Статуя XX століття, що зображує бельгійського офіцера, вбитого під час конголезького повстання 1931 року, перебуває в центрі суперечки між Музеєм образотворчих мистецтв Вірджинії в Ричмонді та колективом художників у Демократичній Республіці Конго.
White Cube, галерея в Лусанзі, яку підтримує кооператив, відомий як Ліга мистецтва конголезьких плантаторів (CATPC), звернулася до VMFA з проханням тимчасово повернути роботу в регіон ДРК, де сталося повстання 1931 року і де вона була створена. Але музей відмовився надати статую вбитого колониального чиновника після того, як група використала несанкціоновані цифрові зображення роботи для репродукцій як NFT. VMFA стверджує, що це порушує закони про авторське право.
Тираж у 300 NFT із зображенням скульптури було замінтино минулого тижня за допомогою берлінської галереї KOW, яка представляє CATPC і співпрацює з групою для продажу. CATPC планує розпочати продаж своїх NFT наступного місяця, а прибуток піде на викуп землі та оплату праці робітників у Конго.
"Кожна покупка допомагає вивільнити сили скульптури і змусити її працювати на благо суспільства", — йдеться в заяві KOW на Facebook, опублікованій 11 лютого.
VMFA стверджує, що CATPC взяла зображення з її сайту. Представник музею сказав, що, "попри масштабне листування" з групою з лютого 2020 року, VMFA так і не отримала від організації запиту щодо NFT, назвавши цей крок "неприйнятним і непрофесійним". Хоча він зазначив, що CATPC не отримувала офіційного дозволу на використання зображення скульптури, Ренцо Мартенс, директор White Cube, стверджував, що галерея використала зображення "відповідно до доктрини добросовісного використання".
Статуя зображує Максиміліана Балота і наразі перебуває в оренді в музеї Райтберга в Цюриху з 2016 року. Прагнучи підкреслити зв'язок між західними музеями, награбованими предметами та місцями, звідки ці предмети були вивезені, група нещодавно випустила документальний серіал під назвою "Плантації та музеї", у якому розглядаються зв'язки між працею на плантаціях та фінансуванням західних інституцій. Статуя Балота фігурує в одному з епізодів.
У 1930 році Балоту було доручено нагляд за регіоном Квілу, де протягом багатьох років розпалювався конфлікт між місцевими племенами пенде, що проживають у Демократичній Республіці Конго, та колоніальною адміністрацією. Її створили для того, щоб викликати дух убитого бельгійського офіцера, який становив загрозу для народу пенде. Майстри пенде навмисно виготовили її з натуральних матеріалів, які мали з часом зруйнуватися. Музей придбав скульптуру у 1972 році в Герберта Вайса, професора Міського університету Нью-Йорка, який купив роботу неподалік Лусанги в конголезького місцевого жителя. Уперше вона експонувалася в музеї у 2018 році.
У лютому 2020 року двоє членів CATPC, Седарт Тамасала та Маттьє Касама, відвідали VMFA, щоб зустрітися з Річардом Б. Вудвордом, куратором африканського мистецтва у VMFA. Під час зустрічі, яку знімали для документального серіалу, вони обговорили можливість передачі роботи до галереї Конго. Будівля галереї, що відкрилася у 2017 році, була спроєктована роттердамським архітектурним бюро OMA та збудована на колишній плантації пальмової олії компанії Unilever у Лусанзі.
Суперечка розгортається на тлі того, що західні музеї стикаються зі зростаючим тиском із вимогою повернути артефакти до Африки, а також на тлі того, як інституції занурюються у криптовалютний простір і мінтять NFT творів зі своєї колекції. У своїй заяві колектив назвав свої зусилля "радикально новою моделлю реституції", у якій "технологія NFT на основі блокчейну стає інструментом деколонізації".
}
