Відома художниця Назим Рахимбердиева дала кілька порад початківцям і просто любителям малювати про те, як зробити їхню творчість виразнішою.
Назим Рахимбердиева входить до Спілки художників Казахстану. Її роботи неодноразово експонувалися на персональних та групових виставках і на сьогодні перебувають у приватних колекціях Росії, Казахстану, Франції, США, України та Великої Британії.
Художниця народилася у творчій родині: батько — хореограф, а мати — музикантка. Тому не дивно, що в доньки рано проявилися творчі здібності. За спогадами батьків, Назим почала ходити й малювати водночас.
З часом дитяче захоплення переросло в професію. Назим відучилася в коледжі прикладного мистецтва імені О. Тансикбаєва у своєму рідному місті Алмати, а згодом — в університеті дизайну в Куала-Лумпурі, Малайзія. Тут вона поглибила вивчення живопису та дизайну.
Але хай як захоплювали нові знання, туга за домом ставала сильнішою. Прислухавшись до себе, художниця вирішила передати всі свої почуття на полотні та присвятити картини своїй батьківщині.
Лейтмотив робіт Назим Рахимбердиевої — історія та культура своєї батьківщини. Художниця створила серію картин, присвячену світогляду казахів під назвою тенгріанство. Сайт художниці — https://www.nazym.kz/.
Секрети правильної композиції
Щоб створити повноцінну картину, самої техніки недостатньо. Важливо побудувати композицію.
З принципами композиції стикається кожен художник, навіть якщо не знав про них. Але використання цих принципів одразу покращує якість картин.
До того як узяти пензель до рук, варто замислитися про рівновагу елементів на картині. Де буде розташована голова в портреті та яким буде співвідношення неба і землі в пейзажі. З останнім може допомогти використання видошукача. Для цього потрібно взяти аркуш паперу чи картону та зробити в ньому прямокутний отвір.
Потім можна переміщувати видошукач у просторі та знаходити готові композиції. Такий спосіб набагато ефективніший, ніж просто шукати сюжет поглядом.
Хоч як парадоксально це звучить, але на цьому етапі важливо не включати до композиції все, що потрапило в поле зору. Як добрий писатель виключає з твору зайві слова, які не несуть жодної цінності, так і художник повинен прибирати елементи, які лише захаращують простір.
Для цього треба мислено поставити запитання: якщо на картині не буде цього об'єкта, чи зміниться її зміст? Якщо ні, то від об'єкта краще відмовитися.
Також важливо визначити ключовий компонент або візерунок. Їхнє завдання — задавати ритм і імітувати рух. Найчастіше такі візерунки проявляються у вигляді геометричних фігур, які спрощують зображення та викликають інтерес у глядача.
При цьому кожен вид візерунка несе власне смислове навантаження. Створити ефект тиші й розслаблення можна за допомогою горизонтального візерунка.
Вертикальний візерунок, навпаки, привнесе в картину активність та енергію.
Динамічності й живості додасть діагональний візерунок. S-подібні фігури формують у глядача ілюзію плавності та швидкого руху; коло задає картині ритм, повноту і завершеність; візерунок у вигляді трикутника робить композицію стабільною та стійкою.
Наступний крок — пошук способу розвитку малюнка. Важливо навчитися не просто копіювати, а й інтерпретувати. Наприклад, можна змінити композицію, змінивши формат — замість горизонтального використати вертикальний формат або квадрат.
Важливий елемент композиції, який допомагає об'єднати різні частини малюнка, передати настрій і донести думку — колір. Малюнок виглядає ціліснішим, коли кольори з однієї області використовуються при переході в іншу. Наприклад, створюючи пейзаж, можна додати синій колір у зелене листя або тінь.
Висновок
Про побудову сильної композиції написано чимало праць, проте є кілька універсальних рекомендацій.
По-перше, треба навчитися спрощувати. Не варто використовувати в картині більш ніж 7 основних колірних мас.
Перш ніж розпочати створення повнорозмірної картини, потрібно зробити серію нарисів. Мінімум 5 невеликих ескізів. І вже обравши серед них найкращий, можна братися до створення картини.
Звісно, живопис і малювання — це насамперед мистецтво, а мистецтво дозволяє порушувати будь-які правила, розширюючи межі можливого. Але щоб порушувати правила свідомо, потрібно для початку їх знати. Тоді результат виходить усвідомленішим та вражайнішим.
Авторка: Назим Рахимбердиева
