Арт новини
Топ-10 ярких примеров вандализма в искусстве
В воскресенье молодой художник русского происхождения Владимир Уманец испортил полотно Марка Ротко «Черное на темно-красном». Так мир узнал о желтизме (The Yellowism) — новом художественном течении, которое придумали Уманец и его коллега Марчин Лодыга. Сегодня виновного арестовала британская полиция.
Как заявил задержанный россиянин, его подпись на картине Ротко только прибавит ей ценности (но скорее, все-таки, наоборот). Сразу же обнаружилось, что у нового художественного течения есть свой сайт, где можно изучить манифест и заявление группы о происшествии (вкратце, «Уманец — не вандал»), а также узнать, что желтисты уже провели по крайней мере три выставки своих работ. Последнюю — в некоей Natalia Vodianova Yellowistic Chamber. Обо всем этом вчера оба охотно рассказывали журналистам со всего мира. Look At Me вспомнил еще десять случаев, когда вандализм помогал художникам прославиться и представить свои действия как акт искусства.
Марсель Дюшан vs Леонардо да Винчи
Первым иронизировать над общепризнанными шедеврами начал Марсель Дюшан: в 1919 году он пририсовал усы «Джоконде» — к счастью, это была всего лишь репродукция знаменитого полотна Леонардо да Винчи. Тем не менее этот художественный акт прославил Дюшана и сделал иронию над каноническими произведениями искусства обычным делом: его последователи преобразовывали уже подлинные картины.
Тони Шафрази vs Пабло Пикассо
В середине 1970-х молодой художник Тони Шафрази, который позже стал очень успешным галеристом и арт-дилером, нанес на знаменитую картину «Герника» Пабло Пикассо огромную надпись «KILL ALL LIES». Позже Шафрази заявил, что сделал это, потому что хотел возродить к жизни это произведение искусства и сделать его абсолютно современным. Вероятно, эта акция в MoMA была связана с освобождением под залог американского лейтенанта Уильяма Келли, который принимал участие в жестоком массовом убийстве в Сонгми во время войны во Вьетнаме. С помощью «Герники» Шафрази хотел привлечь внимание к ужасам этой войны и к несправедливости американского суда.
Ай Вэйвэй vs династия Хань
Знаменитого китайского художника и диссидента Ай Вэйвэя тоже можно обвинить в вандализме: в начале 1990-х он приобрел международную известность благодаря серии фотографий «Роняя вазу династии Хань», на которой запечатлено, как художник кидает древний сосуд на землю. Кроме того, в 1994-м в знак презрения к историческому наследию Китая он нанес на одну из старинных ваз логотип компании Coca-Cola. Существует также несколько десятков ваз с тысячелетней историей, которые Ай Вэйвэй просто покрасил яркой строительной краской. Неизвестно, как изменилась стоимость ваз после таких преобразований, однако их автор с тех пор стал одним из самых влиятельных современных художников в мире.
Марк Бриджер vs Дэмиен Хёрст
Другой известнейший современный художник, Дэмиен Хёрст, сам стал жертвой арт-вандализма. В 1994 году Марк Бриджер одним движением превратил инсталляцию Хёрста «Отбившаяся от стада» в свою работу «Черная овца». Бриджер пришел в Serpentine Gallery, где выставлялась знаменитое произведение молодого Дэмиена Хёрста, и вылил в сосуд с формальдегидом, в который был помещен ягненок, банку чернил. На суде Бриджер заметил, что просто «предложил интересное дополнение к работе Хёрста», однако суд признал его виновным в акте вандализма. Тем не менее штраф Бриджер так и не заплатил: в отличие от своего коллеги, он находился в бедственном положении и был приговорен к двум годам условно. Сам Хёрст позже создал собственную «Черную овцу».
Джубал Браун vs Рауль Дюфи и Пит Мондриан
Канадский видеопродюсер и мультимедиа-художник Джубал Браун придумал оригинальный способ портить произведения искусства, которые казались ему скучными и бездарными. В 1996 году перед походом в музей The Art Gallery of Toronto он наелся желатина и красного пищевого красителя, а затем спровоцировал рвоту на картину «Порт в Гавре» Рауля Дюфи. Этот же трюк (только теперь краситель был синим) Браун повторил и с картиной Мондриана «Композиция с красным и синим», хранящейся в нью-йоркском МоМА. Оба полотна не пострадали, и художнику даже сначала удалось убедить музейных работников в том, что его действия были непреднамеренными. В конце 1996 года он все же признался, что эти акции были частью трилогии перформансов Responding to Art и были призваны как-то разнообразить картины, которые не нравились Брауну.
Александр Бренер vs Казимир Малевич
Художник и политический активист Александр Бренер стоял у истоков московского акционизма, из которого выросли арт-группа «Война» и Pussy Riot. Он участвовал во множестве радикальных перформансов в середине 1990-х, но стал известен всему миру благодаря тому, что в 1997 году нарисовал на картине Малевича, выставляемой в амстердамском Stedelijk museum, огромный знак доллара — за это художник отбыл пять месяцев тюремного заключения.
Юан Чай и Джан Джун Кси vs Марсель Дюшан
В 2000 году в Tate Modern чуть не произошел еще один акт вандализма: перформансисты из Китая Юан Чай и Джан Джун Кси попытались помочиться в инсталляцию «Фонтан» Марселя Дюшана, которая представляет собой обычный писсуар, однако их быстро поймали работники галереи. Другому художнику, итальянцу Пьеру Пиночелли, повезло больше: в 1993 ему все же удалось применить писсуар по назначению, когда «Фонтан» выставлялся во французском Ниме. Стоит отметить, что оригинальная инсталляция Дюшана была утеряна еще при жизни художника, поэтому он изготовил восемь копий, которые хранятся в музеях по всему миру, среди которых и Tate Modern.
Корнелия Паркер vs Огюст Роден
В 2003 году британская художница Корнелия Паркер обмотала скульптуру Огюста Родена «Поцелуй» белой пряжей, длина которой составляла одну милю — это отсылало к работе Марселя Дюшана, использовавшего одну милю нити для того, чтобы создать «паутину» в галерее. Несмотря на то, что действия Паркер были согласованы с кураторами Tate Britain, посетители и многие журналисты восприняли ее действия как акт вандализма. Работа Паркер вскоре была незаконно «разрушена» с помощью другой художественной акции: художник-стакист Пирс Батлер (стакизм — художественное движение, противопоставляющее себя объединению «Молодые Британские Художники), разрезал нити, опутывающие скульптуру, в то время как вокруг нее начали целоваться множество молодых людей.
Пьер Пиночелли vs Марсель Дюшан
В 2006 году 77-летний итальянский художник-перформансист Пьер Пиночелли ворвался с молотком в зал Центра Помпиду, в котором находился знаменитый «Фонтан» Марселя Дюшана, и ударил несколько раз по писсуару так, что на нем появилась довольно большая трещина. Пожилого художника арестовали, однако в полиции он отрицал свою вину и утверждал, что Дюшан оценил бы его поступок. Возможно, Пиночелли был прав: на некоторых выставках дадаизма посетители могли разрубать выставляемые экспонаты топором.
Братья Чепмен vs Питер Брейгель-младший
В 2010 году скандально известные современные художники Джейк и Динос Чепмены, начинавшие вместе с Дэмиеном Хёрстом в составе группы «Молодые Британские Художники», купили картину «Голгофа» Питера Брейгеля-младшего, написанную в 1607 году, за 220 тысяч фунтов стерлингов. Художники решили преобразовать это произведение искусства и дорисовали фигурам на полотне узнаваемые свиные рыла вместо лиц и червей вместо глаз — такие черты имеют и многие их скульптуры, знаменитые своей провокационностью. Получившееся полотно художники выставили на продажу уже за 750 тысяч фунтов.
Источник: www.lookatme.ru
Арт новини
Подружжя може заплатити $250 000, щоб видалити мурал Бенксі з будинку
Для тих, хто займається мистецтвом, прокинутися і виявити, що ти є власником нової роботи потайливого вуличного художника Бенксі, було б мрією, що здійснилася. Але, згідно з повідомленням в газеті Sun, британська пара стала жертвою “живого кошмару” відтоді, як Бенксі намалював майже 20-футову чайку на стіні їхнього будинку в Саффолку.
Відтоді, як у 2021 році Бенксі прикрасив їхній будинок гігантським водоплавним птахом, домовласники, Гаррі та Гокеан Куттси, потерпають від вандалів і змушені або платити за охорону та збереження птаха, що коштує майже 50 000 доларів на рік. В іншому випадку, вони могли б видалити мурал, що може коштувати до чверті мільйона доларів.
В інтерв’ю “Таймс” пан Куттс сказав:
“Спочатку це було неймовірно, але з розвитком подій це стало надзвичайно напруженим. Я не впевнений, що Бенксі усвідомлює непередбачувані наслідки для власників будинків. Якби ми могли повернути час назад, ми б це зробили”.
Хулігани, які намагалися зафарбувати мурал, злодії, які відколювали зафарбовані фрагменти, щоб продати їх у Facebook, тріщини в стіні та члени окружної ради – це лише деякі з неприємностей, з якими довелося зіткнутися Куттсам. Після крадіжки їм довелося за власний кошт найняти охоронця, який би наглядав за муралом вночі.
Єдиний вихід, кажуть Куттси, – це зняти 22-тонну фреску, а для цього за останній місяць довелося “зміцнити її 12 шарами смоли, скловолокна і п’ятьма тоннами сталі, а також використовувати 40-футовий кран, щоб забрати її”.
Куттси сподіваються продати масивну роботу, щоб компенсувати витрати в 250 000 доларів.
“Ми звичайні люди, – сказав пан Куттс в інтерв’ю виданню Sun, – тож ми хотіли б продати її і щось на цьому заробити”.
У 2021 році мурал Бенксі із зображенням молодої дівчини, яка використовує велосипедну шину як обруч, був знятий з цегляної стіни в Ноттінгемі, Англія, і проданий за шестизначну суму галереї Brandler Galleries, що базується в Брентвуді, Англія.
Арт новини
Житель Флориди врізався в 13-метрову скульптуру Ханта Слонема – другий акт арт-вандалізму цього місяця
Дерек Алан Модрок, 49-річний житель Флориди, зізнався, що врізався на своєму автомобілі у високу синю скульптуру кролика під назвою “Громобій” американського художника Ханта Слонема, повідомила поліція на початку цього тижня. Скульптура, вартість якої оцінюється в 300 000 доларів, знаходилася в парку Джастіна Фліппена в місті Вілтон Манорс, на північ від Форт-Лодердейла.
Модрок також зізнався, що на початку цього місяця пошкодив ще один витвір мистецтва – статую ескімо роботи Крейга Берубе-Грея в сусідньому парку Рейчел Річардсон. Поліція заарештувала Модрока після того, як камери спостереження зафіксували його на місці злочину.
Слонем, зі свого боку, вперше почув про акт вандалізму, коли NBC Miami звернулася до нього за цитатою, і відтоді він займається розслідуванням нападу. Це не перший випадок, коли він втрачає витвір публічного мистецтва.
“11 вересня було гірше, я втратив 80-футову фреску”, – сказав Слонем дещо спантеличений тим, що цей вид насильства знову знайшов свій шлях до його роботи. “Я був просто шокований. Це така дивна річ, те, що це траплялося раніше, і те, що це сталося знову”.
На створення “Громобоя” заввишки 13 футів 7 дюймів, виготовленого з 6 500 шматочків блакитного скла, пішов рік, і його встановили в парку в травні 2022 року після того, як місцева галерея Art Gallery 21 домовилася з містом про позику скульптури з New River Fine Art у Форт-Лодердейлі. Скульптура мала переїхати до ботанічного саду, але ці плани наразі призупинилися. Слонем і члени комісії вивчають роботу, щоб з’ясувати, чи можливий ремонт, оскільки робота зазнала серйозних структурних пошкоджень. Слонем сказав, що знадобиться ще кілька днів, щоб з’ясувати, що можна зробити.
Незважаючи на стан цензури мистецтва у Флориді, здається, що Модрок не був мотивований поточним політичним кліматом. NBC Маямі повідомили, що Модрок розповів місцевій поліції, що він обрав цю роботу, оскільки парк, в якому він проживав, був названий на честь Джастіна Фліппена, колишнього мера маєтку Вілтон, якого Модрок звинуватив “у тому, що ми чуємо птахів”. Парк був названий на честь Фліппена після його раптової смерті у 41 рік від аневризми.
“Це дійсно дивно, тому що я пташиний фрік, – сказав Слонем. “У мене багато домашніх птахів, до сотні, і цей хлопець не любив мера через усіх птахів?” Невідомо, чи знав Модрок про любов Слонема до птахів, чи це був збіг обставин.
Модрок вже має судимість, він відсидів три роки в окрузі Бровард за продаж кокаїну. Модрока звинувачували за трьома пунктами кримінальних злочинів у зв’язку з його нещодавньою серією актів вандалізму.
Арт новини
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION, який працював у місті ще на початку XX століття. Там розташовані художні галереї, конференц-зали, літературний клуб, виставковий простір та великий концертний зал.
Центр був побудований саме з культурною метою, ще у 1902 році архітектором Троупянським. Проєкт передбачав будівництво будівлі з приміщеннями для аудиторій, бібліотеки, читальні та концертної зали. Проте згодом будівля занепала і заклад припинив свою діяльність. У відновленні пам’ятки архітектури взяли участь представники одеського бізнесу та культурні діячі. А віра у перемогу України та розуміння важливості підтримки культури нашої країни, не дозволили припинити реставраційні та відновлювальні роботи навіть після початку повномасштабної війни. Почесним гостем урочистого відкриття міжнародного культурного центру UNION став Курт Волкер – видатний американський дипломат. Пан Волкер, який відомий своєю послідовною і системною діяльністю, спрямовану на підтримку України, взяв участь у засіданні ООН – Одеського обʼєднання національностей в культурному центрі UNION та разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим урочисто відкрив залу «Euroatlantic event hall». Саме в Одесі, на сцені UNION, колишній представник Держдепу сказав що, на його думку, після війни Україна буде стрімко розвиватися та стане прикладом розвитку і за декілька років стане розвиненою інноваційною “зіркою Європи”.
Для поціновувачів мистецтва UNION відкрився виставкою “Українське мистецтво. Шлях нескорених”, на якій представлені картини та скульптури українських митців, створені іменитими й молодими художниками різних поколінь за останні 50 років. Виставка охоплює понад 300 робіт майже 20 сучасних авторів. Експозиції розкривають смисли та динаміку творчості митців, чиї твори прикрашають музейні колекції різних країн світу — від Одеського художнього до спекотного Катару та музею Гуггенхайма у Нью‒Йорку.
Експозиція демонструє багатогранність українського мистецтва та показує його зв’язок з минулим і сучасністю. Кожна робота в колекції стає символом, що кодує певну інформацію та ідею, адже сьогодні, українська культура втілює поняття свободи, а українське мистецтво крокує шляхом вільних людей.
Відвідувачі виставки матимуть змогу прослідкувати, як один простір стає основою для різних видів візуального мистецтва, включаючи живопис, скульптуру та фотографію. Експозиція охоплює безліч різноманітних стилів, таких як нонконформізм, сюрреалізм, абстракціонізм, імпресіонізм та класична реалістична школа.
Культурна дипломатія та збереження культурної ідентичності в сучасній Україні набуває особливої актуальності, оскільки війна що триває сьогодні, не лише конфлікт зброї та території, це також війна культур та наративів.
Відкриття нового культурного центру в Одесі є відображенням віри у потужну роль культури та дипломатії у будівництві нашого майбутнього. Адже сьогодні, Україна й Одеса продовжують прокладати шлях до нових горизонтів свободи, демократії та творчості, залишаючи свій незабутній слід у світовій історії.
Одеський культурний центр UNION стає місцем, де зустрічаються люди з різних куточків світу, об’єднані мистецтвом і спільною метою — надихати та змінювати світ навколо нас.
Відвідати виставку можна за таким графіком: вівторок – неділя з 11.00 до 19.00, більше інформації на сайті закладу – https://unionart.com.ua/.
До експозиції увійшли роботи: Віталія Алікберова, Святослава Барабаша, Сергія Гуменюка, Анни Кулагіної, Таісії Капустаринської, Володимира Крані, Юрія Крука, Ігоря Летинського, Галини Лєкарєвої-Нікітіної, О. Новаєва, Сергія Папроцького, Кліма Степанова, Ірини Сушельницької, Вадіма Суворова, Віктора Тиблевича, Андрія Черновіла, Олени та Володимира Іллічових.
