Поллі Морган живе і працює в Лондоні. Може здатися, що вона байдужа до тварин, а то й зовсім безчуттєва і холодна як бетонна стіна, але насправді дівчина обожнює тварин, і в неї самої живе собака, стаффорд на прізвисько Троцький. Тому художниця з трепетом ставиться до своєї роботи, і у своїх скульптурах прагне зберегти звірят і птахів такими, якими вони були за життя. Але не відтворити їхнє природне середовище існування, а навпаки, постановити в новому образі, новому амплуа, щоб їхні власники інакше поглянули на свого улюбленця тепер, після смерті. Артпроєкт Поллі Морган так і називається — "Life After Death / Життя після смерті".
Дивні, чудернацькі, іноді божевільні й безглузді, та все ж оригінальні, цікаві й навіть смішні скульптури художниці не викликають негативу. Вони не наповнені пронизливим тужінням за втраченою звіриною, не виглядають жахливими монстрами-зомбі, а просто... живуть своїм життям після смерті в межах того амплуа, яким їх наділила авторка проєкту. Так, пташечки можуть спочивати на постаментах у скляних "хоромах"-капсулах, акі спляча красуня, підіймати в повітря важку клітку, позбавляючи себе залізного полону, і навіть виглядати з телефонної трубки, пояснюючи ті перешкоди на лінії, які доводилося терпіти, користуючись аналоговими телефонами. А тварини, переважно дрібні гризуни, представлені в образах лякливих малюків, які прагнуть привертати якомога менше уваги і займати якомога менше місця... Але все ж перебувають там, де їх важко не помітити, і займають такі місця, які призначені зовсім не для них.
Усі звірятка, аж до останнього пташеняти й мишеняти, загинули зовсім не на столі в препараторській і зовсім не від рук Поллі Морган. Їх приносять або засмучені господарі, довіряючи художниці подарувати улюбленцю друге життя, перетворивши його тушку на скульптуру, або ж вона використовує тіла тварин, що загинули від нещасних випадків чи природною смертю. Ближче познайомитися з творчістю Поллі Морган (Polly Morgan) можна на її інтернет-сайті.
Джерело: kulturologia.ru
