Коли куратори Музею мистецтв Нельсона-Аткинса почали розглядати полотно «Оливкові дерева» Вінсента ван Гога під мікроскопом, щоб краще зрозуміти, як відбувалося промальовування картини, вони побачили рештки маленького коника, похованого в товстому шарі олійної фарби.
Таке незвичне відкриття було доволі несподіваним, але не диוуючим. Зрештою, ван Гог — один із найвідоміших у світі художників, які працювали на пленері, і всі його знамениті пейзажі були написані в полях і садах.
Комаха настільки маленького розміру, що її не видно неозброєним оком, і тому вона залишалася непоміченою понад століття. Така знахідка була особливо вдалою, оскільки команда музею сподівалася за допомогою свого дослідження визначити пори року, протягом якої була написана робота. Музей зв'язався з палеоентомологом доктором Майклом С. Енгелем, старшим куратором і професором Канзаського університету, а також співробітником Американського музею природної історії в Нью-Йорку, але, на жаль, рештки коника не змогли допомогти визначити точну дату.
Проте Енгель зауважив, що грудна клітка та живіт коника були відсутні і що не було жодних ознак руху комахи, якби вона приземлилася на шар фарби. Це, своєю чергою, вказує на те, що комаха була вже мертвою, коли художник наніс її на полотно.
Одного разу ван Гог писав своєму братові про незручності живопису на відкритому повітрі:
«Я прибрав уже більше сотні мух із чотирьох полотен, які ви отримаєте, не кажучи вже про пил і пісок».
Мабуть, варто додати ще й коників до списку тих природних елементів, із якими ван Гогу довелося боротися.
