Цифровий Собор Паризької Богоматері та інші віртуальні світи покажуть у листопаді у Києві на французько-українському фестивалі цифрового мистецтва Novembre Numérique

Фестиваль Novembre Numérique (Цифровий Листопад) — це серія фестивалів цифрового мистецтва, котрі Французький інститут проводить у всьому світі. В Україні цей фестиваль організовує Французький інститут в Україні за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

12-14 листопада 2021 року в Києві у Довженко-Центрі вдруге пройде Novembre Numérique en Ukraine — французько-український фестиваль цифрового мистецтва та віртуальної реальності.

Україна, як країна зі спільнотою цифрових художників, що активно розвивається, приєдналася до цього руху минулого року. Провівши у 2020 році перший фестиваль Novembre Numérique, який було присвячено виключно творам віртуальної реальності, цьогоріч, в рамках другого видання, організатори розширюють спектр цифрового мистецтва.

У Довженко-Центрі (Музей кіно, 5-й поверх) можна буде побачити все найкраще, що було створено в Україні та Франції у цій сфері за останні роки, обіцяють організатори. Український Novembre Numérique поєднує у собі виставку цифрового мистецтва у форматах віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальностей, роботизованої скульптури та відео, а також публічну програму з лекціями та дискусіями. Цього року глядачам покажуть 12 об’єктів: 4 французьких та 2 українських VR-роботи, 3 галереї у віртуальній реальності й одну виставку у доповненій реальності від V-Art. Ще 2 роботичні скульптури будуть представлені відомим французьким художником Фаб’єном Зокко особисто.

“Через фестиваль Novembre Numérique Французький інститут в Україні починає дослідження нових можливостей, які відкривають цифрові технології, піднімаючи питання про їх місце у нашому житті та, можливо, їх перспективи у майбутньому: співіснування людей і машин”, — вважає аташе з питань культури Французького інституту в Україні Фредерік Руссо.

Головна місія фестивалю — розвиток співпраці між французькими та українськими художниками в галузі цифрового мистецтва та мистецтва VR, а також презентація публіці кращих проектів останніх років. Для тих, хто ще не мав досвіду знаходження у VR, фестиваль — зручна нагода випробувати нові емоції та розібратися, що ж таке віртуальна реальність, про яку стільки говорять навколо.

Торік фестиваль проходив у Центрі сучасного мистецтва “M17”, цього року — у Національному центрі Олександра Довженка (Довженко-Центрі)— найбільшому в Україні державному кіноархіві, що від 1994 року зберігає та досліджує кінематографічне й аудіовізуальне мистецтво.

“Таким чином, ми плануємо проводити цей захід у найбільш знакових культурно-мистецьких локаціях столиці, демонструючи розмаїття видів цифрового мистецтва, яке успішно розвивається у всіх без винятку галузях культури”, — пояснює менеджерка аудіовізуальних проектів Французького інституту в Україні Люсіль Ревелон.

За її словами, програма заходу віддзеркалює це розмаїття, пропонуючи твори, які проливають нове світло на всім відому архітектурну та художню спадщину, а також нові зразки, створені з використанням творчих та наукових можливостей, які надає цифрове мистецтво.

“Ми дуже раді представити роботи провідних французьких структур, які належать до різних галузей, але спільним для них є те, що вони знаходяться в авангарді цифрового мистецтва: Ubisoft, яка займається розробкою відеоігор, Le Fresnoy, яка працює в галузі сучасного мистецтва, або Arte, яка розвиває аудіовізуальне мистецтво”.

Французька спільнота VR-творців представлена емоційно яскравими творами, що занурюють глядача у невідоме. Так, у роботі In-Urbe спостерігач потрапляє до підземної частини міста, що складається з труб, кабелів, тунелів та катакомб. У світі Heterotopia, натхненному однойменною концепцією Мішеля Фуко, глядач може стати будівельником — для цього йому потрібні лише хмари з частинок. Проект Isle of The Dead черпає натхнення у картинах швейцарця Арнольда Бекліна та музиці Сергія Рахманінова.

Дві роботи на фестивалі будуть представлені митцем особисто — це відомий французький художник Фаб’єн Зокко, який розвиває незвичний жанр роботичної скульптури. В Україну він привезе твір Spider and I — механічного павука, який з’єднаний з автором і відображає через свою поведінку настрій художника. Інша роботична робота того ж митця Theotechnical deconstruction enterprise демонструє, як машина раз за разом переписує біблійний текст, щоразу його змінюючи. Також Фаб’єн Зокко візьме участь у публічній програмі фестивалю — з ним можна буде поспілкуватися під час artist talk.

Нарешті для любителів архітектури та віртуального туризму несподіваний подарунок підготувала французька ігрова студія Ubisoft: ще десять років тому вони створили для однієї зі своїх ігор Assassin’s Creed повноцінну 3D-модель собору Собор Паризької Богоматері. Після пожежі 2019 року їхній цифровий архів виявився корисним не тільки для реконструкції зруйнованих частин будівлі, але і як можливість ще раз поглянути на втрачене — у цьому VR-досвіді ви можете побачити знаменитий архітектурний шедевр у всій його тривимірній величі.

Значну частину української експозиції займають роботи проекту V-Art — це віртуальні галереї, VR-додатки та платформа для демонстрації, продажу та колекціонування цифрового мистецтва. А ще в українській частині експозиції глядач в AR-досвіді зможе познайомитися з віртуальною копією самого себе у світі елементарних частинок у VR-досвіді Fluence is Time times Flux. 

Аудиторія також матиме можливість взяти участь у публічній освітній програмі від V-Art: конференції та програмі панельних дискусій з різними учасниками з усіх сфер цифрового мистецтва. Французькі та українські художники, серед яких відомі художники Уго Арсак і вже згадуваний Фаб’єн Зокко, підприємці та спеціалісти VR обговорять кілька тем: історія цифрового мистецтва, франко-українська цифрова співпраця, VR-менеджмент та художнє використання нових технологій. Конференції та обговорення проходитимуть в кінолекторії Довженко-Центру.

«Ці люди стали першопрохідниками у цих нових територіях. Але місця для відкриттів ще багато, — вважає Микита Худяков. — І якщо ви думаєте, що єдиний простір, який ми можемо освоювати сьогодні — космічний, ви помиляєтеся. Є віртуальні простори, Метавсесвіт, який ми створюємо і який чекає на своїх дослідників».

Щоб побачити всі ці роботи, необхідно сплатити символічний внесок за квиток — 100 грн. На вході на експозиційну частину фестивалю кожному відвідувачу допоможуть скласти індивідуальний маршрут по виставлених роботах, щоб якнайменше потрапляти в черги — кожна VR-станція здатна прийняти лише одного глядача. Також організатори нагадують, що фестиваль проводиться в умовах пандемії, тому під час заходів буде діяти санітарний протокол: наприклад, VR-шоломи будуть дезінфікувати після кожного користувача, а відвідувачі для входу мають надати  сертифікат про вакцинацію або негативний результату тесту на коронавірус (зроблений не більше як за 72 години до події).

Національний художній музей України заявляє про початок співпраці зі старапом STAMPSDAQ. Мистецтвознавці, дизайнери і програмісти об’єднали зусилля, щоб зовсім скоро запрезентувати українському споживачу унікальну цифрову NFT-колекцію вітчизняного мистецтва. Придбати NFT-версії картин Олександра Мурашка, Олександри Екстер, Всеволода Максимовича чи Миколи Пимоненка всі охочі  зможуть після офіційного запуску торгового майданчика STAMPSDAQ на початку 2022 року.

Нині музейники шукають нові підходи і подекуди вдаються до різноманітних  експериментів, щоб спонукати покоління “тіктокерів” відвідувати експозиції. А в умовах пандемії COVID-19 взаємодія музеїв із публікою стала непростим викликом. Навіть ті, хто раніше регулярно відвідували культурні заходи, втратили можливість навідуватись у музеї. На щастя, новітні технології дозволили мистецтву лишатися важливою частиною життя і в нових реаліях. Наприклад, завдяки блокчейну практично кожен може гарантувати собі право власності на цифровий об’єкт, в тому числі твори мистецтва. 

Соціальні мережі далеко не єдиний шлях об’єднання ком’юніті нашого музею і поціновувачів українського мистецтва. Завдяки стартапу STAMPSDAQ колекція Національного художнього музею України, яка є інтелектуальною власністю і надбанням нашого суспільства, стане ще доступнішою. Дуже скоро NAMU у співпраці з STAMPSDAQ випустить ексклюзивну колекцію NFT найкращих зразків українського мистецтва. З кожного купленого NFT-токена музей отримуватиме роялті в обсязі 10% від вартості токену.

Зображення творів Олександра Мурашка, Олександри Екстер, Миколи Пимоненка, Всеволода Максимовича та інших будуть доступні на торговому майданчику STAMPSDAQ у 5 ступенях рідкісності: звичайний, рідкісний, супер рідкісний, ультра рідкісний і унікальний. Зараз дизайнери працюють над тим, щоб надати кожному з цих рівнів неповторності завдяки анімаційним елементам. Інакше кажучи, відомі полотна NAMU оживуть на екрані ваших гаджетів. Це абсолютно новий рівень досвід для українського глядача. 

«Новітні технології стирають все більше кордонів, і зокрема, допомагають класичному мистецтву вийти за рамки своєї традиційності. Співпраця Національного художнього музею України зі стартапом STAMPSDAQ цінна для музею тим, що завдяки стартапу музей стає ще ближчим до світового глядача», – наголосила Юлія Литвинець, генеральний директор Національного художнього музею України.

“В STAMPSDAQ ми дуже цінуємо той кредит довіри, який отримати від керівництва NAMU. Ми дуже раді, що наша ідея приблизити традиційне мистецтво через NFT до української аудиторії знайшла схвальний відгук в стінах музею”, – зауважив Андрій Шаповалов, CEO стартапу STAMPSDAQ.

Крім можливості придбання у вигляді NFT-творів мистецтва, блокчейн-екосистема STAMPSDAQ дозволить купувати поштові марки різних країн світу. Таким чином, стартап ставить собі за мету не тільки посилення інтересу до класичного мистецтва, а й розвиток світової філателії в NFT форматі.

“Ми хочемо, щоб завдяки STAMPSDAQ світова філателія знову стала мейнстримом. У хорошому значенні цього слова, звичайно! В листопаді 2020 року наша компанія стала асоційованим членом Dot Post Group (DPG), що є структурним підрозділом Всесвітнього Поштового Союзу.  Разом ми працюватимемо над запуском єдиного цифрового ринку крипто марок. Більше того, STAMPSDAQ підписав договір з поштовою адміністрацією Кот-д’Івуар і тепер володіє ексклюзивним правом на виготовлення NFT-марок цієї країни. Це тільки перший договір – незабаром ми оголосимо про співпрацю з низкою інших поштових адміністрацій по всьому світу”, – додав пан Андрій Шаповалов, CEO STAMSDAQ.

На початку грудня стартап STAMPSDAQ планує провести публічний краудфандинг спеціального випуску токенів на платформі Binance. Пізніше їх можна буде обміняти на NFT-предмети мистецтва та поштові марки в пропорції 1 NFT = 100 токенів блокчейну STAMPSDAQ. 

16 октября – 28 ноября Музей стрит-арта, Шоссе Революции 84АБ 

Музей стрит-арта совместно с Public Art Center открывает выставку бумажного паблик-арта по итогам открытого конкурса «Критикуя, предлагай! Вместо Фишера на Болотную». Проект представит лучшие концепции искусства для общественного пространства Болотной набережной Москвы. 

Выставка бумажного паблик-арта предлагает зрителям познакомиться с идеями российских авторов, работающих с городским пространством. Тенденция на формирование комфортной городской среды актуализировала вопрос о произведениях искусства, которые могут быть размещены на улицах современных мегаполисов. Способны ли современные художники предложить качественные и оригинальные в противовес традиционным бронзовым памятникам? В этом пытаются разобраться организаторы выставки, поставившие перед собой задачу исследовать возможности локальной арт-сцены и найти художников, способных отвечать запросу на масштабные проекты для российских столиц. 

Представленные работы отобраны по итогам открытого конкурса «Критикуя, предлагай! Вместо Фишера на Болотную», который стал ответом на общественную дискуссию вокруг установки объекта «Большая глина No4» швейцарского художника Урса Фишера в Москве. В экспозицию вошли как скульптуры и объекты, так и видео-визуализации, AR-маски, анимации и рендеры предложенных концепций.

«Дебаты вокруг Фишера выявили неуверенность горожан в том, что отечественные художники вообще способны создавать паблик-арт мирового уровня. Обращаясь к результатам открытого конкурса, мы хотим если не развеять эти сомнения, то хотя бы показать общую картину паблик-арта в России – актуальный срез, представленный авторами и командами со всей страны», – Татьяна Пинчук, директор Музея стрит-арта

Участники выставки: Айдар Бекчинтаев, Александр Григорьев, Александр Кит, Александр Шишкин-Хокусай, Анна Мартыненко, Антон Тищенко, Ася Маракулина, Вильгений Мельников, Елизавета Беркутова, Ирина Шминке, Константин Новиков, Марина Саанишвили, Сергей Карев, Сергей Савельев, Станислав Шминке, Тарас Желтышев, Юрий Бутенко, Яна Осман, Deus Excavators и другие. 

Куратор выставки: Лизавета Матвеева 

График работы музея: 12:00 – 18:00, сб – вс