Виставка «Лірика музейних фондів» у Музеї сучасного мистецтва України

Зима поступово йде за небокрай, але лютий місяць ще у розпалі. Зігрітися у променях любові можна завітавши у гостинні зали Музею сучасного мистецтва України.

14 лютого, у День усіх закоханих, о 18.00 Музей запрошує на відкриття виставки «Лірика музейних фондів», де ви відчуєте безмежну ЛЮБОВ до України, світу, один до одного та, неодмінно, до творчості, краси, гармонії…

На виставці буде представлено декоративно-прикладне мистецтво, живопис, графіку і скульптуру українських митців різних мистецьких шкіл і напрямків. Є прізвища дуже відомі, є мало відомі широкій публіці, але усі вони Майстри з великої літери.

Шістдесят п’ять яскравих представників сучасного українського образотворчого мистецтва зачарують душевністю своїх творів і дозволять розчинитися у чарівному світі краси. Кожний з митців має свою унікальну індивідуальність, усі вони брали участь у багатьох власних та спільних виставках, їх роботи зберігаються у музеях різних країн світу та приватних колекціях.

Бабак Микола Пантелеймонович (1954) – живописець, літератор, колекціонер. Людина, яка закохана у рідний край, історичну спадщину нашого народу, традиції та звичаї українців.

Басанець Валерій Лукич (1941) – художник, який працює у галузях живопису, графіки, скульптури. Один з активних учасників нонконформістського руху Одеси.

Белень Магдалина Іванівна (1951) – майстриня-чарівниця. Їі керамічні  «закарпатці» викликають щасливу посмішку, такі вони гарні, сповнені гумору й життєвої мудрості.

Білик Микола Ілліч (1953) – скульптор. Скульптури Миколи Білика стали візитівкою української столиці – пам’ятники княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу та ін. Представлена у музеї робота «Обійми» не така монументальна, але дуже тепла.

Бровді  Лариса Олександрівна (1939) – українська художниця, яка віддала перевагу роботі над гобеленами. Її поетичному мистецтву   притаманна гармонія та врівноваженість композиції, високий естетичний смак.

Анатолій Миколайович Буртовий (1961) – живописець, графік. Захоплюється історичною тематикою: епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами.

Микола Вакер (1897-1987) – український художник, графік, представник Паризької школи українського мистецтва. Народившись у Києві, він завжди сумував за своєю батьківщиною. Його життя було нелегким, але любов до мистецтва дозволила прожити довге, насичене творче життя.

Гармидер Геннадій Васильович (1945) – графік, живописець, книжковий ілюстратор, майстер екслібрису. Працює в техніці олійного живопису, офорту та інших графічних техніках. Майстер є автором натюрмортів, чудових портретів як своїх сучасників, так і романтичних вигаданих персонажів.

Дерегус  Михайло Горді́йович (1904 – 1997) – графік і живописець, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор. Ця обдарована людина  працювала в області портрету, пейзажу і побутового жанру, а його ліричні образи відрізняються тонкістю і ніжністю.

Ерне́ст Іва́нович Котко́в (1931-2012) – художник-графік. Свого часу у газеті «Правда» Коткова назвали «абстракціоністом», «формалістом» і «космополітом». Це був  майже вирок. Але справжній талант зупинити не можливо. Його шлях у мистецтві – це шлях людини, котра в основу свого життя поклала подолання стереотипів, переборення себе, матеріалу, консерватизму школи, нерозуміння влади.

Красна Тетяна Іванівна (1956) – живописець із творчої родини художників. Живопис – це стан її тонкої душі, її реальність, всепоглинаюча стихія буття.

Лоза Адольф Іванович (1931-2004)  – художник. Палітра майстра була сонячною, наповненою життєвою енергією добра, любові і світла. Сам він казав, «хороший художник служить красі, а значить – людині …». Він і служив, роблячи цей дивовижний світ ще більш прекрасним.

Се́льський Рома́н Юліанович (1903- 1990) – художник-імпресіоніст. Рельєфність форм, фактурність, вдало підібраний колорит  – такі вони, роботи надзвичайного майстра. Пишаємось, що маємо у колекції  Музею роботи  цього видатного митця.

Мистецтво – це велика магія і коли воно має філософське підґрунтя, коли митець спілкується з глядачем «душею», коли мова його творів знаходить відгук у відвідувачів, воно стає сакральним і щирим.

Приходьте до залів Музею, роздивляйтесь твори українських митців, спілкуйтесь, слухайте і висловлюйте свої думки. Лірична подорож вже скоро розпочнеться.

Ліричного настрою додасть музика, яка звучатиме у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів під керівництвом Павла Колпакова, а келих теплого фірмового музейного глінтвейну зігріє тіло.

Виставка триватиме з 14 лютого по 17 березня 2019 р.

Музей працює з 11.00 до 19.00 кожного дня, крім понеділка, вхід вільний

Адреса музею:  вул. Кирилівська, 41, м. Київ