Як і всім відомий шарманщик Карло, італійський скульптор Бруно Вальпот вирізав свого дерев'яного чоловічка, і навіть не одного, а цілу родину. І так само як і Карло, він оживляє свої дерев'яні витвори, але не в прямому сенсі, а в переносному, адже всі його скульптури вражають своєю анатомічною правильністю. Саме через цю неймовірну реалістичність на його виставках завжди людно.
Для того щоб ефект «живої скульптури» був більш шокувальним, усі експонати вирізалися в натуральну величину, а на їхніх обличчях завмерли неймовірно реалістичні емоції — світлий сум, тиха радість, умиротворення, задумливість. Як і належить будь-якій людині, кожна скульптура має ім'я. Але от одяг має не кожен, а якщо Бруно й одягає їх, то в дерев'яний одяг.
Без сумніву, кожен витвір для Бруно Вальпота є улюбленою дитиною, адже в кожного він вкладає частинку своєї душі, ретельно опрацьовує кожну складку на тілі, кожен м'яз, витрачаючи на процес створення довгі дні й тижні. А деякі скульптури справді змальовані з його власних дітей. Скульптор вирішив це зробити тому, що вважає, ніби спогади про дитинство зберігаються набагато краще в тривимірному вигляді.
Для створення таких надзвичайно реалістичних скульптур автор використовує деревину горіха та липи: по-перше, їх дуже легко обробляти, по-друге, їхній колір найбільше наближений до кольору людської шкіри, до того ж деревина на дотик така ж тепла і приємна, як людське тіло.
Цікаво, але дуже часто відвідувачі виставок Бруно лякаються його «живих» скульптур. І справді, дивлячись на ці скульптури, можна сміливо уявити, що вони зараз усі відкриють очі й підуть до найближчої кав'ярні пити каву з круасанами.
