У період із 2022 по 2024 рік Національна галерея в Лондоні стала місцем кількох резонансних акцій протесту, які організували екологічні активісти з групи Just Stop Oil. Учасники руху обливали рідинами полотна Вінсента ван Гога та намагалися пошкодити захисну вітрину картини Дієго Веласкеса. Самі твори мистецтва тоді не зазнали непоправної шкоди, проте ці події викликали гострі дискусії у суспільстві.
Реакція керівництва галереї
Директор лондонського музею Габріеле Фінальді, який очолює інституцію з 2015 року, вперше детально висловився про ці події в інтерв'ю для видання Telegraph. Він назвав акції активістів «сумною річчю» та охарактеризував їхню діяльність як хибно спрямовану.
За словами Фінальді, такі напади шокували музейну спільноту. «Ті атаки були дуже шокувальними. Картини не винні. Активісти шукали висвітлення своєї справи на перших шпальтах. Вони знають, що напад на картину забезпечує перші шпальти в усьому світі, тоді як розбиття вікон страхової компанії, мабуть, ні», — зазначив директор.
Він також додав, що попри можливі легітимні причини для просування певної мети, музеї не є місцем для подібних виступів: «Люди можуть мати законні підстави просувати певну справу. Що я хочу сказати: не приходьте до Національної галереї, щоб робити це».
Хронологія та наслідки акцій
Лондонська галерея стала своєрідною отправною точкою для подібних виступів. У 2022 році двоє активістів Just Stop Oil кинули томатний суп у видатний шедевр Вінсента ван Гога «Соняшники», створений у 1889 році, після чого приклеїли себе до стіни. Збитки від того інциденту оцінили приблизно у 10 000 фунтів стерлінгів — переважно постраждала рама картини, а згодом суд виніс активістам тюремні вироки.
У 2025 році рух Just Stop Oil офіційно припинив свою протестну діяльність після того, як у Великій Британії ухвалили нову кліматичну політику. Однак у період між 2022 і 2024 роками подібні інциденти перекинулися й на інші світові культурні інституції, зокрема на Національну галерею мистецтв у Вашингтоні та паризький Лувр.
Питання колекцій та відносини з галереями Тейт
В інтерв'ю Telegraph Габріеле Фінальді також зачепив іншу чутливу тему — складні відносини між Національною галереєю та мережею галерей Тейт. Традиційно діяла офіційна угода, за якою Національна галерея експонувала твори лише до 1900 року, тоді як галереї Тейт опікувалися виключно сучасним та актуальним мистецтвом. Обидві структури перебувають під управлінням британської держави.
Наразі Національна галерея готує масштабне розширення, яке передбачає створення простору для мистецтва, створеного після 1900 року. У зв'язку з цим Фінальді висловив невдоволення чинною угодою та прагне її переглянути. Директор наголосив, що XX століття вже частково присутнє у зібранні галереї, і хоча розширення дещо збільшить перетин колекцій із Тейт, обидві інституції розповідають історії по-різному, а двадцяте століття є надто масштабним періодом для обмежень.
