Національний закон про збереження історичної спадщини (National Historic Preservation Act, NHPA), який протягом 60 років надавав місцевим громадам можливість впливати на федеральні рішення щодо важливих для їхньої історії місць, припинив своє існування невдовзі після свого ювілею через дії Конгресу.
Історія створення закону
Закон було ухвалено 15 жовтня 1966 року за результатами двопартійної підтримки та підписано тодішнім президентом Ліндоном Б. Джонсоном. Поява документа стала реакцією на масове знесення історичних об'єктів за підтримки федеральної влади. На той момент з'ясувалося, що близько 50% із 12 тисяч історичних будівель і пам'яток країни, зафіксованих в описі 1933 року, були знищені під час реалізації програм міського оновлення та будівництва магістралей. Цей масштаб руйнувань отримав назву «посмертна маска Америки».

Основні принципи та значення NHPA
Головна ідея законодавчого акта полягала у тому, щоб перед будь-яким пошкодженням або знищенням значущих об'єктів американської спадщини з боку федерального уряду чи забудовників зупинитися, оцінити ситуацію та врахувати думку громадськості.



