Один із найвідоміших майстрів портретного жанру, Антон Графф, був улюбленцем європейського дворянства. За портретами німецького художника, де головними персонажами виступали видатні політики, мистецтвознавці та титуловані особи, можна вивчати історію Європи та окремо Німеччини. Найвідомішими його замовниками були імператриця Катерина II та Фрідріх Прусський.
Портрети цінуються не лише за прекрасне виконання, велику кількість особистостей і витонченість, а й за історичну достовірність. Уявлення про те, який вигляд мали чимало історичних діячів того часу, ми маємо лише тому, що сучасник Графф зобразив їх на портретах.
Антон Графф є лідером за кількістю написаних портретів знатних осіб у живописі. Наприклад, на замовлення Катерини II у 1796 році художник скопіював цілу групу картин для Ермітажу. Загалом же Графф є автором 2000 творів живопису та графіки, з яких 800 — портрети, а 80 — автопортрети.
Життя Антона Граффа
З 17 років юнак почав вивчати мистецтво живопису під керівництвом Йоганна Ульриха Шелленберга. За три роки він стає не лише улюбленим учнем, а й перевершує у майстерності свого вчителя. У 20 років, продавши свої перші портрети, живописець вирушає до Аугсбурга. Відтоді і до самої смерті Графф житиме виключно в Німеччині, дуже рідко відвідуючи Швейцарию.
Переїхавши до Аугсбурга, юнак швидко здобуває успіх серед поціновувачів живопису, що викликало велике невдоволення серед гільдії художників. Конкуренти вигнали Антона зі свого міста. Той перебрався до Ансбаха, де став помічником Йоганна Шнайдера. Здебільшого на цій роботі Графф створював копії картин інших майстрів.
У листопаді 1765 року Граффу запропонували обійняти посаду офіційного портретиста в місцевій художній академії Саксонії. При дворі його прийняли дуже прихильно. Дуже скоро живописець обзавівся новими впливовими друзями і надовго забезпечив себе хорошими замовленнями.
Антона Граффа неодноразово кликали до столиці, пропонуючи звання придворного художника та дуже високу зарплату, але він відмовлявся від таких пропозицій. Художник отримував справжнє задоволення від життя в Дрездені, був щасливий у всіх аспектах життя і нічого не хотів змінювати.
У 1759 році Антон отримує листа від свого впливового знайомого з пропозицією повернутися до старого Аугсбурга. Він також писав, що всі супротивники художника пішли в інший світ і тепер йому ніхто не завадить. Графф скористався вигідною пропозицією. Після повернення молодий портретист стрімко пішов угору кар'єрними сходами. Багаті замовники стояли в черзі, і багато аристократів бажали мати свій портрет, написаний рукою Антона.
Настав 1789 рік, і Графф отримав звання професора дрезденської Академії мистецтв. Також художник став членом Берлінської, Віденської, Мюнхенської академій мистецтв. Аж до самої смерті він писав портрети впливових осіб, жанрові картини й пейзажі, залишивши нащадкам величезну кількість прекрасних робіт.
Помер художник від черевного тифу в Дрездені у 1813 році. У наш час у Вінтертурі (Швейцарія) та Дрездені (Німеччина) на честь Антона Граффа названо вулиці.
Його роботи у наш час мають великий попит. Багато з них зберігаються в музеях і приватних колекціях Швейцарії, Німеччини, Росії (Ермітаж), Естонії (Кадріорзький палац, Таллинн) та Польщі (Національний музей, Варшава).
