Оставайтесь с нами

Анонсы

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків презентував арт-проєкт «ІМЕНА ТВОЇ, УКРАЇНО»

Опубликовано

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у День Незалежності України новим проєктом відкрили ще дві з половиною тисячі квадратних метрів виставкового простору.

У масштабному проєкті під назвою «Імена твої, Україно» взяли участь 152 митці з Києва, Львова, Одеси, Харкова, Ужгорода, Запоріжжя, Дніпра, Чернівців, Черкас, Рівного, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська та інших. Упродовж місяця вони мали змогу творити або пропонувати готову роботу, як рефлексію на такі теми: історія України; людей, які відіграли важливу роль у її становленні; знакових історичних подій, які сприяли формуванню української державності. 

Як розповіла мистецтвознавиця Зоя Навроцька, митці мали показати, «хто любить українську історію, хто задумується над тим, аби стати іменем в Україні, хто допомагає стати іменем в Україні, і звичайно, творити для людей, які люблять і цінують українську історію, які прагнуть до самоідентифікації українців у світі…».

Всього було триста учасників, з яких обрали 152. Близько трьохсот їхніх робіт і прикрасили нові зали МСУМКу. Тож зараз на 2,5 тисячах квадратів виставкової площі лучани і гості міста можуть насолодитися чудовим симбіозом митців.

Керуюча партнерка МСУМКу Леся Корсак розповіла, що нові 2,5 тисячі квадратних метрів додали до загального виставкового простору музею, відтак зараз у МСУМКу 7 м2   творчості. 

«Ми хочемо показати, скільки у нас багато талановитих митців і скільки наші регіони мають багато знакових імен. Тому всі ці дві з половиною тисячі квадратів ми віддамо під генезу сучасного українського мистецтва», – зауважила вона.

Віктор Корсак, головний автор ідеї і куратор проєкту своєю чергою поінформував, яким чином систематизували таку велику кількість мистецьких творів: «Ми вирішили не систематизувати ці твори за жанрами чи видами мистецтва, а погрупували їх по психотипах. Адже саме психотип визначає те, як ми живемо, як ставимось до світу і як творимо. Для цього залучили професійних психологів, які розглянули роботи, прочитали тексти і згрупували їх за таким принципом. У результаті в нас вийшло вісім залів», – зазначив фундатор МСУМКу.

До слова, відвідувачам музею дають можливість обрати свій психотип.

«На буклетах та експлікаціях є QR-коди, які можна просканувати і визначити свій психотип. Ми написали спеціальну програму. Таким чином ви можете звернути увагу саме на тих митців, на яких ви подібні. Я впевнений, що мистецтво – це не монолог художника. Це діалог художника із глядачем. І тільки разом вони творять мистецтво», – пояснив Віктор Корсак.

Крім того, 24 серпня у МСУМКу також презентували монографію «Як стати іменем»: трактат про те, як «придбати квиток у вічність» за редакцією Віктора Корсака. 

У цей же день відбулась презентація двох мистецьких проєктів: «13 кімнат COVID» Миколи Бабака-Євгена Матвєєва, який і відкрив святкування у МСУМКУ, а завершився святковий День Незалежності в музеї Корсаків представленням виставкового проєкту «Шляхами степової Одисеї» Петра Антипа. 

Читать далее

Анонсы

Відкриття виставки «Волязловский и уся его творча жізнь» в ЄрміловЦентрі

Опубликовано

Редактор

3 вересня в ЄрміловЦентрі відкриється велика виставка херсонського художника Стаса Волязловського (1971-2018). “Волязловский и уся его творча жізнь” – це масштабна ретроспективна виставка, що демонструє усі медіа, з якими встиг попрацювати художник. Куратори – Вікторія Бавикіна, Олександр Соловйов та Олена Афанасьєва.

Виставка проведе глядача різними етапами творчості Стаса Волязловського — від його керамічних робіт, у яких тільки закладався авторський стиль, через експерименти з фотографією та графікою, що втілились у дружній співпраці з дніпропетровським журналом «НАШ», крізь написання побутових та еротичних казок та есеїв через роботу зтекстильним матеріалом (який сам Волязловський називав «ганчірками») до експериментів з відео.

У різні періоди сам Стас Волязловський називав своє мистецтво пеніс-артом, хер-артом, але найчастіше — шансон-артом.

«Шансон-арт — це моя рефлексія на світ, у якому я існую, з його інтересами, проблемами, страхами, релігією, новими культурними викликами, з його телебаченням та програмами, наповненими дебільною рекламою, розчленухою, криміналом, порнографією, серіалами та політикою, з його жовтою пресою та його інтернетом…»

«Його роботи буквальні, прямолінійні, трикстерські та водночас дуже близькі, ба навіть народні: доступні художні матеріали, повсюдне використання побутових речей, зрозумілі теми без подекуди характерної сучасному мистецтву надмірної концептуалізації та інтелектуального пафосу. Мистецтво Волязловського часто намагаються віднести до якоїсь з уже усталених, «офіційних» категорій: мистецтва аутсайдерів, ар брюту, примітивізму тощо. Вітчизняна мистецтвознавча традиція вимагає маркувати його практику, помістити її в певну нішу, хоча здається, що такий підхід, як і загалом необхідність суворої категоризації, вже є сумнівним і застарілим», – зазначають куратори.

Стас Волязловський – учасник об’єднання «Тотем» та гоп-глем гурту «Рапани». Народився 1971 року у Херсоні, де працював протягом усього життя, свідомо не змінюючи місця проживання. Лауреат художньої премії імені Казимира Малевича, стипендіат програми міністра культури й національної спадщини республіки Польща Gaude Polonia, постійний учасник міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий». За життя мав виставки у Франції, Бельгії, Чехії, Польщі, Німеччині та інших країнах. Роботи зберігаються у приватних колекціях та музеях, зокрема у Центрі сучасного мистецтва Жоржа Помпіду (Франція) та галереї Арсенал (Польща).

Проєкт реалізується за підтримки Grynyov Art Collection.
Виставка триватиме до 26 вересня.

Читать далее

Анонсы

Персональна виставка Анастасії Губської Sanity Oblivion: нова реальність крізь призму фотографії

Опубликовано

Редактор

24  серпня о 18:30 в галереї Spivakovska ART:EGO culture center відкриється персональна фотовиставка художниці Анастасії Губської (Anastasiia Gubska) Sanity Oblivion. 

Незлічена кількість фотообразів у сучасному світі дає змогу торкнутися нової реальності, що дозволяє замінити більш звичну для кожного з нас. І, хоча фотографія й не здатна показати більше, ніж бачать наші очі, вона стеменно може звести на гадку те, як мало ми помічаємо навколо себе.

Проєкт Sanity Oblivion художниця створювала на самоті з чималим доважком депресії в непростий для всього людства час — робота над портретами припала на період першого, досить суворого, локдауна в США. Авторка вирішила переосмислити  колективне відчуття втрати здорового глузду, страху, внутрішніх переживань й трансформувати його в яскраві твори мистецтва.

«Я стала заплющувати очі й в’являти предивний світ снів, розмаїтих барв і дивоглядних фей, навертаючи в уяву спогади про твори мистецтва, що їх бачила в житті, та враження з відвідин різних мистецьких і музичних фестивалів, подорожей різними країнами, пізнання різних мистецьких течій та культур. Я прагла показати приховану сутність людини, її вміння, почуття, бажання, світ навколо, прагнення до свободи та самовираження, що глибоко ховається в кожному, часто, так і не проявляючись. Ми обростаємо умовностями, проте життя сповнене різних барви та відтінків, але яких кольорів до нього додати, обирати самостійно кожному», — розповідає художниця Анастасія Губська.

Для створення робіт, що увійшли до проєкту Sanity Oblivion, використано автопортрети художниці. Образи, вбрання та make-up належать авторчиному задумові. Фінальний вигляд робіт було оформлено за допомогою інструментів Adobe Photoshop.

Проєктам Анастасії Губської притаманне прикрашене копіювання дійсності: вона її препарує, результатом чого стає те, як заданий нею настрій передається глядачеві. Бо його емоційний відгук — єдине, на що розраховує авторка, пропонуючи на розгляд результати своєї творчості. Тепер художниця готова поділитись з українським глядачем результатом народження нових форм сучасного фотопортрета.

Виставка триватиме до 7 вересня. 

_____________________________________________________

Анастасія Губська, 1996 р.

За походженням українка, народилась у Відні, здобула освіту в коледжі Central Saint Martins (Лондон), Кінгстонському університеті мистецтв (курс BA Fine Art та art foundation) та в UCLA (Лос-Анджелес) курс дизайнерських комунікацій. 2016 року в  Щербенко Арт Центрі (Київ) відбулася перша персональна виставка художниці «The Dreamscape».

Читать далее

Анонсы

Выставка Saint Vandals и Анастасии Подчипаевой Crisis design

Опубликовано

Редактор

События, которые становятся историей, чаще всего сопровождаются стрессом, как свежая рана; со временем интерпретации случившегося обрастают «сказками» и идеологическими дополнениями.
Люди любят рассказывать истории, которые интересно слушать, но ещё больше люди любят истории, на которых можно сделать деньги.

Выставка Crisis design проходит в Москве на Дизайн-заводе «Флакон» на трёх этажах, каждый из которых демонстрирует этапы развития событий от страшного происшествия до его коммерциализации. Подобно игре в испорченный телефон, вы увидите, как искренне рождается искусство из фальшивых попыток рассказать историю как можно интереснее и дороже.

Автор выставки Станислав Дасюкевич под псевдонимом Saint Vandals выбирает для своих работ темы разрушений, кризисов и смерти и всегда совершает акт вандализма как финальный штрих для своих скульптур, картин и других предметов искусства. Фотографии Анастасии Подчипаевой, представленные на выставке, тоже не избежали встречи с баллончиком жёлтой краски.

Первое, что видят гости выставки, — это заваленное старыми коробками пространство, которое напоминает гетто. Тут мемориал из жестяной бочки, на котором догорают церковные свечи, а неподалёку — очерченный мелом труп ангела. Место преступление огорожено жёлтой лентой, а вместо оранжевых дорожных сигнальных конусов стоят оранжевые черепа — как отсылка к предыдущей выставке Станислава под названием The End.

Тут же крутится короткометражный фильм с Валерией Шутовской в роли ангела, которая перед смертью передаёт некое послание автору. Ангел нарочито выглядит бесполо, как и события, которые просто случаются как бесполый факт, не имеющий религии и политических взглядов, а вот люди, которые приходят на место случившегося, наделяют его своими субъективными оценками.

На втором этаже коробки обретают форму аккуратных картин, развешанных по залу, как в классическом музее. Тут перед гостями уже интерпретированная кем-то история, которую даже нет необходимости самостоятельно наделять смыслами. А также мерч, который каждый гость может купить.

Третий этаж пуст. Не считая пары пластиковых стаканов, которые, возможно, кто-то оставил, в последний раз обсудив чьи-то мысли по поводу когда-то случившегося происшествия. Копия с копии, по которой уже невозможно прийти к оригиналу, даже если он когда-то и существовал.

Открытие выставки закончилось вечеринкой. Диджеи играли на первом этаже гетто, а гости танцевали буквально на месте, где лежал труп. Такова жизнь и таково беспристрастное субъективное искусство.

Один из экспонатов выставки был «вшит» в NFT на блокчейне от российских разработчиков DecimalChain. Теперь часть выставки будет и в метавселенной, где уже важен не сам экспонат, а факт обладания им.

Анастасия Подчипаева«Какие-то детали пришли в голову, конечно, по пути с работы. Тема, которую мы выбрали, актуальна всегда, и тут сопоставление миров земных, небесных и миров каждого отдельного человека. Когда в жизни случается кризисное событие, отключается голова, а за счёт этого освобождается внимание, которое человек может направить на важные вещи.

Все люди разные, но что-то нас объединяет, поэтому каждый поймёт нашу выставку, конечно, по-своему, несмотря на то что общая канва озвучена для всех одна. Лично я вижу в модели, которую мы выбрали для фильма, образ человека-посланника, который чист, как холст; это получеловек-полубожество, который трудится на благо всех. Не так важно, к какому социальному классу ты принадлежишь, каких взглядов придерживаешься: важны только то, что внутри, и любовь ко всему живому.

Мы используем разную символику, поэтому каждый остановит свой взгляд на своём. Объективного мнения не бывает, и мы хотели дать пищу для ума максимальному количеству глаз».

Станислав Дасюкевич:«Мне понравились работы Насти, и мы подумали сделать совместную выставку. У меня было много несвязных идей, которые сложились в пазл и реализовались на этой выставке».

Маргарита Свобода, гостья: «Я, наверное, мало что поняла, но меня захватила атмосфера. Хаос и разрозненность помещения, с атрибутами чего-то неприятного и при этом красивого. Много весёлых людей, которые что-то обсуждают, разглядывают, смеются. Наверное, это похоже на то, что, когда с нами происходят события, мы как будто не проживаем их в моменте, а проживаем только тогда, когда рассказываем о них. Мы дополняем свои размытые воспоминания деталями, которых, возможно, и не было на самом деле, наполняем чувствами, которые должны были испытывать тогда, но не испытывали».

Читать далее
BLOCKSAYS
BLOCKSAYS
Дошка безкоштовних оголошень в Україні
art-insight.com.ua

Читаемые