Іноді все, що потрібно — це поставити правильне запитання.
Саме це зробила Джейн Фортун у Флоренції 12 років тому. Подорожуючи вишуканими музеями та церквами, прикрашеними фресками, американська філантропка почала запитувати себе: «А де ж жінки?». Пошук відповіді на це запитання спонукав її розпочати пристрасні пошуки задля відновлення втраченої спадщини та творів, створених забутими жінками-мисткинями Флоренції. Відтоді Фортун риється в пильних архівах музеїв зі своєю організацією «Просування жінок-мисткинь» (AWA), щоб світ дізнався про шедеври, створені художницями.
Однією з показових робіт Ренесансу, яку відродила AWA, є картина The Crucifixion. Зазначимо, що полотно наразі перебуває на реставрації, щоб постати перед глядачами в італійському музеї Сан-Сальві в жовтні цього року. Це одна з багатьох робіт сестри Плаутілли Неллі, художниці-самоучки XVI століття та черниці, яка була дуже відомою у свій час, проте, на жаль, історія мистецтва забула її.
«І якщо світ мистецтва не знає її, то скільки інших жінок-мисткинь він не знає?» — запитує Фортун.
З моменту заснування AWA відновила близько 58 робіт. Некомерційна організація залучає флорентійських кураторів, які досліджують різні колекції з роботами жінок. AWA вже інвентаризувала близько 2000 творів, які впродовж століть припадали пилом у сховищах.
«Це ніби половина населення, про яку не чули, — каже Фортун. — Я хочу дати їм голос».
AWA має головні правила для музеїв щодо залучення їх до допомоги: якщо робота, про яку йдеться, виходить зі сховища, вона туди не повертається. Вона має висіти на стіні. І якщо роботу потрібно відновити, переважну більшість проєктів здійснюють жінки-реставраторки.
«Таємна вечеря» Неллі
Реставрація картини «Розп'яття» Неллі наближається до завершення, але це далеко не найбільший проєкт AWA. Головний шедевр художниці — «Таємна вечеря» — приголомшливе полотно завдовжки 6,4 метра та заввишки 2 метри, завершене у 1560-х роках. Це найбільша відома робота жінки-мисткині раннього періоду.
Історик епохи Відродження Джорджо Вазарі писав про Неллі у своїй знаменитій книзі XVI століття «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів». Він зазначав, що її роботи були в усіх «джентльменських» будинках Флоренції. На піку своєї кар'єри черниця керувала жіночою майстернею та створювала масштабні твори, зокрема «Таємну вечерю».
Минулого року Неллі «провела» свою першу персональну виставку в Уффіці. Мер Флоренції Даріо Нарделла був активним прихильником амбітних зусиль із відновлення її творчості.
«Плаутілла Неллі була найважливішою жінкою-мисткинею флорентійського Ренесансу, — каже він у своїй заяві. — Її місто віддасть їй належне, виставивши цю роботу в музейному комплексі Санта-Марія-Новелла».
За словами AWA, навіть якщо в деяких випадках твори жінок менш майстерні, вони заслуговують на місце на стінах Флоренції. І навіть якщо ці роботи не є шедеврами, все ж вони розповідають історію жінок-мисткинь тієї епохи та є алегоріями дисбалансу влади в громадянському житті в добу Відродження.
