Лауреатка Пулітцерівської премії, іраксько-британська журналістка, письменниця та художниця Мона Чалабі присвятила свою кар'єру роботі з даними та візуалізації складних соціальних тем. У своєму доробку вона зверталася до таких тем, як статки мільярдерів, обмеження ресурсів у Газі, а також гендерні та расові упередження в музейних колекціях. Тепер же вона зосередилася на темі економічної нерівності та багатства у США у своїй новій книзі «Ten Lives: How What We Have Shapes Who We Are», яка виходить у 2026 році.
Створення книги та героїв
У вересні авторка завершила запис аудіокниги, що стало кропітким процесом через важливість візуальної складової на сторінках друкованого видання. Протягом шести років Чалабі проводила інтерв'ю з анонімними учасниками з різними рівнями доходу. На основі цих бесід вона сформувала 10 детально опрацьованих персонажів, кожен з яких представляє окремий економічний клас. Видання доповнене її фірмовими малюнками від руки, а також роздумами про власні фінансові труднощі на початку кар'єри журналістки та під час хвороби матері. У своїй роботі вона продовжує традиції візуалізації даних, звертаючись до одкровень про клас, про який заведено мовчати у мистецькому середовищі та медіа.
Позиція та суспільний контекст
Прагнення чесності в роботі поєднується з громадянською позицією авторки: раніше вона передала грошову частину своєї Пулітцерівської премії у розмірі 15 000 доларів Синдикату палестинських журналістів. У своїх інтерв'ю Чалабі зазначає, що первісний рукопис книги починався з фрази про те, що вона написала її заради грошей, проте редакторка попросила змінити цей підхід. Водночас авторка наголошує на своєму бажанні охопити широку аудиторію та наголошує на глибинній проблемі самої системи, а не лише тимчасових криз. На її думку, суспільству бракує точної дискусії про соціальні класи, адже питання економічного розшарування часто несправедливо замовчуються у повсякденному житті.
