Арт-новини

На межі мистецтва і вандалізму. Вперше в Україні з'явився справжній «underground»

AA016A

«Мистецтво всюди, і все є мистецтвом». Сьогодні не суспільство створює стіни, а радше стіни — суспільство. Графіті — це не просто «писати своє ім'я» і навіть не самоствердження в межах суспільного консенсусу. Воно є протестом і повстанням проти міста як інструмента дисципліни.

«Коли ти малюєш графіті, ти протиставляєш себе всім ідеалам сучасного світу: раціоналізму, корисності, індивідуалізму, демократичному консенсусу й музейній архівації «актуального мистецтва», за поріг цього музею не виходить» [Феноменальна смерть графіті].

Сучасна епоха вже не потребує рам і конкретних визначень щодо будь-якого виду творчості. Мистецтво безмежне і позачасове. Воно вічне. Тому популярність стріт-арту не є дивною. Арт-об'єктам не потрібні музеї та галереї, обнесені стінами, до яких глядачеві ще треба дійти; навпаки, вони виходять у місто, взаємодіючи з суспільством безпосередньо в повсякденній реальності.

«Протягом усього ХХ століття кожен новий художній напрям прагнув вийти за межі традиційного розуміння мистецтва. Зараз будь-яка дія або результат дії художника сприймається як арт. Межі між мистецтвом і не-мистецтвом майже непомітні, а будь-яка класифікація приречена на суб'єктивність. Художні експерименти радикалів 20-х років зруйнували межі між мистецтвом і повсякденністю, і музеї вже не є авторитетом у репрезентації художніх творів. Старі промзони, міські вулиці, інтернет і масмедіа стають ідеальними виставковими майданчиками. Активні мешканці міста починають бачити мистецтво не в межах закритої системи, а у своєму оточенні як інструмент для зміни їхньої реальності…» [маніфест партизанінгу].

Зовсім нещодавно одна з київських підземок перетворилася справді на справжній андерграундний артперехід. Ми звикли бачити в переходах або бабусь, що торгують, або розписані стіни недолугими беззмістовними написами, або «красивими» картинками на замовлення. Але цей відрізняється не лише відсутністю вищезгаданих об'єктів і присутністю справжнього графіті професійного виконання, також перехід загалом можна сприймати як повноцінний арт-об'єкт. Ідея полягала в художньому наповненні порожніх стін малюнками, які у взаємодії з освітленням (лампочки, що освітлюють перехід, розписані відповідно до кольорів графіті) створюють незвичайну ауру й враження для перехожих.

Майже всі графіті виконані одним автором. Вперше в Україні хтось наважився на створення подібного твору.

Цікаво, як до такого ставиться міська влада. Знищення художніх творів — не добра справа, але, з іншого боку, графіті ж вважається актом вандалізму.

Автор тексту: Юлія Степанок