Художник і скульптор із Йоганнесбурга, найбільшого мегаполіса Південно-Африканської Республіки, Регар ван дер Мьюлен спробував нагадати глядачам, наскільки крихким є відчуття безпеки життя у нашому сучасному суспільстві. Він створив моторошні скульптури неповноцінних людей, дивлячись на які ставиш собі запитання: чи перебувають вони в процесі створення, чи, навпаки, розвалюються на очах?
«Деконструйований» та «Витікання» — ось такі дивні назви дав ван дер Мьюлен своїм двом скульптурам. У такий спосіб він хотів показати глядачам процес розкладання людського тіла.
Спершу хотілося зробити висновок, що весь песимістичний настрій автора зумовлений важкими умовами життя в суворому африканському кліматі та складною соціально-політичною ситуацією. Але виявилося, що це не так. Сам скульптор вважає себе дослідником, але аж ніяк не песимістом. І як він пояснив, на створення подібних скульптур його надихнули неймовірна крихкість і водночас сила людського організму. У такий спосіб він хотів би докопатися до істини ілюзії безпеки, яка живе в людських головах.
