Протягом останніх кількох місяців чимало митців, які отримали запрошення взяти участь у майбутній виставці documenta 16, зверталися за порадою до колишніх учасників. Художники запитували, чи варто їм одразу прийняти пропозицію, відмовитися чи погодитися на цей етап, аби згодом зняти свою кандидатуру. Для тих, хто брав участь у скандальній documenta 15, така дилема є добре знайомою, адже запрошення на цю престижну подію ніколи не було чимось незначним.
Ще кілька років тому виставка на documenta вважалася вершиною кар'єрного досягнення для будь-якого митця. Проте ситуація докорінно змінилася після численних скандалів та атак на палестинських художників і про-палестинські твори під час п'ятнадцятої виставки, а також на тлі позиції німецької держави щодо близькосхідного конфлікту. Автори звернення зазначають, що сьогодні межі між німецькою державою та її мистецькими інституціями фактично стерлися: майже кожен музей, виставковий зал чи фестиваль фінансуються з федерального, регіонального або муніципального бюджетів, що робить їх залежними від політичних умов спонсорів. Через це сучасні митці змушені серйозно замислюватися над тим, чи не зашкодить участь у проєкті їхній подальшій кар'єрі та психологічному стану.
Досвід переслідувань та тиску
Автори публікації вирішили зберегти анонімність, аби уникнути повернення стресу та страху, які переслідують їх уже упродовж майже п'яти років. Вони нагадали через які випробування довелося пройти учасникам documenta 15. Митці зіткнулися з жорстокою кампанією цькування з боку німецьких медіа, політиків та культурного істеблішменту. Звинувачення в антисемітизмі, які автори називають необґрунтованими та сфабрикованими, призвели до нападів і вандалізму на виставкових майданчиках.
Такий досвід завдав серйозних травм особистому життю та професійній діяльності митців, ускладнивши пошук роботи, фінансування чи можливостей для виставок. Емоційне вигорання та стрес вимагали величезних ресурсів, відволікаючи від творчості. Саме тому колишні учасники не дають однозначної поради, чи варто погоджуватися на участь у documenta 16, адже кожен має самостійно ухвалити особисте, політичне та творче рішення.
Криза культурної сфери Німеччини
Попри відсутність прямої рекомендації, автори окреслили ключові обставини, які обов'язково слід брати до уваги. Німецька культурна сцена перебуває в глибокій кризі, втративши свою колишню незалежність і перетворившись на інструмент державної політики. Через специфіку фінансування мистецтва в країні інституції виявилися нездатними протистояти політичному тиску.
У матеріалі згадується резолюція німецького Бундестагу 2019 року, яка закликала позбавляти федерального фінансування проєкти, що підтримують рух за бойкот, дивестиції та санкції проти Ізраїлю. Попри рекомендаційний характер, документ став механізмом придушення підтримки палестинської справи. Додатково ситуація ускладнилася у листопаді 2024 року через прив'язку державного фінансування до контроверсійного визначення антисемітизму Міжнародного альянсу пам'яті Голокосту, яке саму виставку documenta офіційно прийняли на початку 2025 року. Більшість великих культурних інституцій Німеччини підкорилися цим вимогам без особливого опору. За словами авторів, за таких умов сама інституція documenta отримає від участі митців набагато більше вигоди, ніж самі творці.
