Марк Ротко дуже захоплювався дитячим мистецтвом, вихваляючи свіжість і автентичність їхніх творінь. Він добре знав дитячу творчість, оскільки понад 20 років працював учителем мистецтва в Бруклінському єврейському центрі.
Для своїх учнів Ротко не був авангардним провидцем чи яскравою зіркою мистецтва. Для них він був хорошим другом.
«Найдружніший, найприємніший, найтепліший чоловік у всій школі», — згадував його колишній учень Мартін Лукашок.
У 1934 році Ротко опублікував есе на тему «Нове навчання для майбутніх художників і поціновувачів мистецтва», яке він сподівався продовжити, написавши книжку. Головний художник так і не завершив проєкт, утім він залишив 49 аркушів нотаток, у яких детально описувалася його прогресивна педагогіка. У сьогоднішній статті представляємо вам 5 уроків від талановитого майстра.
Урок №1: Покажіть своїм учням, що мистецтво — це універсальна форма вираження, як мова чи співи
Ротко вчив, що кожен може створювати мистецтво, навіть ті, хто не має вродженого таланту чи професійної підготовки. За словами художника, мистецтво є невіддільною частиною людського досвіду. І так само, як діти можуть швидко вивчити історії чи пісні, вони можуть легко перетворити свої спостереження та уяву на мистецтво. Водночас, на його думку, позбавлення дитини можливості малювати може бути таким же шкідливим, як і затримка її здатності вивчати мову.
Урок №2: Остерігайтеся придушення творчості дитини за допомогою академічної підготовки
За словами Ротко, дитяча виразність тендітна. Коли викладачі мистецтва ставлять суворі рамки або наголошують на технічній досконалості у певних проєктах, природна творчість може швидко перетворитися на конформізм.
Щоб захистити творчу свободу своїх учнів, Ротко дотримувався простого методу навчання. Коли діти заходили до його художньої кімнати, всі їхні робочі матеріали — від пензлів до глини — вже були готові до того, щоб юні творці самі обирали їх і використовували у творах.
Урок №3: Організуйте виставки робіт ваших учнів для заохочення їхньої впевненості у собі
«Я ніколи не був сильний у мистецтві», — згадував колишній учень Ротко Джеральд Філліпс. — «Але він змусив нас відчути, що ми справді робимо щось важливе, щось хороше».
Ротко вважав, що головний обов’язок учителя мистецтва — виховати впевненість у собі в дітей. Для цього він організовував виставки робіт своїх учнів у Нью-Йорку; зокрема експозицію зі 150 творів у Бруклінському музеї. А коли у 1933 році Ротко провів свою першу персональну виставку в Портлендському художньому музеї, він привіз творіння вихованців і виставив їх поруч зі своїми картинами.
Урок №4: Інтегруйте в історію мистецтва сучасне мистецтво
Знамениті художники XX століття шукали чисті, особисті форми візуального вираження, вільні від технічних стандартів минулого.
«Сучасне мистецтво не було захаращене стилем і традицією, як у старих майстрів. Тому нам особливо корисно... бути перекладачами, щоб встановити зв'язок між дитиною та потоком мистецтва», — пояснює Ротко.
Утім, вплив сучасного мистецтва не повинен заважати розвитку унікального стилю дитини. Ротко не заохочував наслідування музейних робіт.
«Дуже часто робота дітей — це просто примітивне втілення творчих цілей їхнього педагога», — попереджає він.
Урок №5: Виховуйте творчих мислителів, а не професійних художників
У Бруклінському єврейському центрі художник майже не переймався тим, чи будуть його учні продовжувати кар'єру в мистецтві. Натомість Ротко зосередився на вихованні у своїх учнях глибокого розуміння та вдячності за художнє вираження.
«Більшість цих дітей, імовірно, втратять таку уяву та жвавість у міру дорослішання», — писав він.
«Але дехто піде далі. І є надія, що в їхньому випадку досвід восьми років у моєму класі не буде забутий. Щодо інших, можна сподіватися, що їхній досвід допоможе їм відродити свої ранні художні радощі у творчості інших».
