Австралійська архітектурна студія Olaver завершила проєкт Laneway Studio, розташований у саду приватного родинного будинку в Мельбурні. Багатофункціональна двоповерхова будівля стала альтернативою масштабній реконструкції головного житла, потреби якого вже не задовольняли зростаючу родину з п’яти осіб. Замість того, щоб займати частину подвір’я черговою прибудовою, архітектори вирішили розмістити новий об’єкт у глибині ділянки, зберігши сад у центрі простору.
Особливості конструкції та освітлення
Головною візуальною особливістю студії став фасад верхнього поверху, викладений зі скляних блоків на тлі переробленої білої цегли та бетонної балки. За задумом проєктувальників, удень об'єкт м'яко відбиває сонячне світло в сад, а вночі починає світитися, нагадуючи великий ліхтар. Таке архітектурне рішення також допомогло обійти місцеві містобудівні обмеження на встановлення звичайних вікон на східній стіні. Завдяки скляним блокам інтер'єр наповнюється м'яким ранковим світлом, зберігаючи при цьому необхідну приватність.
Планування та взаємодія з ландшафтом
Проєкт реалізовано в тісній співпраці з ландшафтною архітекторкою Пенні Старр, яка переосмислила простір саду, додавши туди басейн та зелені насадження. Інтер’єр першого поверху вирішено у відкритому та мінімалістичному стилі з використанням нейтральної тераццо-підлоги. Тут розмістилася багатофункціональна вітальня, прихована пральня та барна зона з неіржавної сталі й дубовими меблями, які виконують основну функцію зберігання. Директорка бюро Емлін Олавер зазначила, що гнучкість простору дозволяє будівлі адаптуватися до мінливих потреб родини протягом багатьох років.
Особливу увагу приділено зв'язку внутрішніх приміщень із довкіллям. Великі скляні розсувні двері з'єднують студію та головний будинок із садом і басейном. На протилежній стіні розташовані ще одні розсувні двері з дуба та сталі, що виходять до провулка позаду ділянки. За словами Емлін Олавер, завдяки протилежним розсувним дверям перший поверх працює як єдине продовження саду та тераси, а не як замкнена кімната, візуально розширюючи простір під час прийому гостей.
Простір другого поверху
На верхньому поверсі архітектори розмістили кімнату, яка поєднує функції кабінету та гостьової спальні, доповнену власною ванною кімнатою та невеликою терасою на даху. В інтер'єрі використано вбудовані меблі: складне ліжко ховається за дубовими панелями, а червона плитка у ванні перегукується з червоними акцентами біля спального місця. Матеріали інтер'єру продовжують спокійну текстурну палітру головного будинку, проте виглядають дещо сміливіше.
