Арт новини
На ком держится российское искусство?
ТОП-50 персон совриска
В конце 2012 года журнал “Артхроника” опубликовал свой рейтинг самых влиятельных персон российского искусства. Одиннадцать экспертов – апостолов совриска – ранжировали российский арт-истеблишмент в следующем порядке…
Елена Баканова, галерист, совладелица галереи Paperworks;
Евгений Барабанов, искусствовед, историк философии;
Марат Гельман, директор музея PERMM, руководитель проекта «Культурный Альянс»;
Валентин Дьяконов, арт-критик газеты «КоммерсантЪ»;
Ирина Кулик, арт-критик, преподаватель Института проблем современного искусства;
Марина Лошак, куратор, арт-директор МВО «Манеж»;
Дмитрий Озерков, куратор, заведующий Отделом современного искусства Эрмитажа;
Николай Палажченко, менеджер, арт-дилер;
Сергей Попов, галерист, владелец галереи Pop/off/art;
Мария Рогулёва, главный редактор журнала «Артхроника»;
Игорь Цуканов, коллекционер.
1.
Василий Церетели
Исполнительный директор Московского музей современного искусства
Московский музей современного искусства, в этом году переименованный на американский лад в ММОМА, ребрендинг пережил не только на уровне названия. И хотя процесс начался раньше, в 2012 году репутация музея укрепилась благодаря удачным ретроспективам дуэта «ТОТАРТ» и Леонида Сокова, выставкам современного искусства Японии и движения «Новых художников», проекту Московской молодежной биеннале под заголовком «Неокончательный анализ», а также прекрасным гостевым проектам вроде выставки Криса Маркера. Апофеозом года стала выставка Йозефа Бойса — в таком объеме работы этого классика в Москве показывали впервые. Осенью Василий Церетели был назначен советником министра культуры по вопросам современного искусства. Сближение с властью даже в случае директора государственного музея неизбежно провоцирует критику слева, но никто не будет отрицать, что профессионалы от искусства в окружении министра предпочтительнее, нежели «любители».
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 3)
2.
Ольга Свиблова
Директор Мультимедиа Арт Музея
Диапазон медиа, которые охватывают музей Ольги Свибловой, давно вышел за пределы собственно фотографии: в этом году в залах МАММ выставки Тарин Саймон, Роберта Франка, Мартина Парра и Ай Вэйвэя сменялись проектами Василия Ермилова, Гриши Брускина, Марка Куинна и многих других. В дополнение к зарубежным проектам российских авторов (выставки русских художников, организованные Свибловой, прошли в Дюссельдорфе и Турине) деятельность Ольги Львовны продолжает питать и местную сцену: очередной десант студентов и выпускников Школы фотографии им. А. Родченко, существующей под крылом музея, в этом году успешно выступил в рамках молодежной биеннале и на других площадках Москвы. Пока критики Свибловой упрекают ее музей в непродуманности и непроработанности концепции, московская публика ходит туда на выставки с удовольствием.
3.
Роман Абрамович и Дарья Жукова
Меценаты, основатели центра современной культуры «Гараж» и фонда Iris
Основанный знаменитой парой «Гараж» в этом году стал главным хитом переродившегося парка Горького, куда он переехал из здания Бахметьевского автобусного парка. Новые выставки пока что заметно уступают прежним, но у «Гаража», ожидающего еще два новых пространства, все впереди. Поле его деятельности существенно расширилось: совместно с Ad Marginem заработала издательская программа, розданы гранты молодым художникам и анонсирован проект по их поддержке. Стараниями Романа Абрамовича ожила и Новая Голландия: выставки здесь провели галереи «Победа» и Paperworks, остальная программа тоже была насыщенной. Дарья Жукова реализует себя еще и в журнальном деле (журнал Garage), и в радиовещании: цикл программ о Неделе моды выходил в эфир в сентябре.
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 1)
4.
Владимир Овчаренко
Владелец галереи «Риджина», основатель Red October
Владимир Овчаренко остается одним из немногих московских галеристов, которого не затронул ни массовый исход галерей с «Винзавода», ни их во многом мнимое переформатирование. «Риджина» продолжает работать в прежнем режиме, предоставляя площадку авторам в Москве и Лондоне, соблюдая баланс молодых и уже признанных авторов. Осенью совместно с компанией «Гута-Девелопмент» Овчаренко также открыл пространство Red October на территории бывшей фабрики «Красный Октябрь», серьезность своих намерений подтвердив не только проектами Сергея Браткова и Владимира Архипова, но и пригласив сюда классиков московского концептуализма Илью и Эмилию Кабаковых с их проектом «Памятник исчезнувшей цивилизации».
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 10)
5.
Pussy Riot (new)
Феминистская панк-группа
Pussy RiotПанк-молебен в храме Христа Спасителя, который активистки группы провели в феврале, не просто обнажил противоречия и конфликты, назревшие в обществе, но и заставил многих людей задуматься о соотношении сил и приоритетов, не столь очевидном, как представлялось ранее. Главное здесь, пожалуй, заключалось в том, что игнорировать происходящее в суде над арестованными Надеждой Толоконниковой, Марией Алехиной и Екатериной Самуцевич было просто нельзя — не только и не столько сама акция, но в особенности реакция на нее властей вынуждала каждого занять собственную позицию. За ходом процесса следила вся страна у экранов телевизоров или компьютеров, а представители арт-сообщества заспорили о том, можно ли считать этот политический, по сути, жест искусством, да и нужно ли художникам вообще заниматься политикой.
6.
Марина Лошак
Куратор, директор Московского выставочного объединения «Манеж»
В дополнение к своему любимому детищу — галерее «Проун», регулярно открывавшей для московской публики неизвестные страницы в истории авангарда, Марина Лошак занялась развитием масштабного государственного проекта — МВО «Манеж». В самом Манеже пока что открылась только выставка AES+F, но в будущем площадку обещают превратить в «русский Гран-Пале». Приют здесь уже нашла бездомная Московская биеннале, в 2014 году выставку об истории концептуализма сделает Жан-Юбер Мартен. Также обещают выставки Даниеля Бюрена и Бэнкси. Под крышей Манежа откроются Музей дизайна, Музей книги художника, Музей экранной культуры куратора Ольги Шишко. Помимо этого, Лошак займется ребрендингом Нового Манежа и комплекса «Рабочий и колхозница», который обещает стать новым музеем русского авангарда.
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 28)
7.
Андрей Ерофеев
Искусствовед, куратор
Некогда опальный куратор в этом году вернулся к своей профессиональной деятельности в полном объеме. Весной в Московском музее современного искусства открылась ретроспектива много лет в Москве не выставлявшегося классика соц-арта Леонида Сокова, для которой Ерофеев не только выстроил экспозицию, но и составил каталог.
Летом в Барселоне прошла курируемая им выставка номинантов Премии Кандинского за все пять лет ее существования, которая превратилась во внушительную презентацию русского искусства. В ноябре Ерофеев выступил куратором проекта «Из-подо льда: неофициальное искусство в Москве в 1960—1980-е годы» в лондонской галерее Саатчи, организованного Tsukanov Family Foundation.
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 20)
8.
Ильия и Эмилия Кабаковы
Художники
Московская выставка Ильи Кабакова, с 1989 года работающего в соавторстве со своей женой Эмилией, в очередной раз актуализировала наследие патриарха и отца-основателя московского концептуализма. «Памятник исчезнувшей цивилизации» в галерее Red October — своеобразный проект музея его инсталляций разных лет, призывающий заново пересмотреть наследие автора, давно разошедшееся на визуальные цитаты. Следующий год, кстати, обещает стать фактически годом Кабакова — заявлены как минимум три большие выставки, приуроченные к его 80-летнему юбилею, а в Эрмитаже откроется специальный зал с его работами. Впрочем, трудно переоценить влияние художника на арт-сцену в стране, которая сама в некотором смысле является музеем кабаковских инсталляций и где все еще актуальны разговоры о том, чтобы улететь в космос из собственной квартиры.
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 14)
9.
Стелла Кесаева
Основатель Stella Art Foundation, комиссар российского павильона на Венецианской биеннале
Глава фонда Stella Art, при поддержке которого в этом году организован павильон Москвы на Шанхайской биеннале, по сути дела, формирует вполне благопристойный имидж России за рубежом. И для Венеции, и для Шанхая участниками выбраны признанные мэтры, как художники, так и кураторы (что, впрочем, принесло Стелле упреки в продвижении собственных художников). Среди выставок Stella Art в этом году, которых по традиции было не так много, — новая инсталляция Ирины Наховой, а также проект группы e-flux «Time/Food», сопровождавшийся серьезной образовательной программой, позволившей московской публике посетить лекции Бориса Гройса, Марты Рослер и Антона Видокле. Проект e-flux после Москвы при поддержке фонда перекочевал на кассельскую выставку dOCUMENTA (13).
10.
Иосиф Бакштейн
Комиссар Московского биеннале современного искусства
Бессменный комиссар Московской биеннале, член Общественного совета при Министерстве культуры, главный чиновник от искусства, как никто умеющий лавировать в дебрях отечественной культурной политики. Иосифа Бакштейна можно также считать корифеем в области художественного образования в России: основанный им Институт проблем современного искусства ежегодно пополняет местную арт-сцену новыми авторами, которые не только освоили московские галереи и музеи, но и проникли на международные арт-форумы вроде биеннале в Венеции или Ливерпуле. Единственный российский участник кассельской dOCUMENTA — художница Александра Сухарева, также выпускница ИПСИ.
(Позиция в прошлогоднем рейтинге — 4)
11.
Марат Гельман, куратор
12.
Дмитрий Озерков, заведующий отделов современного искусства в Эрмитаже
13.
АЕС+Ф, художники
14.
Виктор Мизиано, куратор
15.
Сергей Капков (new), глава Департамента культуры Москвы
16.
Юрий Альберт, художник
17.
Александр Бродский, художник
18.
Антон Белов, директор ЦСК «Гараж»
19.
Михаил Пиотровский, директор Эрмитажа
20.
Елена Селина, куратор
21.
Михаил Миндлин, директор ГЦСИ
22.
Андрей Монастырский, художник
23.
Николай Полисский (new), художник
24.
Софья Троценко, основатель ЦСИ «Винзавод»
25.
Борис Гройс, философ
26.
Дмитрий Ханкин и Емельян Захаров (new), галеристы
27.
Екатерина Деготь, куратор, критик
28.
Алиса Прудникова, директор екатеринбургского филиала ГЦСИ
29.
Григорий Ревзин (new), критик
30.
Александр Мамут, предприниматель
31.
Тереза Мавика (new), директор фонда «Виктория»
32.
Ирина Корина (new), художник
33.
Айдан Салахова, художник
34.
Леонид Михельсон (new), предприниматель
35.
Евгений Асс (new), архитектор
36.
Вадим Захаров (new), художник
37.
Анатолий Осмоловский (new), художник
38.
Андрей Кузькин, художник
39.
Александр Боровский (new), куратор
40.
Арсений Жиляев, художник
41.
Дмитрий Гутов (new), художник
42.
Кирилл Светляков (new), куратор
43.
Юрий Аввакумов (new), художник, архитектор
44.
Стас Шурипа (new), куратор
45.
Ирина Антонова, директор ГМИИ им. А.С. Пушкина
46.
Игорь Цуканов (new), коллекционер
47.
Владимир и Екатерина Семенихины, коллекционеры, меценаты
48.
Анна Желудь (new), художник
49.
Яра Бубнова (new), куратор
50.
Кирилл Кто (new), художник
Источник: rupo.ru
Арт новини
Подружжя може заплатити $250 000, щоб видалити мурал Бенксі з будинку
Для тих, хто займається мистецтвом, прокинутися і виявити, що ти є власником нової роботи потайливого вуличного художника Бенксі, було б мрією, що здійснилася. Але, згідно з повідомленням в газеті Sun, британська пара стала жертвою “живого кошмару” відтоді, як Бенксі намалював майже 20-футову чайку на стіні їхнього будинку в Саффолку.
Відтоді, як у 2021 році Бенксі прикрасив їхній будинок гігантським водоплавним птахом, домовласники, Гаррі та Гокеан Куттси, потерпають від вандалів і змушені або платити за охорону та збереження птаха, що коштує майже 50 000 доларів на рік. В іншому випадку, вони могли б видалити мурал, що може коштувати до чверті мільйона доларів.
В інтерв’ю “Таймс” пан Куттс сказав:
“Спочатку це було неймовірно, але з розвитком подій це стало надзвичайно напруженим. Я не впевнений, що Бенксі усвідомлює непередбачувані наслідки для власників будинків. Якби ми могли повернути час назад, ми б це зробили”.
Хулігани, які намагалися зафарбувати мурал, злодії, які відколювали зафарбовані фрагменти, щоб продати їх у Facebook, тріщини в стіні та члени окружної ради – це лише деякі з неприємностей, з якими довелося зіткнутися Куттсам. Після крадіжки їм довелося за власний кошт найняти охоронця, який би наглядав за муралом вночі.
Єдиний вихід, кажуть Куттси, – це зняти 22-тонну фреску, а для цього за останній місяць довелося “зміцнити її 12 шарами смоли, скловолокна і п’ятьма тоннами сталі, а також використовувати 40-футовий кран, щоб забрати її”.
Куттси сподіваються продати масивну роботу, щоб компенсувати витрати в 250 000 доларів.
“Ми звичайні люди, – сказав пан Куттс в інтерв’ю виданню Sun, – тож ми хотіли б продати її і щось на цьому заробити”.
У 2021 році мурал Бенксі із зображенням молодої дівчини, яка використовує велосипедну шину як обруч, був знятий з цегляної стіни в Ноттінгемі, Англія, і проданий за шестизначну суму галереї Brandler Galleries, що базується в Брентвуді, Англія.
Арт новини
Житель Флориди врізався в 13-метрову скульптуру Ханта Слонема – другий акт арт-вандалізму цього місяця
Дерек Алан Модрок, 49-річний житель Флориди, зізнався, що врізався на своєму автомобілі у високу синю скульптуру кролика під назвою “Громобій” американського художника Ханта Слонема, повідомила поліція на початку цього тижня. Скульптура, вартість якої оцінюється в 300 000 доларів, знаходилася в парку Джастіна Фліппена в місті Вілтон Манорс, на північ від Форт-Лодердейла.
Модрок також зізнався, що на початку цього місяця пошкодив ще один витвір мистецтва – статую ескімо роботи Крейга Берубе-Грея в сусідньому парку Рейчел Річардсон. Поліція заарештувала Модрока після того, як камери спостереження зафіксували його на місці злочину.
Слонем, зі свого боку, вперше почув про акт вандалізму, коли NBC Miami звернулася до нього за цитатою, і відтоді він займається розслідуванням нападу. Це не перший випадок, коли він втрачає витвір публічного мистецтва.
“11 вересня було гірше, я втратив 80-футову фреску”, – сказав Слонем дещо спантеличений тим, що цей вид насильства знову знайшов свій шлях до його роботи. “Я був просто шокований. Це така дивна річ, те, що це траплялося раніше, і те, що це сталося знову”.
На створення “Громобоя” заввишки 13 футів 7 дюймів, виготовленого з 6 500 шматочків блакитного скла, пішов рік, і його встановили в парку в травні 2022 року після того, як місцева галерея Art Gallery 21 домовилася з містом про позику скульптури з New River Fine Art у Форт-Лодердейлі. Скульптура мала переїхати до ботанічного саду, але ці плани наразі призупинилися. Слонем і члени комісії вивчають роботу, щоб з’ясувати, чи можливий ремонт, оскільки робота зазнала серйозних структурних пошкоджень. Слонем сказав, що знадобиться ще кілька днів, щоб з’ясувати, що можна зробити.
Незважаючи на стан цензури мистецтва у Флориді, здається, що Модрок не був мотивований поточним політичним кліматом. NBC Маямі повідомили, що Модрок розповів місцевій поліції, що він обрав цю роботу, оскільки парк, в якому він проживав, був названий на честь Джастіна Фліппена, колишнього мера маєтку Вілтон, якого Модрок звинуватив “у тому, що ми чуємо птахів”. Парк був названий на честь Фліппена після його раптової смерті у 41 рік від аневризми.
“Це дійсно дивно, тому що я пташиний фрік, – сказав Слонем. “У мене багато домашніх птахів, до сотні, і цей хлопець не любив мера через усіх птахів?” Невідомо, чи знав Модрок про любов Слонема до птахів, чи це був збіг обставин.
Модрок вже має судимість, він відсидів три роки в окрузі Бровард за продаж кокаїну. Модрока звинувачували за трьома пунктами кримінальних злочинів у зв’язку з його нещодавньою серією актів вандалізму.
Арт новини
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION, який працював у місті ще на початку XX століття. Там розташовані художні галереї, конференц-зали, літературний клуб, виставковий простір та великий концертний зал.
Центр був побудований саме з культурною метою, ще у 1902 році архітектором Троупянським. Проєкт передбачав будівництво будівлі з приміщеннями для аудиторій, бібліотеки, читальні та концертної зали. Проте згодом будівля занепала і заклад припинив свою діяльність. У відновленні пам’ятки архітектури взяли участь представники одеського бізнесу та культурні діячі. А віра у перемогу України та розуміння важливості підтримки культури нашої країни, не дозволили припинити реставраційні та відновлювальні роботи навіть після початку повномасштабної війни. Почесним гостем урочистого відкриття міжнародного культурного центру UNION став Курт Волкер – видатний американський дипломат. Пан Волкер, який відомий своєю послідовною і системною діяльністю, спрямовану на підтримку України, взяв участь у засіданні ООН – Одеського обʼєднання національностей в культурному центрі UNION та разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим урочисто відкрив залу «Euroatlantic event hall». Саме в Одесі, на сцені UNION, колишній представник Держдепу сказав що, на його думку, після війни Україна буде стрімко розвиватися та стане прикладом розвитку і за декілька років стане розвиненою інноваційною “зіркою Європи”.
Для поціновувачів мистецтва UNION відкрився виставкою “Українське мистецтво. Шлях нескорених”, на якій представлені картини та скульптури українських митців, створені іменитими й молодими художниками різних поколінь за останні 50 років. Виставка охоплює понад 300 робіт майже 20 сучасних авторів. Експозиції розкривають смисли та динаміку творчості митців, чиї твори прикрашають музейні колекції різних країн світу — від Одеського художнього до спекотного Катару та музею Гуггенхайма у Нью‒Йорку.
Експозиція демонструє багатогранність українського мистецтва та показує його зв’язок з минулим і сучасністю. Кожна робота в колекції стає символом, що кодує певну інформацію та ідею, адже сьогодні, українська культура втілює поняття свободи, а українське мистецтво крокує шляхом вільних людей.
Відвідувачі виставки матимуть змогу прослідкувати, як один простір стає основою для різних видів візуального мистецтва, включаючи живопис, скульптуру та фотографію. Експозиція охоплює безліч різноманітних стилів, таких як нонконформізм, сюрреалізм, абстракціонізм, імпресіонізм та класична реалістична школа.
Культурна дипломатія та збереження культурної ідентичності в сучасній Україні набуває особливої актуальності, оскільки війна що триває сьогодні, не лише конфлікт зброї та території, це також війна культур та наративів.
Відкриття нового культурного центру в Одесі є відображенням віри у потужну роль культури та дипломатії у будівництві нашого майбутнього. Адже сьогодні, Україна й Одеса продовжують прокладати шлях до нових горизонтів свободи, демократії та творчості, залишаючи свій незабутній слід у світовій історії.
Одеський культурний центр UNION стає місцем, де зустрічаються люди з різних куточків світу, об’єднані мистецтвом і спільною метою — надихати та змінювати світ навколо нас.
Відвідати виставку можна за таким графіком: вівторок – неділя з 11.00 до 19.00, більше інформації на сайті закладу – https://unionart.com.ua/.
До експозиції увійшли роботи: Віталія Алікберова, Святослава Барабаша, Сергія Гуменюка, Анни Кулагіної, Таісії Капустаринської, Володимира Крані, Юрія Крука, Ігоря Летинського, Галини Лєкарєвої-Нікітіної, О. Новаєва, Сергія Папроцького, Кліма Степанова, Ірини Сушельницької, Вадіма Суворова, Віктора Тиблевича, Андрія Черновіла, Олени та Володимира Іллічових.
