Аукціонний дім Sotheby’s у Нью-Йорку встановив новий історичний максимум. Під час двох вечірніх торгів мистецтвом імпресіонізму та модернізму загальна сума продажів сягнула 777,8 мільйона доларів. Цей результат став абсолютним рекордом для окремого вечора в історії аукціонного дому, перевершивши минулорічний показник у 706 мільйонів доларів.
Рекорди та труднощі на торгах у Нью-Йорку
Серед головних лотів вечора виділялося полотно Вінсента ван Гога «Цвітіння каштанів» 1890 року виготовлення. Картину придбав арт-дилер Вільям Аквавелла за 190,4 мільйона доларів з урахуванням комісійних зборів. Це сталося після тижня, що позначився суперечками навколо реституції полотна через нацистську еру. Остаточна сума перевищила очікування організаторів та побила попередній рекорд художника більш ніж на 62 відсотки. Водночас не обійшлося і без проблем: малюнок Ремедіос Варо не знайшов свого покупця, а ще три лоти були зняті з торгів безпосередньо під час їхнього проведення.
Скандальна виставка у Римі
Тим часом в Італії спалахнув гучний скандал. Парламентарі країни зобов'язали організаторів виставки у Римі, присвяченої сторіччю ультраправого політика Піно Рауті (який помер у 2012 році), прибрати матеріали з фашистською символікою. Експозиція у комплексі Палаццо Валдіна, спонсорована міністерством культури Італії, викликала обурення через те, що Рауті у роки Другої світової війни приєднався до колабораціоністського уряду Беніто Муссоліні, а пізніше очолював неофашистський Італійський соціальний рух.

Серед спірного контенту, який вимагали демонтувати, була світлина Рауті під прапором із кельтським хрестом, пов'язаним із неофашизмом, а також зображення самого Беніто Муссоліні на видноті. Вимогу прибрати частину експозиції ініціювали лівоцентристські члени парламенту, які назвали цей проєкт ганебним.
Еволюція жіночої краси в живописі
Окрім аукціонних та політичних новин, дослідники звернулися до аналізу історичного мистецтва. Нове дослідження, опубліковане в «Proceedings of the Royal Society B», проаналізувало сотні картин із зображенням представниць вищих класів Заходу у період з 1650 по 1950 рік. Учасники експерименту оцінювали фігури жінок на полотнах. Результати підтвердили, що стандарти краси еволюціювали: пишні, «пісочного годинника» форми, які раніше асоціювалися з родючістю, з часом поступилися місцем більш струнким і андрогінним, трубчастим силуетам. Співавторка дослідження Жанна Бове назвала такі твори мистецтва «когнітивними скам'янілостями», що відображають цінності зниклих суспільств.



