«Ми працюємо для того, щоб наповнювати сміттєві баки»
Гельмут Ньютон
25 квітня о 19.00 відбудеться презентація проєкту "Робота редактора" Романа Мідного та Поліни Веллер на RECYCLED Party у просторі Циферблат (м. Київ, вул. Володимирська, 49А). Під час презентації також буде показано колекцію одягу дизайнерки Поліни Веллер, створену з використаних рекламних матеріалів.
У модних медіа все так само керується волею споживача. Ефективність публікації визначається кількістю лайків і репостів. Десятки фахівців працюють над фотосесією, і після лайка все це одразу ж вирушає в кошик. Ніхто не переглядає старі посилання, ніхто не зберігає журнали, ніхто не купує фотоальбоми. Усе це реліктив минулої епохи, за якою ми сумуватимемо ще довго, як майже 50 років сумували за belle epoch. Сучасний модний процес влаштований так, що дизайнерські речі встигають набриднути ще до того, як споживач зустріне їх у магазині. Усього за 40 років мода пройшла шлях від закритих показів, на які не пускали журналістів, до прямої трансляції в інтернеті. Сучасний модний споживач спочатку бачить фото з показу, потім зустрічає репліки вподобаних речей, бачить ці речі на фото знаменитостей, а коли зустрічає їх у магазині, вже не має до них інтересу, бо до цього моменту він уже бачив дві інші колекції дизайнера. Причому споживач впливає на моду на всіх етапах виробництва – якщо туфлі з бордової шкіри добре продавалися минулого сезону, дизайнер запропонує їх і в наступному, злегка змінивши відтінок. Передзаказ під час трансляцій визначає закупівлю в магазинах. Та й речі прагнуть робити максимально зручними для споживання. Вже ніхто не готовий носити корсети, щоб поміщатися в сукнях Dior, радше віддадуть перевагу кросівкам цього бренду. Але і вони вирушать у кошик дуже швидко. Що яскравіший тренд, то швидше він себе вичерпує.
Своїм проєктом «Робота редактора» Роман Мідний пропонує переосмислити сучасний модний процес і погляд на створення модного одягу.
Робота над проєктом тривала 3–11 березня в Парижі під час тижня моди. Модель в екстравагантних вбраннях із поліетилену з'являлася в публічних місцях, незмінно опиняючись у центрі уваги. «Для того щоб зібрати фотографів на заході, треба бути зіркою або прийти в кульку. Якщо ходити в кульці постійно, то можна стати й зіркою» – говорить Мідний про реакцію фотографів. Його стиль у створенні образів із поліетилену відрізняється від інших художників, які експериментують із цим матеріалом, але незмінно намагаються змусити його виглядати як більш звичні матеріали. Мідний же відштовхується від пластичності матеріалу і вже з нього вибудовує форму, яка є водночас емоційним відображенням історії, що розгортається перед глядачами. Його модель то ховається в м'якому коконі з круглих помаранчевих куль, то щетинить на весь світ гострими дзеркальними голками.
Одноразове вбрання, створене за 20–30 хвилин, виявилося на перевірку не менш ефективним у світському обігу, ніж складні дизайнерські образи. Фотографи кидаються на найяскравіше, сподіваючись, що ця ж яскравість привабить аудиторію.
Чотири історії, зняті під час проєкту, пародіюють різні жанри модної фотографії. Дивлячись на ці фото, глядач намагається розібратися, чи можна вважати це красивим? Точно так само, як під час знайомства з модними новинками, він уже не покладається на авторитет дизайнера чи бренду, а самостійно намагається ухвалити рішення.
Споживач у сучасному модному процесі виконує роботу редактора. Але це редактор-аматор, здатний тільки скролити й лайкати, який не уявляє, скільки праці було вкладено в продукт, який він оцінює.
У «Роботі редактора» глядач виконає цю роботу повністю сам, беручи участь у створенні неіснуючого журналу, який, звісно, теж вирушить у кошик.
Проєкт буде презентовано на RECYCLED Party 25 квітня у вільному просторі Циферблат, а експозиція триватиме до 10 травня. Під час презентації також буде показано колекцію одягу дизайнерки Поліни Веллер, створену з використаних рекламних матеріалів.
