На жаль, в історії мистецтва є численні приклади того, як митці навмисно псували й ламали готові витвори мистецтва. Сьогодні пропонуємо вам зрозуміти, чому 6 відомих художників знищили свої роботи.
Мікеланджело, «Флорентійська п'єта» (1547-55)
«П'єта» (1498-99) Мікеланджело в базиліці Святого Петра є надзвичайно детальним зображенням Діви Марії, яка тримає обм'якле тіло Христа. Це — одна з найзаповітніших робіт художника, витесана та відполірована майже до ідеального стану. Скульптор створив її, коли йому було всього 24 роки.
Коли, через десятиліття, у віці 72 років, Мікеланджело розпочав роботу над «П'єтою з Никодимом» (1547-55), на якій зображено тіло Христа, зняте з хреста (зараз вона знаходиться в Музеї Опери-дель-Дуомо у Флоренції), то зрозумів, що тут є вада. Його друг, історик Джорджо Вазарі, розповідав, що Мікеланджело скаржився на суттєвий дефект у мармурі, що сильно ускладнювало роботу майстра. Відомо лише те, що після восьми років праці над цим витвором художник накинувся на нього з молотом. Втім, скульптуру все ж вдалося врятувати й частково відновити.
Клод Моне, «Водяні лілії» (1905-08)
Моне, мабуть, найвідоміший піонер французького імпресіоністичного руху 1860-70-х років, намалював близько 250 картин із серії «Водяні лілії». Ці полотна тепер є власністю великих інституцій та приватних колекціонерів.
Проте спочатку їх було набагато більше. Перед виставкою картин у 1908 році Моне знищив майже півсотні з них, розчарувавшись у їхній якості порівняно з «найкращими» полотнами.
Герхард Ріхтер, картини на суму $655 млн
За останні десятиліття художник знищив понад 60 своїх картин на загальну суму $655 млн. Зазначимо, що серед полотен були як нові твори, так і дуже старі, які вже експонувалися на виставках. Зазвичай Ріхтер спалював роботи або ж порізав їх різаком.
Джон Балдессарі, «Кремаційний проєкт» (1970)
У 1970 році концептуальний художник Балдессарі зібрав усі свої непроданні картини з травня 1953 року по березень 1966 року, відвіз їх до крематорію та спалив. Попіл, що залишився, він помістив до урни у формі книги, а проєкт отримав назву "The Cremation Project".
Джорджія О’Кіф, картини (1980-ті роки)
За словами кураторки музею Вітні Барбари Хаскелл, О’Кіф знищила свої роботи напередодні виставки, запланованої в музеї у 1980-х роках.
«Вона хотіла піти до сховища, щоб позбутися картин, які вона вважала негідними свого рівня», — розповіла Хаскелл.
О’Кіф знищила не лише власні роботи, а й твори її колишнього чоловіка Альфреда Стігліца. Покійний фотограф, який сам друкував усі свої зображення, побажав, щоб негативи були спалені, аби ніхто інший не зміг їх надрукувати.
Майкл Ленді, «Break Down» (2001)
У 2001 році молодий британський художник Ленді прославився тим, що знищив в ім'я мистецтва більшу частину своїх особистих речей. Проєкт під назвою "Break Down" являв собою величезний конвеєр, який винищував усе, що раніше належало художнику. Серед предметів були шкарпетки, автомобіль Сааб 900, диски із записами Девіда Боуї, а також багато інших особистих речей. Усього близько 7227 предметів побуту.
