати людську гідність у середовищі, де спостереження і контроль здійснюються владою над ув'язненими.
