Відомий нью-йоркський Музей Вітні планує продати масштабну абстрактну роботу Віллема де Кунінга «Жовта річка» (1958). Полотно, в колористичній гамі якого переважають насичені мазки синього та жовтого кольорів, з'явиться на вечірньому аукціоні мистецтва XX століття будинку Christie’s. Експерти оцінюють цей твір у суму від 12 до 18 мільйонів доларів. Як повідомляють джерела, виручені від продажу кошти спрямують на поповнення та розвиток музейної колекції.
Історія картини та колекціонери
Свого часу полотно належало відомому колекціонеру та юристу Девіду М. Солінгеру, який у 1966 році став першим президентом Музею Вітні, не належав до родини засновників музею. Солінгер придбав цю роботу в галереї Сідні Яніса у 1959 році. За інформацією аукціонного дому, колекціонер настільки любив твір, що тривалий час тримав його біля свого ліжка, аби милуватися щоранку.
Після смерті Девіда Солінгера у 1996 році робота перейшла до його дружини Бетті Енн Беш Солінгер. Вона пообіцяла подарувати картину музею ще у 2011 році, і тоді ж її вперше експонували в залах інституції. Проте юридично процес дарування завершився лише у 2023 році, після смерті меценатки, що сталася роком раніше. Тепер, минувши три роки після офіційного зарахування до фондів, твір знову повертається на відкритий ринок.
Стратегія деаксесії та контекст
Практика продажу творів із постійних фондів музеїв, відома як деаксесія, є чутливою темою у світі мистецтва. Проте Асоціація директорів художніх музеїв дозволяє такий крок, якщо виручені кошти спрямовуються виключно на придбання нових експонатів або пряме збереження колекцій. Згідно з внутрішньою політикою Музею Вітні, колекція зазвичай має залишатися незмінною, проте розпродажі задля її вдосконалення вважаються допустимими.
Це не перший вибірковий продаж інституції останнім часом. У 2023 році музей уже відправляв на торги Sotheby’s групу полотен авторства Едварда Гоппера, Моріса Прендергаста та Джона Марина. Тоді очолювала список робота Едварда Гоппера «Амбари Гоппера, Південний Труро» (1930–1933) з оцінкою до 12 мільйонів доларів.
Розвиток колекції американського мистецтва
Коментуючи попередні продажі, тодішня кураторка та директорка колекції музею Джейн Панетта зазначала в коментарях для ARTnews, що подібні кроки є частиною масштабної ініціативи з розширення та диверсифікації зібрання інституції. За її словами, музей прагне точно представляти Сполучені Штати, тому колекція повинна еволюціонувати, заповнюючи критичні прогалини за рахунок створення спеціальних фондів для нових придбань.
Стратегічний план Музею Вітні щодо колекції рекомендував зробити деаксесію регулярною частиною музейної політики, особливо в тих сегментах, де інституція вже володіє значною кількістю робіт певних митців. Попри продаж «Жовтої річки», у фондах музею залишаються інші знакові картини де Кунінга, зокрема створена приблизно в той самий період робота «Двері до річки» (1960).
Сама ж картина «Жовта річка» належить до визначального етапу в творчому шляху художника. У 1958 році він поступово відходив від фігуративності своїх знаменитих «жіночих» серій на користь складних абстрактних композицій, на які його надихали пейзажі та дорожні розв'язки навколо Нью-Йорка. Тогочасна персональна виставка митця в галереї Сідні Яніса мала шалений успіх: з 22 представлених робіт 19 були розкуплені ще до полудня в день відкриття.
