Арт новини
Портреты эпохи Тюдоров с религиозным содержанием через рентген
Сотрудники Национальной портретной галереи были удивлены, обнаружив изображение Девы Марии и младенца под портретом преданного главы разведки королевы Елизаветы I сэра Фрэнсиса Уолсингема, – сообщают ИноСМИ с ссылкой на The Guardian.
Он был глазами и ушами Елизаветы I, преданным Ее Величеству начальником разведки и беспощадным борцом с терроризмом: сэр Фрэнсис Уолсингем (Francis Walsingham) был тем человеком, который знал все. Или, как оказалось, почти все. Но он точно не знал, что его портрет был втайне написан поверх изображения Девы Марии с младенцем, выполненного в духе римского католицизма.
«Он вряд ли пришел бы от этого в восторг, – размышляет доктор Тарния Купер (Tarnya Cooper), стоя напротив этого недавнего удивительного открытия, которое будет выставлено в Национальной портретной галерее. — Нам остается только гадать, получал ли художник удовольствие от своей тайной шутки».
В четверг, 3 января, в Национальной портретной галерее открылась выставка, на которой представлены рентгеновские снимки изображений религиозного содержания, обнаруженные под портретами двух ключевых фигур эпохи Тюдоров. Так исследователи обнаружили, что под портретом сэра Уолсингема скрывается Мадонна с Младенцем, а под портретом государственного казначея королевы Елизаветы Томаса Саквилля (Thomas Sackville) — Бичевание Христа.
Портрет Уолсингема был написан приблизительно в 1580-е годы, когда протестантская Англия оказалась в изоляции и поддерживала Нидерланды в войне против испанцев.
«В этот период католики были для англичан злейшими врагами, поэтому мысль о том, что его портрет будет написан поверх изображения религиозного содержания, должна была привести Уолсингема в ужас», – заметила Купер, занимающая должность старшего куратора Национальной портретной галереи.
Эта находка оказалась весьма неожиданной. «Уолсингему было известно практически все, что происходило при дворах всех европейских государств, у него была обширная сеть информаторов, он был необыкновенно коварным человеком, имеющим огромный авторитет в обществе. Для человека, который не был особенно близок Уолсингему, это был довольно остроумный способ сыграть над ним шутку».
Сотрудники галереи не считают случайностью то, что, просветив рентгеновскими лучами более 120 портретов эпохи Тюдоров и не найдя практически ничего, они обнаружили настолько знаковое изображение под портретом Уолсингема. «Интрига заключается в том, что его нашли под портретом главного шпиона эпохи», – заметила Купер.
Уолсингем, который был государственным секретарем Елизаветы I c 1573 года и до самой своей смерти в 1590 году, долгое время изображался злодеем исторических масштабов, однако подобно Томасу Кромвелю (Thomas Cromwell), правой руке Генриха VIII, в последнее время он был отчасти реабилитирован.
Да, он был беспощадным, да, заговорщиков — настоящих и предполагаемых — пытали и казнили, но в тот период истории Англия находилась в состоянии войны, и вокруг было множество людей, которым смерть Елизаветы I была выгодна. Добавьте к этому трудный характер королевы, и вы поймете, что Уолсингем отлично выполнял свою работу.
Находки под портретами Уолсингема и Саквилля стали результатом работы экспертов в рамках пятилетнего исследовательского проекта под названием «Искусство в Британии Тюдоров» (Making Art in Tudor Britain). Эксперты Национальной портретной галереи исследовали портреты, написанные в 16 и 17 веках, при помощи различных методик, в том числе рентгена, инфракрасной рефлектографии и дендрохронологического анализа. Таким образом, каждый из 120 портретов, многие из которых находятся в хранилищах музея, был подвергнут тщательному анализу.
По словам куратора этого исследовательского проекта Шарлот Болланд (Charlotte Bolland), эксперты были «удивлены и поражены» своими находками. Она вспоминала тот день, когда ученые увидели рентгеновский снимок портрета Саквилля, написанный в 1601 году. «Это был очень волнительный момент, мы все столпились вокруг светового стола и вдруг увидели набедренную повязку, потом фрагмент стопы, потом фигуры людей». Дальнейшее исследование показало, что перед ними была одна из версий известной фрески «Бичевание Христа», написанной Себастиано дель Пьомбо (Sebastiano del Piombo), которая хранится в часовне Боргерини в Риме.
Какими бы ни были мотивы художников, чьи имена до сих пор остаются неизвестными, оба портрета являются великолепными примерами повторного использования деревянных панелей: возможно, художникам не удалось продать первоначально написанные на них картины.
«Очевидно, мы приобретали эту картину как портрет Саквилля, и она имеет для нас ценность именно как портрет Саквилля, но где-то под ним скрывается изображение Бичевания, навеянное итальянской картиной, и это стало поистине удивительным открытием», – сказала Купер.
«Было бы замечательно, если бы смогли полностью воссоздать картину, поверх которой был написан портрет, и мы надеемся, что со временем новые технологии позволят нам это сделать».
Между тем, в январе в Национальную портретную галерею должны прибыть итальянские ученые, чтобы продолжить исследование этих портретов.
В результате реализации своего пятилетнего проекта, сотрудники галереи получили массу новой информации, которая вскоре будет опубликована, в частности им удалось пролить свет на художественную практику английских живописцев 16 века. Купер объяснила это следующим образом: «Если вы зайдете в любой книжный магазин, вы обнаружите массу изданий, посвященных итальянской и голландской живописи 16 века, но вы не найдете практически ничего по художественной практике Британии. Мы хотели лучше изучить коллекцию нашей галереи, потому что подобные исследования не проводились с 1969 года, а с тех пор технологии успели шагнуть далеко вперед».
Находки под портретами Уолсингема и Саквилля стали неожиданностью, однако в последнее время эксперты все чаще прибегают к новейшим технологиям, чтобы обнаружить доселе скрытое. В прошлом году, к примеру, ученые при помощи рентгена доказали, что «Натюрморт с луговыми цветами и розами», хранящийся в музее Кроллер-Мюллера в Оттерло, Голландия, который одно время приписывали кисти Ван Гога, а затем кисти неизвестного живописца, на самом деле был написан голландским импрессионистом, потому что под натюрмортом они нашли изображение двух борцов, принадлежащее кисти Ван Гога.
В 2011 году эксперты Рийкс-музея в Амстердаме обнаружили портрет французского генерала, принадлежащего кисти Гойи, под изображением испанского судьи – Портретом Дона Рамона Сатуэ – который он написал поверх первоначальной картины по политическим причинам.
Сотрудники Музея изобразительных искусств округа Вашингтон сделали удивительное открытие, обнаружив изображение, скрытое под картиной Джироламо Бассано (Gerolamo Bassano) «Могила», датируемой 16 веком. Когда эту картину проверили на рентгеновском аппарате в местной больнице, ученые обнаружили тщательно выписанный образ человека в одежде эпохи Ренессанса.
Вскоре в экспозиции Национальной портретной галереи к портретам Саквилля и Уолсингема присоединится еще одна картина, которая долгое время считалась портретом теолога Ричарда Хукера (Richard Hooker) и которая была подарена галерее в конце 19 века. Изображение на ее задней стороне на самом деле представляет собой фрагмент запрестольной перегородки: предполагалось, что это изображение должно было украшать дверцу, за которой находилось второе изображение. «Эта картина – изюминка нашей коллекции, – сказала Купера. — Нам бы очень хотелось найти вторую дверцу».
Источник: rupo.ru
Арт новини
Подружжя може заплатити $250 000, щоб видалити мурал Бенксі з будинку
Для тих, хто займається мистецтвом, прокинутися і виявити, що ти є власником нової роботи потайливого вуличного художника Бенксі, було б мрією, що здійснилася. Але, згідно з повідомленням в газеті Sun, британська пара стала жертвою “живого кошмару” відтоді, як Бенксі намалював майже 20-футову чайку на стіні їхнього будинку в Саффолку.
Відтоді, як у 2021 році Бенксі прикрасив їхній будинок гігантським водоплавним птахом, домовласники, Гаррі та Гокеан Куттси, потерпають від вандалів і змушені або платити за охорону та збереження птаха, що коштує майже 50 000 доларів на рік. В іншому випадку, вони могли б видалити мурал, що може коштувати до чверті мільйона доларів.
В інтерв’ю “Таймс” пан Куттс сказав:
“Спочатку це було неймовірно, але з розвитком подій це стало надзвичайно напруженим. Я не впевнений, що Бенксі усвідомлює непередбачувані наслідки для власників будинків. Якби ми могли повернути час назад, ми б це зробили”.
Хулігани, які намагалися зафарбувати мурал, злодії, які відколювали зафарбовані фрагменти, щоб продати їх у Facebook, тріщини в стіні та члени окружної ради – це лише деякі з неприємностей, з якими довелося зіткнутися Куттсам. Після крадіжки їм довелося за власний кошт найняти охоронця, який би наглядав за муралом вночі.
Єдиний вихід, кажуть Куттси, – це зняти 22-тонну фреску, а для цього за останній місяць довелося “зміцнити її 12 шарами смоли, скловолокна і п’ятьма тоннами сталі, а також використовувати 40-футовий кран, щоб забрати її”.
Куттси сподіваються продати масивну роботу, щоб компенсувати витрати в 250 000 доларів.
“Ми звичайні люди, – сказав пан Куттс в інтерв’ю виданню Sun, – тож ми хотіли б продати її і щось на цьому заробити”.
У 2021 році мурал Бенксі із зображенням молодої дівчини, яка використовує велосипедну шину як обруч, був знятий з цегляної стіни в Ноттінгемі, Англія, і проданий за шестизначну суму галереї Brandler Galleries, що базується в Брентвуді, Англія.
Арт новини
Житель Флориди врізався в 13-метрову скульптуру Ханта Слонема – другий акт арт-вандалізму цього місяця
Дерек Алан Модрок, 49-річний житель Флориди, зізнався, що врізався на своєму автомобілі у високу синю скульптуру кролика під назвою “Громобій” американського художника Ханта Слонема, повідомила поліція на початку цього тижня. Скульптура, вартість якої оцінюється в 300 000 доларів, знаходилася в парку Джастіна Фліппена в місті Вілтон Манорс, на північ від Форт-Лодердейла.
Модрок також зізнався, що на початку цього місяця пошкодив ще один витвір мистецтва – статую ескімо роботи Крейга Берубе-Грея в сусідньому парку Рейчел Річардсон. Поліція заарештувала Модрока після того, як камери спостереження зафіксували його на місці злочину.
Слонем, зі свого боку, вперше почув про акт вандалізму, коли NBC Miami звернулася до нього за цитатою, і відтоді він займається розслідуванням нападу. Це не перший випадок, коли він втрачає витвір публічного мистецтва.
“11 вересня було гірше, я втратив 80-футову фреску”, – сказав Слонем дещо спантеличений тим, що цей вид насильства знову знайшов свій шлях до його роботи. “Я був просто шокований. Це така дивна річ, те, що це траплялося раніше, і те, що це сталося знову”.
На створення “Громобоя” заввишки 13 футів 7 дюймів, виготовленого з 6 500 шматочків блакитного скла, пішов рік, і його встановили в парку в травні 2022 року після того, як місцева галерея Art Gallery 21 домовилася з містом про позику скульптури з New River Fine Art у Форт-Лодердейлі. Скульптура мала переїхати до ботанічного саду, але ці плани наразі призупинилися. Слонем і члени комісії вивчають роботу, щоб з’ясувати, чи можливий ремонт, оскільки робота зазнала серйозних структурних пошкоджень. Слонем сказав, що знадобиться ще кілька днів, щоб з’ясувати, що можна зробити.
Незважаючи на стан цензури мистецтва у Флориді, здається, що Модрок не був мотивований поточним політичним кліматом. NBC Маямі повідомили, що Модрок розповів місцевій поліції, що він обрав цю роботу, оскільки парк, в якому він проживав, був названий на честь Джастіна Фліппена, колишнього мера маєтку Вілтон, якого Модрок звинуватив “у тому, що ми чуємо птахів”. Парк був названий на честь Фліппена після його раптової смерті у 41 рік від аневризми.
“Це дійсно дивно, тому що я пташиний фрік, – сказав Слонем. “У мене багато домашніх птахів, до сотні, і цей хлопець не любив мера через усіх птахів?” Невідомо, чи знав Модрок про любов Слонема до птахів, чи це був збіг обставин.
Модрок вже має судимість, він відсидів три роки в окрузі Бровард за продаж кокаїну. Модрока звинувачували за трьома пунктами кримінальних злочинів у зв’язку з його нещодавньою серією актів вандалізму.
Арт новини
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION, який працював у місті ще на початку XX століття. Там розташовані художні галереї, конференц-зали, літературний клуб, виставковий простір та великий концертний зал.
Центр був побудований саме з культурною метою, ще у 1902 році архітектором Троупянським. Проєкт передбачав будівництво будівлі з приміщеннями для аудиторій, бібліотеки, читальні та концертної зали. Проте згодом будівля занепала і заклад припинив свою діяльність. У відновленні пам’ятки архітектури взяли участь представники одеського бізнесу та культурні діячі. А віра у перемогу України та розуміння важливості підтримки культури нашої країни, не дозволили припинити реставраційні та відновлювальні роботи навіть після початку повномасштабної війни. Почесним гостем урочистого відкриття міжнародного культурного центру UNION став Курт Волкер – видатний американський дипломат. Пан Волкер, який відомий своєю послідовною і системною діяльністю, спрямовану на підтримку України, взяв участь у засіданні ООН – Одеського обʼєднання національностей в культурному центрі UNION та разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим урочисто відкрив залу «Euroatlantic event hall». Саме в Одесі, на сцені UNION, колишній представник Держдепу сказав що, на його думку, після війни Україна буде стрімко розвиватися та стане прикладом розвитку і за декілька років стане розвиненою інноваційною “зіркою Європи”.
Для поціновувачів мистецтва UNION відкрився виставкою “Українське мистецтво. Шлях нескорених”, на якій представлені картини та скульптури українських митців, створені іменитими й молодими художниками різних поколінь за останні 50 років. Виставка охоплює понад 300 робіт майже 20 сучасних авторів. Експозиції розкривають смисли та динаміку творчості митців, чиї твори прикрашають музейні колекції різних країн світу — від Одеського художнього до спекотного Катару та музею Гуггенхайма у Нью‒Йорку.
Експозиція демонструє багатогранність українського мистецтва та показує його зв’язок з минулим і сучасністю. Кожна робота в колекції стає символом, що кодує певну інформацію та ідею, адже сьогодні, українська культура втілює поняття свободи, а українське мистецтво крокує шляхом вільних людей.
Відвідувачі виставки матимуть змогу прослідкувати, як один простір стає основою для різних видів візуального мистецтва, включаючи живопис, скульптуру та фотографію. Експозиція охоплює безліч різноманітних стилів, таких як нонконформізм, сюрреалізм, абстракціонізм, імпресіонізм та класична реалістична школа.
Культурна дипломатія та збереження культурної ідентичності в сучасній Україні набуває особливої актуальності, оскільки війна що триває сьогодні, не лише конфлікт зброї та території, це також війна культур та наративів.
Відкриття нового культурного центру в Одесі є відображенням віри у потужну роль культури та дипломатії у будівництві нашого майбутнього. Адже сьогодні, Україна й Одеса продовжують прокладати шлях до нових горизонтів свободи, демократії та творчості, залишаючи свій незабутній слід у світовій історії.
Одеський культурний центр UNION стає місцем, де зустрічаються люди з різних куточків світу, об’єднані мистецтвом і спільною метою — надихати та змінювати світ навколо нас.
Відвідати виставку можна за таким графіком: вівторок – неділя з 11.00 до 19.00, більше інформації на сайті закладу – https://unionart.com.ua/.
До експозиції увійшли роботи: Віталія Алікберова, Святослава Барабаша, Сергія Гуменюка, Анни Кулагіної, Таісії Капустаринської, Володимира Крані, Юрія Крука, Ігоря Летинського, Галини Лєкарєвої-Нікітіної, О. Новаєва, Сергія Папроцького, Кліма Степанова, Ірини Сушельницької, Вадіма Суворова, Віктора Тиблевича, Андрія Черновіла, Олени та Володимира Іллічових.
