Останнім часом азіатський арт-ринок привертає дедалі більше уваги та інвестицій. Лише в Індонезії мільярдерів більше, ніж у Японії. Але чи буде там більше покупців витворів мистецтва?
Балійське мистецтво стало популярним у Європі ще у 30-ті роки минулого століття, перетворивши острів на магніт для художників. За повідомленнями Forbes, в Індонезії, де економіка дивовижним чином зростає щороку, мільярдерів більше, ніж у Японії. Додайте до цього ще 17,6 млн домогосподарств середнього класу, які мають кошти на інвестиції в мистецтво. Це у поєднанні з тісним зв'язком між колекціонерами та їхніми традиціями й формує мистецьку сцену країни.
Читайте також: Як Мона Ліза до Вашингтона їздила
«Донедавна лише індонезійські колекціонери активно збирали індонезійське мистецтво. Але завдяки глобалізації тепер до Індонезії виявляють дедалі більший інтерес на міжнародному арт-ринку», — говорить Оей Хонг Джієн (Oei Hong Djien), власник OHD Museum із вражаючою колекцією сучасного індонезійського мистецтва в Джок'якарті.
За останні кілька років кількість виставок, галерей і ярмарок зросла в десятки разів у Джакарті та Джок'якарті. Крім того, аукціонні доми Christie's і Sotheby's поступово переводять свою увагу з європейського на азіатський арт-ринок, тоді як міжнародні художні ярмарки в Парижі, Лондоні, Венеції, Берліні, Дубаї та Сінгапурі надають Індонезії місця під павільйони.
«Між арт-ринком та художнім дискурсом, мистецтвознавцями та некомерційними просторами завжди був певний баланс. Просто в Індонезії раніше не було великого арт-простору. Але тепер арт-спільноти запаслися ентузіазмом розвивати нові види діяльності», — говорить Ніоман Масріаді, відомий індонезійський художник.
