Про художників
Нелегкий путь Модильяни к званию «мастера искусства»
В современном мире искусства имя Амедео Модильяни имеет большую значимость, ведь произведения мастера уходят с молотка в известных аукционных домах за несколько сотен миллион долларов. Его смело можно назвать одним из самых выдающихся художников ХХ века. Однако, к сожалению, не все знают, через какие жизненные трудности он прошел, прежде чем стать живописцем.
Родился Амедео Модильяни (Amedeo Modigliani) в семье евреев-сефардов в 1884 году. И хоть ранее семья была довольно обеспеченной, к рождению Модильяни (уже четвертого по счету ребенка) их финансовые возможности оставляли желать лучшего. Родители художника очень серьезно относились к воспитанию детей и особо важным для них было получение хорошего образования. Наверное, поэтому мать Модильяни несерьезно воспринимала его увлечение рисованием в детстве.
Однако все изменилось, когда в 11-летнем возрасте будущий мастер заболел тифом. В те времена такая болезнь считалась неизлечимой, и редко кому удавалось выжить. В горячем бреду мальчик постоянно говорил лишь об искусстве, о произведениях знаменитых итальянских мастеров, о том, что и он мечтает стать таким же, как они. Естественно, после того, как Амедео переборол этот недуг, родители позволили ему последовать за своей мечтой и начать серьезно заниматься живописью.
Позже Модильяни устроили в частную художественную студию Гульельмо Микели, однако ему пришлось почти на год оставить свое обучение из-за развившегося туберкулеза. К счастью, он смог перебороть и эту болезнь, но со временем художник пристрастился к употреблению гашиша.
В 1906 году весь мир искусства был сосредоточен в Париже, и по этой причине мать Модильяни собрала все сэкономленные средства и отдала их сыну на переезд. Художнику казалось, что там он мгновенно обретет славу и признание, поэтому сразу же после переезда он поселился в одном из самых дорогих отелей. Но публика пока не особо интересовалась его работами. В те годы более востребованными были картины, выполненные в стиле кубизм.
Амедео не умел правильно распоряжаться деньгами, поэтому он все чаще имел разные финансовые проблемы. Порой даже художнику приходилось убегать из съемных квартир, оставляя там свои картины в качестве оплаты за проживание. Единственным спасением для него была мама, которая исправно присылала ему деньги.
Скончался Амедео Модильяни 24 января 1920 года, но даже после его смерти долгое время его произведения продавались как «работы подающего надежды художника». И лишь спустя годы мир признал его уникальный талант.
Арт новини
В Україні заарештовано вісьмох осіб за спробу викрадення муралу Бенксі
Поліція в Гостомелі, невеликому передмісті української столиці Києва, заарештувала вісім осіб, які, за словами офіційних осіб, намагалися вкрасти одну з фресок, яку Бенксі намалював там минулого місяця, повідомляє Guardian. Мародерів затримали після того, як вони нібито зняли частину стіни, на якій знаходиться фреска.
Мурал, який зображує фігуру в халаті з бігуді, вогнегасником і протигазом, з’явився на будівлі, яка, за словами українських офіційних осіб, була обстріляна російськими військами.
Це одна з сьоми робіт, які Бенксі намалював навколо розбомблених будівель в Україні в листопаді. На інших фресках зображені маленький хлопчик, який кидає дорослого чоловіка на землю під час поєдинку з бойових мистецтв, бородатий чоловік, який миє спину у ванні, і двоє гімнастів. Вперше мурали були показані громадськості через Instagram-акаунт Бенксі.
“Група людей намагалася вкрасти мурал Бенксі. Вони вирізали роботу зі стіни зруйнованого росіянами будинку”, – повідомив губернатор Києва Олексій Кулеба у своєму дописі в Telegram, як повідомляють численні ЗМІ.
“Кілька людей затримано на місці”, – додав він. “Мурал в гарному стані і знаходиться в руках влади”.
Мурали британського художника вже ставали мішенню для нападів в минулому. У 2019 році банда злодіїв вирізала мурал Бенксі, намальований на дверях аварійного виходу театру “Батаклан” в Парижі. Мурал, на якому була зображена жінка в жалобі, був створений у 2018 році як пам’ятник 139 людям, які загинули в результаті терактів у столиці Франції в 2015 році. Вісім осіб були заарештовані. Вони постали перед судом і були визнані винними у крадіжці.
Про художників
Легендарний художник Герхард Ріхтер отримав ексклюзивне представництво від Девіда Цвірнера
Герхард Ріхтер, один з найвідоміших художників сучасності, приєднався до мега-галереї Девіда Цвірнера з вісьмома локаціями на трьох континентах. Цей крок означатиме, що Ріхтер залишить свою давню галерею Marian Goodman, яка представляла його протягом більше 30 років.
Ріхтер, якому цього року виповнилося 90 років, проведе свою першу виставку з Девідом Цвірнером у березні цього року в Нью-Йорку.
“Я знаю Девіда з дитинства, оскільки вже в 1960-х роках тісно співпрацював з його батьком, Рудольфом Цвірнером, – сказав Ріхтер у своїй заяві. “Я відчуваю, що це є прекрасною спадкоємністю поколінь”.
Картини Ріхтера приймали різні форми, від крижаних фігур до абстракцій у сліпучих кольорах. Йому приписують роль художника, який змінив хід розвитку живопису і вважається живою легендою у себе на батьківщині, в Німеччині. За словами Давіда Цвірнера, Ріхтер брав участь у Documenta, поважній періодичній художній виставці в Касселі, більше разів, ніж будь-який інший художник.
Вперше він став відомим у 60-х роках завдяки картинам, які включали зображення, засновані на фотографіях, які він відтворював у сталевому чорно-білому кольорі і злегка розмивав. Деякі з цих робіт неприємно нагадували про недавнє минуле Німеччини, викликаючи привид нацистської партії, до лав якої входили деякі з членів сім’ї Ріхтера.
Проте зараз він більше відомий своїми абстракціями, які виконані за допомогою скребка, який Ріхтер тягне через свої полотна. Таким чином, він відмовляється від контролю над тим, що буде робити його фарба під час руху.
Хоча живопис Ріхтера є концептуальним і часто багатим на ідеї, він завоював масову аудиторію по всьому світу і навіть проник у поп-культуру, а знаменита картина зі свічкою з’явилася на обкладинці улюбленого альбому Sonic Youth. Його вплив також був величезним, і мистецтвознавець Бенджамін Х. Д. Бухло нещодавно намагався дослідити кожну частину творчості Ріхтера в довгоочікуваній книзі, яка нарешті вийшла цього року.
На ринку картини Ріхтера також цінуються. На аукціонах вони регулярно продаються за десятки мільйонів доларів. Його рекорд, встановлений у 2015 році, становить 46,3 мільйона доларів, що робить його одним з найдорожчих нині живих художників.
У своїй заяві дилер Девід Цвірнер сказав: “Можливість працювати з Герхардом Ріхтером – це величезна честь і великий привілей. Ріхтер, без сумніву, створив один з найбільш концептуально складних і естетично неоднорідних творів в історії мистецтва. Уникаючи прихильності до якоїсь однієї ідеології чи догми, Ріхтер зміг як оспівувати, так і підривати сам акт живопису. У цьому процесі він одноосібно відкрив середовище для абсолютно нових можливостей і досліджень”.
Про художників
Цикл картин «Внеземелье» Художницы Яны Ризнык выставке «Parallax Art Fair» в Лондоне
Российская художница Яна Ризнык приняла участие в международной выставке «Parallax Art Fair», которая прошла 22-24 октября в Лондоне. Она представила три живописные работы: «Статус-Кво. Status Quo», «Пятничная традиция. Friday tradition», «Неожиданная перспектива. Unexpected perspective» из нового цикла «Внеземелье», посвященного актуальным проблемам современности.
Выставка «Parallax Art Fair» – крупнейшая в Европе платформа для обмена идеями и продвижения искусства. Эта художественная ярмарка представляет самобытные произведения известных художников из Великобритании, Индии, Испании, России, Канады и других стран. «Parallax Art Fair» — это мероприятие для всех, независимо от возраста, цвета кожи, состояния и образования. Оно объединяет художников и ценителей современного искусства, помогает в установлении контактов и деловых связей между ними.
Стилистика представленных на «Parallax Art Fair» работ Я. Ризнык относит нас к творчеству немецких экспрессионистов, чьи работы явились выражением личной эмоциональной реакции на бурные события начала XX века, и художников-футуристов, которые пытались «отразить в своих картинах ускорение темпа жизни и индустриализацию среды как приметы новой эры». Яркие, порой кислотные, краски. Эмоциональная, даже «сумбурная» работа кистью. Актуальность поднятых тем. «Технологичный» и одновременно фантастический, «внеземельный» антураж, в котором разворачивается действие. Даже название цикла – «Внеземелье» (вспомним русских футуристов-будущников!) Все это роднит работы художницы с новаторскими течениями начала XX века, и как бы делает их продолжателями этих направлений, развивая и актуализируя на новом витке спирали.
В плане тематики, как и подобает актуальному искусству, здесь больше вопросов, чем ответов. Зачем нам это нужно? Зачем осваивать космос и другие планеты? Что мы собираемся там делать? Не окажется ли так, что, сделав Землю непригодной для жизни, мы также поступим и с другими планетами? Как не перенести ошибки и негативный опыт «земельной» жизни во «внеземелье»? Как нам жить бок о бок с искусственным интеллектом? Роботы – это помощники или потенциальные враги? Когда нужно остановиться в развитии робототехники, где точка невозврата? Смогут ли земляне сохранить статус-кво или рубикон уже пройден?
При всей своей актуальности, яркие, эмоциональные работы Яны Ризнык очень живописны и позитивны по восприятию. Градус проблемности снижается иронией и юмором, с которым созданы сюжеты. Есть ощущение приобщенности их к любимым литературным и киносюжетам. А может быть действительно, просто снимается кино?