Венеціанська бієнале, найбільша у світі художня виставка, назвала імена 213 митців із 58 країн, які візьмуть участь у виставці 2022 року, що триватиме з 23 квітня до 27 листопада в Італії. Із 213 митців 180 ніколи раніше не виставлялися на Венеціанській бієнале.
Ці митці візьмуть участь в основній виставці бієнале, яку цього року курує Сесілія Алемані, директорка та головна кураторка High Line Art у Нью-Йорку. Її виставка має назву «Молоко снів», де назва — це відсилання до серії малюнків, які згодом перетворилися на дитячу книжку художниці-сюрреалістки Леонори Каррінгтон. Алемані заявила, що виставка буде присвячена трьом різним галузям досліджень: упредметненню тіл та їхнім метаморфозам; стосункам між людьми і технологіями; зв'язку між тілами та Землею. До експозиції увійде понад 1 000 робіт.
Як і багато великих мистецьких подій, Венеціанська бієнале зіткнулася з проблемами, пов'язаними з пандемією — вона мала відбутися у 2021 році, але була відкладена на цілий рік. Коли було оголошено про затримку у 2020 році, Алемані дала зрозуміти, що не хоче курувати те, що вона назвала «коронавірусною бієнале».
Через затримку цього літа станеться рідкісний випадок, коли бієнале збігається з Documenta, відомою п'ятирічною виставкою в Касселі, Німеччина. Цього року Documenta організована індонезійським колективом ruangrupa, у списку митців якого практично немає людей, які часто виставляються на бієнале в Європі.
Венеціанська бієнале, навпаки, включає кількох митців, добре відомих у США та Європі, зокрема Барбару Крюгер, Сесілію Вікунью та Паулу Рего. Проте в центрі уваги перебувають переважно молоді або недостатньо визнані митці.
І хоча бієнале вже давно включає до своєї основної експозиції померлих митців, у виданні Алемані буде ще більше постатей із минулих епох, ніж зазвичай. На пресконференції, де в середу було оголошено список митців, вона сказала, що її виставка міститиме те, що вона назвала «капсулами часу», які прагнутимуть виділити теми та митців початку XX століття.
Алемані назвала свою бієнале «трансисторичною виставкою, що створює діалог між сьогоденням і минулим та діалог між історіями виключення». До цих капсул буде включено роботи, отримані від різних колекціонерів та інституцій, зокрема «Гармонія» (Autorettrato Surgente) Ремедіос Варо 1956 року, яку було куплено Едуардо Ф. Костантіні за рекордні 6,19 мільйона доларів у 2020 році. На всій виставці, і особливо в «капсулах», особливу увагу буде приділено сюрреалізму жінок та ґендерно неконформних митців.
«Виставка ґрунтується на постлюдській думці, — каже Алемані. — Багато сучасних митців уявляють постлюдський стан, що кидає виклик упередженому західному стану, який використовує білу людину як мірило всіх речей. Вони пропонують союзи відмінностей, фантастичні тіла. Саме тому на виставці представлена велика кількість жінок і ґендерно неконформних митців».
