Дуже життєрадісні, добрі та мальовничі картини художниці Лізи Фіттіпальді до душі всім глядачам. Але коли вони чують, що Ліза незряча, то їхнє захоплення змінюється неймовірним подивом, а часом і шоком. У це складно повірити, але сила людського духу й таланту може творити неможливе. На жаль, через втрату зору Ліза втратила і роботу, і сенс життя, і незалежність. Її безпросвітна депресія тривала понад рік, до того моменту, коли її чоловік приніс їй набір дитячих фарб. І на подив усіх, Ліза сміливо взяла пензля і почала малювати.
Це неймовірно, але, не маючи за плечами художньої освіти, Ліза розробила авторську систему навчання. Їй торочили, що в неї ніколи не вийде малювати людей. Але, всупереч усім прогнозам, у Лізи вийшло, і у 1998 році їй вдалося написати свою першу вуличну сцену. Кожен, кому довелося бачити її картини, запитує себе, як же Лізі вдається малювати, абсолютно не бачачи ані полотна, ані фарб.
