Ще з давніх часів люди замислювалися над тим, як осягнути таємницю вічного життя. При цьому різні народи мали власні ритуали. Багато хто, зокрема й стародавні єгиптяни, вважав, що необхідно зберегти своє тлінне тіло після смерті, щоб зуміти знову відродитися. Можливо, саме з цієї причини вони створювали унікальні 8-шарові саркофаги. Втім, розгорнімо все поступово.
Ритуали поховання в канопах
Як правило, в епоху Стародавнього царства муміфікували лише фараонів, хоча траплялися й винятки. Для поховальних ритуалів, окрім саркофага, була потрібна ще й наявність 4 каноп. Канопа — це спеціальна поховальна посудина, яка мала форму глечика з кришкою у вигляді пташиної, звіриної чи людської голови. Їх встановлювали в гробниці поруч із тілом померлого, щоб забезпечити йому певний магічний захист. Єгиптяни свято вірили, що такі поховання допоможуть їм здобути життя після смерті.
Варто зазначити, що канопы походять від назви невеличкого містечка поблизу Александрії. Саме мешканці Канопа й виготовляли ці посудини з різноманітних матеріалів. Кришки зазвичай прикрашали головами богів. Перед муміфікацією внутрішні органи померлого ретельно промивали й просочували анісом, цибулею та мирром, а потім загортали в тонку лляну тканину й опускали в «глечик». Тіла набивали дрібними дерев'яними тирсою та лише тоді муміфікували, а канопи заливали доверху спеціальною олією.
Супутніх посудин мало бути саме чотири. Їх, як чотири сторони світу, розставляли у вигляді квадрата, а в центрі поміщали саму мумію.
Єгиптяни вважали, що чотири божества мусять охороняти найважливіші органи від розкладання. Наприклад, бог Гапі з головою мавпи-павіана відповідав за збереження легень померлого. Маючи людську подобу, бог Амсет (Імсеті) охороняв канопу з печінкою. Зі свого боку, Дуамутеф, який виражав сутність душі людини й був схожий на шакала, зберігав шлунок померлого. Кебекснуф, четвертий син Гора, відповідав за кишківник. Цього бога зображували з головою сокола.
8-шаровий саркофаг вічного життя
З часом єгиптяни перестали використовувати канопи для поховань. Тепер вони бальзамували органи померлих фараонів і поміщали їх у спільну скриню, а через певний час повертали внутрішні частини назад до муміфікованого тіла. Саме таку готову мумію поміщали у спеціальний багатошаровий саркофаг.
Саркофаг, що складався з кількох шарів, створювали за принципом будови зерна, яке вважалося на той час символом відродження. А справді, якщо поглянути на зерно пшениці, жита чи ячменю в розрізі під мікроскопом, то можна побачити маленький зародковий шматочок, покритий 8 шарами захисту. Ці покриви здатні оберігати зародка протягом кількох років, доки не настануть сприятливі умови для пробудження до нового життя. Можна припустити, що саме зерно причетне до ідеї створення 8-шарових саркофагів.
Отже, мумії фараонів покривали сімома шарами розписаних саркофагів, а піраміда вважалася восьмим покривом.
