У неділю молодий художник російського походження Володимир Уманець зіпсував полотно Марка Ротко «Чорне на темно-червоному». Так світ дізнався про жовтизм (The Yellowism) — нову художню течію, яку вигадали Уманець та його колега Марчин Лодига. Сьогодні винного заарештувала британська поліція.
Як заявив затриманий росіянин, його підпис на картині Ротко лише додасть їй цінності (але швидше, все-таки, навпаки). Одразу ж виявилося, що новітня художня течія має власний сайт, де можна вивчити маніфест і заяву групи про подію (коротко, «Уманець — не вандал»), а також дізнатися, що жовтисти вже провели принаймні три виставки своїх робіт. Останню — у певній Natalia Vodianova Yellowistic Chamber. Про все це вчора обоє охоче розповідали журналістам з усього світу. Look At Me згадав ще десять випадків, коли вандалізм допомагав художникам прославитися і представити свої дії як акт мистецтва.
Марсель Дюшан vs Леонардо да Вінчі
Першим іронізувати над загальновизнаними шедеврами почав Марсель Дюшан: у 1919 році він підрисував вуса «Джоконді» — на щастя, це була всього лише репродукція знаменитого полотна Леонардо да Вінчі. Проте цей художній акт прославив Дюшана і зробив іронію над канонічними творами мистецтва звичною справою: його послідовники перетворювали вже справжні картини.
Тоні Шафразі vs Пабло Пікассо
У середині 1970-х молодий художник Тоні Шафразі, який пізніше став дуже успішним галеристом і артдилером, наніс на знамениту картину «Герніка» Пабло Пікассо величезний напис «KILL ALL LIES». Пізніше Шафразі заявив, що зробив це, бо хотів відродити до життя цей твір мистецтва і зробити його абсолютно сучасним. Певно, ця акція в MoMA була пов'язана зі звільненням під заставу американського лейтенанта Вільяма Келлі, який брав участь у жорстокому масовому вбивстві в Сонгмі під час війни у В'єтнамі. За допомогою «Герніки» Шафразі хотів привернути увагу до жахів цієї війни та до несправедливості американського суду.
Ай Вейвей vs династія Хань
Знаменитого китайського художника і дисидента Ай Вейвея теж можна звинуватити у вандалізмі: на початку 1990-х він здобув міжнародну популярність завдяки серії фотографій «Упускаючи вазу династії Хань», на якій зафіксовано, як художник кидає древню посудину на землю. Окрім того, 1994-го на знак зневаги до історичної спадщини Китаю він наніс на одну зі старовинних ваз логотип компанії Coca-Cola. Існує також кілька десятків ваз із тисячолітньою історією, які Ай Вейвей просто пофарбував яскравою будівельною фарбою. Невідомо, як змінилася вартість ваз після таких перетворень, проте їхній автор відтоді став одним із найвпливовіших сучасних художників у світі.
Марк Бріджер vs Демієн Герст
Інший найвідоміший сучасний художник, Демієн Герст, сам став жертвою артвандалізму. У 1994 році Марк Бріджер одним рухом перетворив інсталяцію Герста «Відбилася від стада» на свою роботу «Чорна вівця». Бріджер прийшов до Serpentine Gallery, де виставлявся знаменитий твір молодого Деміена Герста, і вилив у посудину з формальдегідом, у яку було поміщено ягня, банку чорнила. На суді Бріджер зауважив, що просто «запропонував цікаве доповнення до роботи Герста», однак суд визнав його винним в акті вандалізму. Проте штраф Бріджер так і не заплатив: на відміну від свого колеги, він перебував у скрутному становищі й був засуджений до двох років умовно. Сам Герст пізніше створив власну «Чорну вівцю».
Джубал Браун vs Рауль Дюфі та Піт Мондріан
Канадський відеопродюсер і мультимедіахудожник Джубал Браун вигадав оригінальний спосіб псувати твори мистецтва, які здавалися йому нудними та бездарними. У 1996 році перед походами до музею The Art Gallery of Toronto він наївся желатину і червоного харчового барвника, а потім спровокував блювоту на картину «Порт у Гаврі» Рауля Дюфі. Цей же трюк (тільки тепер барвник був синім) Браун повторив і з картиною Мондріана «Композиція з червоним і синім», що зберігається в нью-йоркському MoMA. Обидва полотна не постраждали, і художнику навіть спершу вдалося переконати музейних працівників у тому, що його дії були ненавмисними. Наприкінці 1996 року він усе ж зізнався, що ці акції були частиною трилогії перформансів Responding to Art і мали на меті якось урізноманітнити картини, які не подобалися Брауну.
Олександр Бренер vs Казимир Малевич
Художник і політичний активіст Олександр Бренер стояв біля витоків московського акціонізму, з якого виросли артгрупа «Война» та Pussy Riot. Він брав участь у безлічі радикальних перформансів у середині 1990-х, але став відомим усьому світу завдяки тому, що в 1997 році намалював на картині Малевича, яку виставляли в амстердамському Stedelijk museum, величезний знак долара — за це художник відбув п'ять місяців тюремного ув'язнення.
Юан Чай і Джан Джун Ксі vs Марсель Дюшан
У 2000 році в Tate Modern ледь не стався ще один акт вандалізму: перформансисти з Китаю Юан Чай і Джан Джун Ксі спробували помочитися в інсталяцію «Фонтан» Марселя Дюшана, яка є звичайним пісуаром, проте їх швидко спіймали працівники галереї. Іншому художнику, італійцю П'єру Піночеллі, пощастило більше: у 1993-му йому все ж вдалося застосувати пісуар за призначенням, коли «Фонтан» виставлявся у французькому Німі. Варто зазначити, що оригінальну інсталяцію Дюшана було втрачено ще за життя художника, тож він виготовив вісім копій, які зберігаються в музеях по всьому світу, серед них і Tate Modern.
Корнелія Паркер vs Огюст Роден
У 2003 році британська художниця Корнелія Паркер обмотала скульптуру Огюста Родена «Поцілунок» білою пряжею, довжина якої становила одну милю — це відсилало до роботи Марселя Дюшана, який використав одну милю нитки для того, щоб створити «павутину» в галереї. Попри те, що дії Паркер були узгоджені з кураторами Tate Britain, відвідувачі та багато журналістів сприйняли її дії як акт вандалізму. Робота Паркер невдовзі була незаконно «зруйнована» за допомогою іншої художньої акції: художник-стакіст Пірс Батлер (стакізм — художній рух, що протиставляє себе об'єднанню «Молоді британські художники») розрізав нитки, що опутують скульптуру, в той час як навколо неї почали цілуватися безліч молодих людей.
П'єр Піночеллі vs Марсель Дюшан
У 2006 році 77-річний італійський художник-перформансист П'єр Піночеллі увірвався з молотком до залу Центру Помпіду, в якому перебував знаменитий «Фонтан» Марселя Дюшана, і вдарив кілька разів по пісуару так, що на ньому з'явилася доволі велика тріщина. Літнього художника заарештували, проте в поліції він заперечував свою провину і стверджував, що Дюшан оцінив би його вчинок. Можливо, Піночеллі мав рацію: на деяких виставках дадаїзму відвідувачі могли розрубувати експонати, що виставлялися, сокирою.
Брати Чепмен vs Пітер Брейгель-молодший
У 2010 році скандально відомі сучасні художники Джейк і Дінос Чепмени, які починали разом із Деміеном Герстом у складі групи «Молоді британські художники», купили картину «Голгофа» Пітера Брейгеля-молодшого, написану в 1607 році, за 220 тисяч фунтів стерлінгів. Художники вирішили перетворити цей твір мистецтва і додали фігурам на полотні впізнавані свинячі пики замість облич і червів замість очей — такі риси мають і багато їхніх скульптур, знаменитих своєю провокативністю. Отримане полотно художники виставили на продаж уже за 750 тисяч фунтів.
Джерело: www.lookatme.ru
