На сьогодні головним місцем у Венеції є Арсенал. На його території розташовані майстерні та цехи, де будували й обслуговували кораблі, а також Сади Джаррідіні. Нині там розміщено 30 павільйонів. А деякі з них, наприклад павільйон Росії, зведений практично століття тому, є витвором мистецтва сам по собі, повідомляє forbes.ua.
«Енциклопедичний палац» — це тема нинішньої бієнале, яка триватиме з 1 червня до 24 листопада. Куратором бієнале став представник нью-йоркського «Нового музею», відомий італієць Массіміліано Джоні.
Найдовша черга на попередньому перегляді бієнале утворилася біля павільйону Франції. «Винуватцем» цього є художник із Китаю Ай Вейвей та його інсталяція, яка стала головним об'єктом програми. До того ж — німецької. Цього року Німеччина та Франція вирішили помінятися приміщеннями. Величезна черга зібралася з двох причин. Перша — це Ай Вейвей, який є зіркою цьогорічної бієнале. Друга — представлена ним робота займає практично весь простір павільйону. Ця інсталяція складається з 886 триногих табуреток, а всередині кожної художник проклав мініатюрні доріжки для пересування. З першого разу потрапити до інсталяції дуже складно. Через велике скупчення людей організатори не впоралися з відвідувачами, і їм довелося розділити чергу на дві частини: першу — для важливих гостей, а другу — для всіх охочих. Але зрештою все призвело до загального обурення. А фразу «Краще б Ай Вейвей побудував телепорт», яку кинув один із обурених відвідувачів, підхопили інші охочі, і її дедалі частіше можна було почути біля французького павільйону.
Не меншою була черга й біля павільйону Британії. Головною роботою британців стала іронічна відповідь на торішню скандальну подію на бієнале. Нагадаємо, що Роман Абрамович своєю 115-метровою яхтою затулив увесь огляд на сади Джардіні, чим викликав неабияке обурення відвідувачів. А цього року художник вирішив показати своє ставлення до минулого інциденту — він зобразив на величезному полотні пролетаря, який збирається куди подалі заштовхнути яхту Абрамовича. Це традиційний сюжет для Морріса, адже він переконаний соціаліст.
А от павільйон Росії є найконцептуальнішим. Усередині нього можна спостерігати аристократа, який сидить на підвішеній балці та з незворушним виглядом лускає горіхи. Але найголовніша ланка інсталяції розташована на першому та другому поверхах. Унизу під парасольками ходять дівчата, на яких зверху падають монети. Для цього встановили спеціальний елеватор, який подає монети до стелі. Цей проєкт вигадав російський художник Вадим Захаров. Мабуть, він хотів у такий спосіб натякнути, що його країна зовсім не проти допомогти Греції впоратися з фінансовою кризою. Найцікавіше те, що жодного чоловіка не пустили під грошовий дощ. Вочевидь, російські художники бажають узяти у світле майбутнє самих лише дівчат. Про це свідчить знак «Only for women».
«Падаючі дерева», присвячені питанням екології, представлені у фінському павільйоні. Звісно ж, тема заїжджена, але завжди актуальна. Тут можна побачити великі лампи, що світяться, із зображеннями великої рогатої худоби, напівтемряву, дерева, галявини та пташок майбутнього, створених зі скла, які клацають дзьобами, видаючи різноманітні звуки.
Один із фаворитів — японський павільйон, де представлено роботи, в яких обіграно землетрус і наслідки аварії на Фукусімі. Там можна побачити великі фотографії спорожнілих будівель, людей, які несуть речі. У приміщенні, серед іншого, виставлені дозиметри. Хітом також є відіоарт, не пов'язаний із цією темою. Наприклад, фільм про перукаря, який робить клієнткам різні зачіски, або ж про те, як на піаніно грають у десять рук п'ятеро музикантів.
У павільйонах Австрії та Греції показують авторське концептуальне відео. В австрійському павільйоні демонструють анімацію, що супроводжується дратівливими захопленими американськими естрадними піснями. У грецькому — фільми про значення грошей у житті людини. Безробітні люди копаються в смітті в пошуках металобрухту, а потім не можуть поділити між собою те, що знайшли. Близько трьох десятків глядачів знімають художника, який тиняється вулицями та знімає на iPad оголошення на парканах. Ось так і вийшов незапланований перформанс.
Також не можна не згадати про український павільйон, який гостинно зустрічав гостей національними піснями, танцями, горілкою, ковбасою та голубцями. Загалом експозиція займає три зали, в яких представлено роботи трьох українських художників — Жанни Кадирової, Миколи Рідного та Гамлета Зіньківського (останні двоє, до речі, харків'яни). Жанна Кадырова представила проєкт під назвою «Пам'ятник пам'ятнику», за допомогою якого художниця хотіла показати, як переписування історії може придушити відчуття реальності. Микола Рідний привіз відео «Монумент», у якому показано, як зносили пам'ятник радянської епохи в Харкові, а також мініатюрну бронзову копію того самого пам'ятника. Гамлет Зіньківський привіз «Книгу людей» — сотні мікроскопічних портретів у рамці з сірникової коробки; та проєкт «Наодинці» — безліч малюнків, виконаних кульковою ручкою.
За матеріалами: forbes.ua
