Художник (англ. artist) — у широкому сенсі майстер, творча особистість, людина, яка наділена творчою та художньою уявою. У вужчому сенсі цього слова — майстер, який веде творчу роботу в галузі живопису, графіки, скульптури та інших декоративних, а також образотворчих мистецтв.
Художник — це людина, яка пише те, що можна продати, а хороший художник — це людина, яка продає те, що пише.
Пабло Пікассо
На відміну від ремісника, він має дар уяви, тобто кожен його твір унікальний і важко піддається автентичному відтворенню.
Коли з'явилася професія художник
Ще починаючи з часів Стародавнього Єгипту існували художники, які користувалися заслуженою славою, не зазнавали суттєвих матеріальних труднощів і були оточені пошаною.
Однак у Середні віки живописці переживали не найкращі часи, часом їхнє протистояння з деякими служителями культу мало доволі гострий характер і закінчувалося не на користь творчих людей. Мистецтво художника вважали певною імітацією.
Твір мистецтва для того, хто вміє бачити, — це дзеркало, в якому відбивається стан душі художника.
Поль Гоген
Майстерність художника доволі швидко зростала в епоху Відродження, проте також зростало і нерозуміння художника суспільством, тому виникли численні конфлікти епохи. У ці часи майстри створювали ідеальні образи як християнських, так і античних героїв і богів, що перетворилися на приклад для наслідування в інші епохи.
Хто хоче дізнатися про мене як про художника, повинен уважно вивчити мої картини і намагатися дізнатися з них, хто я такий і що саме я хотів.
Густав Климт
Як у середні віки навчалися живопису
У Середні віки художники, поряд із ремісниками, були об'єднані в гільдії та цехи. Вони приймали живописців на навчання, виховували їх, зробивши майстрами, і спрямовували на подальшу діяльність. Втім, до якого б цеху не приписали художника, як би не змінювалися статути і права цехів залежно від міста чи ж країни (на півдні вони були набагато вільнішими, ніж на півночі), вони завжди прагнули пов'язати художника різними традиціями та обмежити його свободу індивідуального розвитку.
Художники всіляко прагнули звільнитися від залежності ремісників і цехів. В Італії така боротьба починалася трохи раніше, ніж на півночі, однак до остаточного вирішення все прийшло лише у XVII столітті. Як правило, навчання в цехових майстернях починали у віці 12-13 років. Майбутньому майстру потрібно було тільки вміти читати і писати. Так, у XV столітті навчання тривало близько 6 років, а пізніше його скоротили до 3-4 років. Майстер і батько учня укладали договір, який визначав розміри гонорару за навчання та взаємні обов'язки. Варто зазначити, що спершу учня навчали лише підсобних прийомів, пов'язаних із їхньою спеціальністю, наприклад, варіння клею, натягування полотна, розтирання фарб, ґрунтовки тощо. Весь свій вільний час він зобов'язаний був служити моделлю для підмайстрів і майстра. Згодом справа доходила і до вправ у малюванні.
Для художника кожний дотик пензля до полотна — ціла життєва драма.
Сальвадор Далі
Поява перших виставок
Про встановлення нових зв'язків між глядачем і художником свідчить поява художніх виставок. Найдавнішими з них можна вважати звичай монастирів і церков виставляти для публічного огляду нову вівтарну картину. Справжній поворот у цьому відношенні стався у XVII столітті. Так, коли церква відкинула картину Караваджо "Успіння Марії", її придбав герцог Мантуанський, а римські живописці зажадали, щоб, перш ніж полотно покине Рим, його хоча б на пару тижнів виставили для публічного огляду. Пізніше в Парижі почали влаштовувати виставки робіт молодих художників. У другій половині XVII століття відкрилися виставки Palais Royal. У середині XVIII століття їх почали організовувати систематично, щороку.
Популярні жанри живопису та їхні яскраві представники
- Історичний жанр у живописі, як правило, зображує не конкретну людину чи предмет, а певну подію або ж момент, які відбувалися в минулих епохах. У цьому жанрі свої картини писали Ежен Делакруа, Нікола Пуссен, Пітер Рубенс, Тінторетто тощо.
- Натюрморт – жанр, у якому зображують предмети, що оточують людину. Це зазвичай різні неживі об'єкти. У цьому жанрі знайшли своє натхнення представники різних стилів, від кубізму до реалізму. Серед них Вінсент Ван Гог, Альбертус Іона Брандт, Поль Сезанн, Амброзіус Босхарт Старший, Віллем Клас Геда, П'єр Огюст Ренуар.
- Портрет – жанр живопису, який зображує не лише зовнішній вигляд людини, а й її настрій та внутрішні почуття. Портрети бувають групові, парні, одиночні, а також автопортрет, який часом виділяють в окремий жанр. Найвідомішим його представником вважають Леонардо да Вінчі.
- Пейзаж – жанр, тема якого довкілля (місто, дика або сільська місцевість). У ньому прославилися Пітер Рубенс, Едуард Мане, Пабло Пікассо.
- Морський пейзаж (марина) зображує, як правило, природу морської стихії, а також її велич. Найвідомішим мариністом вважається Іван Костянтинович Айвазовський.
- Ню зображує оголене тіло людини. Серед ню-художників можна виділити Антоніо да Корреджо, Тиціана, Амедео Модільяні, Пабло Пікассо, Джорджоне.
- Міфологічний жанр – це давні перекази, міфи і легенди, народний фольклор, тобто зображення цих сюжетів, подій і героїв. Представниками цього жанру є Рафаель Санті, Андреа Мантенья, Лукас Кранах, Сандро Боттічеллі, Джорджоне.