З 10 по 18 вересня у Франції пройде престижна виставка предметів розкоші та антикваріату під назвою «Бієнале антикварів». Цього року експонати будуть представлені у Великому палаці образотворчих мистецтв.
Читайте також: Куплену за $3 чашу продали за $2 млн на аукціоні
Президент «SNA» Домінік Шевальє (Dominique Chevalier) на зустрічі з журналістами повідомив:
«Майбутню Бієнале антикварів сміливо можна назвати бієнале змін. Вона не зможе бути бездоганною, оскільки ми, можливо, зробимо помилки, проте вона буде такою, якою хочемо її бачити в майбутньому».
Варто зазначити, що захід планують проводити щороку. За словами експериректора Лувру Анрі Луаретта (Henri Loyrette) та нової команди, лише в такому форматі салон зможе котируватися у світі та вистояти конкуренцію з Frieze Masters (Лондон) або TEFAF (Маастрихт). Ще нещодавно багато хто ставив питання про періодичність бієнале, і це стало останньою краплею в міжусобицях усередині SNA. Членами ради у 2014 році було ухвалено рішення відправити у відставку головного організатора та президента салону Крістіана Дейдьє. Саме з цього моменту і почалися масштабні реформи.
Поки що тривають переговори щодо зміни назви — французькі маститі антиквари не бажають її перейменовувати, проте керівництво наполягає на новому імені, щоб у розкладах і головах міжнародних колекціонерів не було плутанини.
Нова команда поставила перед собою такі цілі:
- Повернути паризькому ярмарку звання головної міжнародної антикварної події, а також світовий престиж.
- Залучити більше поважних антикварів, більше виставкових проєктів, більше речей музейного рівня.
- Менше гламуру, адже таким і має бути глобальний вектор бієнале.
Цього року в ній візьмуть участь на 33 галереї більше, ніж у 2014-му. Звісно, переважно це французи, але й кількість іноземних учасників також зросла майже на 40%.
«Хоч якими прекрасними були б французькі галереї, все ж лише ними на бієнале ми нікого не заманимо», — прокоментував генеральний директор Бієнале антикварів Жан-Даніель Компан (Jean-Daniel Compain).
Нова команда розповіла, що хоче участі не лише художників-модерністів, а й сучасних авторів. Серед міжнародних учасників — майстри XX століття. Дебютант бієнале — Mayoral Galeria з Барселони з виставкою Жоана Міро, яку підготував його онук, а також «поверненець» Landau з Монреаля з добіркою картин Пабло Пікассо, Василя Кандинського, Жана Дюбюффе, Амедео Модильяні. Прославлена паризька галерея «Daniel Templon» вирішила на честь свого ювілею (50 років) вперше виступити у Великому палаці з творами 1966 року П'єра Сулажа, Алена Жаке та Жоржа Матьє.
Саме антикваріат і був головною проблемою Бієнале антикварів в останні роки. Звісно ж, торговці надавали перевагу Маастрихту, адже публіка там «якісніша», та й оренда нижча, тож інтерес до Парижа дедалі більше зникав. Відновленням антикварної репутації Бієнале тепер зайнявся десант відомих маршанів із Paris Tableau. За їхніми словами, центральні стенди у Великому палаці займуть рівно 20 галерей, які займаються живописом та графікою до XVIII століття. Серед них Ana Chiclana (Мадрид), Adam Williams (Нью-Йорк), Haboldt (Амстердам), Jean-François Heim (Базель), De Jonckheere (Париж, Женева), Richard Green (Лондон), паризькі Canesso, а також De Bayser.
До речі, Paris Tableau — це відомий міжнародний салон живопису старих майстрів. І попри свій невеликий розмір (усього 26 учасників), він є еталоном якості для цінителів і професіоналів у галузі живопису старих майстрів.
На жаль, через нещодавній скандал із двома досить великими французькими галереями меблів Kraemer та Didier Aaron вирішили відмовитися від участі в бієнале.
Однією з головних причин того, що антиквари масово стали відвертатися від салону, були ювеліри. Практично з самого початку бієнале гранди з Вандомської площі (Place Vendôme) отримали прописку поруч з антикварами. А на другому випуску (понад 50 років тому) Chaumet, Boucheron, Van Cleef & Arpels, Cartier, Mauboussin були бажаними гостями, оскільки, з одного боку, бієнале планувалася як ефемерний музей, який мав зміцнити престиж професії, з іншого — паризькі маршани хотіли пишного світського заходу. І протягом довгих років цей союз можна було назвати вдалим шлюбом за розрахунком, однак так здавалося лише зовні. Усередині ж вічно відчувалося певне невдоволення. Щороку ювеліри дедалі більше зміцнювали свої позиції: їхні колекції, створені спеціально для бієнале, ставали багатшими, а стенди — витонченішими та масштабнішими. Клієнтами салону були переважно молоді азійці.
Антиквари почали обурюватися, оскільки почувалися приманкою на гачку.
«Азійці зазирають лише для того, щоб сфотографуватися на тлі картин, а після одразу біжать до ювелірів. Вони приїжджають тільки за haute joaillerie, мистецтво їх узагалі не цікавить».
Уперше за довгі роки XXVIII Бієнале антикварів пройде без французьких ювелірів із Вандомської площі. У всякому разі, так кажуть організатори. Наразі у списку учасників лише чотири ювелірні доми, і серед них немає французьких: Cindy Chao з Тайваню, Boghossian Jewels, а також De Grisogono з Женеви та Nirav Modi з Індії.
Cartier одним із перших заявив про свій вихід із бієнале, оскільки запропонований стенд, максимальна площа якого 140 кв. м (а це майже 2 виставкові місця), виявився занадто маленьким для «ювеліра королів». За їхніми словами, за такого розкладу їм не буде де розмістити салони для VIP-клієнтів. Шевальє ж, своєю чергою, розповів журналістам, що двері Великого палацу так само відкриті для ображених ювелірних домів, проте умови гри тепер змінилися.
Цікаво! Бієнале також приймає виставку «Підкорення часу», яку організував Фонд високого годинникового мистецтва (Girard-Perregaux, Richemont Group та Audemars Piguet). Історія годинників — від перших сонячних до суперсучасних електронних — уже довгий час мандрує світом. Також до виставкових проєктів бієнале потрапила й експозиція Mobilier National, які є головними фахівцями з меблевої спадщини у Франції. Вони представляють історичний дайджест різних стилів, починаючи з 1943 року і до наших днів.
