Протягом цілого року безліч художників з усього світу вивчали закинуту АС, а також спілкувалися з людьми, які колись жили на Фукусімі, для того, щоб продемонструвати здобутий мистецький досвід на прийдешній токійській виставці.
4 роки тому, у 2011 році, на Японію навалився найпотужніший за всю історію країни землетрус, який згодом спричинив цунамі.
Цей жахливий природний катаклизм спровокував масштабну аварію на АЕС «Фукусіма-1», через що й з'явилася «зона відчуження». Саме тому митці, які публічно проживають гучні світові процеси та явища, так активно досліджували Фукусіму в соціальному розрізі. Наприклад, художник з Японії Місамікі Кагайа розробив авторський спосіб друку слідів радіації на папері, а художниці Тарін Саймон вдалося створити перший в історії витвір мистецтва з радіоактивних матеріалів. Проте публіка зможе побачити роботу Саймон лише у 3015 році, оскільки твір перебуватиме на заводі «Радон» у спеціальному контейнері доти, доки радіоактивне випромінювання не знизиться до безпечного рівня. Також своє мистецьке розслідування на місці аварії провела команда художників проєкту «Не слідуй за вітром».
Читайте також: Як малювали майстри: палітри великих художників
Куратором цього проєкту є Кендзі Кубота, якому вдалося об'єднати художників із усієї планети, серед яких можна зустріти Єву Маттєс, Тревора Паглена, Тарін Саймон і Коту Такеучі. «Усі ми були одягнені в захисні комбінезони, маски, рукавички, взуття, але вони давали захист лише від радіоактивного пилу. Від радіації ніяк не сховатися. Її неможливо почути, відчути чи побачити», — поділилася Єва Маттєс.
«Ніхто не знає, через скільки років чи десятиліть люди знову зможуть там жити. Тому ми спробували показати людям те, що буде приховане від їхніх очей протягом довгих років», — говорить куратор Кендзі Кубота.
Усі результати цього мистецького дослідження, включно з відео- та фотодокументацією, будуть продемонстровані 19 вересня у Музеї сучасного мистецтва Ватарі в Токіо.
