Дослідники з Національного інституту антропології та історії Мексики оприлюднили інформацію про знахідку унікального доспанського об'єкта. Споруда розташована на археологічній ділянці Тетелес-де-Авіла-Кастільйо, що в горах Сьєрра-Норте-де-Пуебла. Розкопки на цій території фахівці ведуть уже майже десятиліття, починаючи з 2015 року.
Історія та розвиток стародавнього поселення
Керівник археологічного проєкту Тетелес Альберто Дієс Барросо Репісо розповів, що поселення розквітло у середній докласичний період, приблизно між 900 та 600 роками до нашої ери. Проте вже близько 100 року нашої ери воно занепало, що могло бути спричинено розширенням сусіднього впливового центру Катона. Про торговельні зв'язки Тетелес із віддаленішими цивілізаціями свідчать знайдені зелені намистини з обсидіану. Оскільки цей матеріал походив з кар'єру, контрольованого великим мезоамериканським містом Теотіуакан, науковці роблять висновок про інтеграцію поселення у тогочасні торгові шляхи.
Астрономічні знання стародавніх архітекторів
Згідно із заявою профільного інституту, архітектори та мешканці Тетелес володіли глибокими знаннями в галузі астрономії. Обсерваторію звели спеціально для відстеження важливих періодів: початку мезоамериканського календаря у лютому та часу збору врожаю в жовтні. Один із дослідників проєкту зазначив, що східна основа комплексу фактично виконує функцію сонячного календаря. Це стало зрозумілим завдяки спостереженням за траєкторією сонця, яка точно збігається з фасадною частиною структури на початку рівнодень і сонцестоянь.
Плани на майбутнє та культурне значення
У планах дослідників та інституту — зробити цю пам'ятку доступною для широкого загалу. Зокрема, територію планують відкрити для відвідувачів, а згодом створити поруч музей.
Міністерка культури Мексики Клаудія Куріель де Ікаса підкреслила важливість знахідки для глибшого розуміння національної історії. За її словами, архітектура Тетелес-де-Авіла-Кастільйо свідчить про розвинені суспільства, які володіли астрономічними знаннями та майстерно вплітали їх в організацію власних церемоніальних просторів.
