Таємниці Леонардо да Вінчі довгий час заворожували світ мистецтва — від тріумфального трилера Дена Брауна «Код да Вінчі» до незліченних теорій про особистість Мони Лізи. (Чи була вона його матір'ю? І що за таємниця пов'язана з її усмішкою?)
Тепер учений-еколог Джессі Х. Аусубель (Jesse H. Ausubel), директор програми із захисту довкілля в Нью-Йоркському університеті Рокфеллера, очолює роботу з розв'язання таємниці да Вінчі, яку ви, ймовірно, навіть не розглядали. Для початку Аусубель хоче розв'язати питання з ДНК великого художника.
«Я думаю, що Леонардо, який любив різноманітні головоломки, був би радий нашому успіху, якби ми дізналися правду», — розповів Аусубель журналістам.
Подібна технологія була використана для аналізу ДНК неандертальців, доводячи, що багато сучасних людей частково носять гени (майже 2%) видів, які вимерли близько 20 тис. років тому. Історичні постаті, зокрема Христофор Колумб і король Річард III, також пройшли процедуру ДНК-секвенування.
За останні 10 років науковий процес пройшов довгий шлях.
«Те, що сталося за останнє десятиліття, полягає в тому, що ми досягли великих успіхів у так званій одноклітинній геноміці, працюючи буквально з однієї клітини або частини клітини у випадку мітохондрій, навіть якщо вона була пошкоджена», — прокоментував Аусубель.
Досягнення в галузі технологій також зробили цей процес доступнішим. За словами вченого, секвенування одного генома людини коштувало близько $2 млрд, але тепер можна здійснити такий самий процес за $10 тис. або менше.
Відстеження життєздатного зразка, мабуть, є найскладнішою частиною операції. Аусубель наполягав, щоб йому дозволили піти прямо до поховання художника, але могила Леонардо в Сент-Амбуазі була порушена щонайменше двічі з моменту його смерті в 1519 році. Тому будь-хто отриманий звідти зразок не можна вважати ДНК майстра.
Однак є спосіб, за допомогою якого вчені зможуть переконатися, що кістки Леонардо не були переміщені. Для цього вони порівняють отримані зразки з останками батька, братів і сестер, які знаходяться у Флоренції в церкві Бадія-Фйорентіна. «Якби ДНК від батька і зведеного брата в Бадії збіглися з ДНК, знайденою в Амбуазі, це було б дуже обнадійливо», — зазначив дослідник.
Втім, якщо ця затія не увінчається успіхом, то іншим перспективним джерелом генетичного матеріалу Леонардо є знамениті блокноти художника.
«Да Вінчі розписав майже кожний квадратний дюйм обох боків листів паперу, відповідно, він витратив багато часу на це. На них напевно можна буде знайти лусочки шкіри, відбитки пальців, волосся чи слину майстра».(-і)
За словами вченого, послідовність ДНК Леонардо — це дещо більше, ніж просто інтригувальне завдання.
«Хороший зір художника є генетичним, що дозволяє припустити, що одного разу ми зможемо відтворити цю бажану рису в інших».(-их)
Розшифрувавши геном Леонардо, дослідники могли б також ідентифікувати інші твори художника на основі слідів генетичного матеріалу, залишеного на картинах. За словами Джессі Х. Аусубеля, це перевага, яка може покращити процес автентифікації мистецтва загалом.
