Культурний сектор Франції зітхнув із полегшенням після того, як Еммануель Макрон став обраним президентом Франції. Таким чином, 39-річний чоловік став наймолодшим президентом в історії Франції, набравши близько 66,1% голосів.
Рішення Макрона виголосити переможну промову перед своїми прихильниками біля скляної піраміди в Луврі було доволі виграшним. Свято перед знаменитим музеєм — гарний натяк на те, що Макрон приділятиме особливу увагу питанням доступності культури та освіти.
Молодий президент обіцяє принести «революцію» до Франції. Симпатія Макрона до мистецтва також відбивається в тому, що він вивчав фортепіано протягом 10 років у консерваторії Ам'єна та написав три неопубліковані романи.
«Виступаючи перед пірамідою, наш новий президент обрав справедливий символ — союз історії та культури», – говорить художник Жан-Мішель Отоньєль.
«Він розумів, що саме тут ми можемо змінити ситуацію на міжнародному рівні. У своєму виступі він говорив із великим смиренням, і я думаю, що це ключ до відкриття світу. Його молодість – це сила, щоб омолодити культурні інституції і, передусім, молодих людей, які шукають свою особливість».
Паризький художник Джоел Андріаномарисоа також сподівається, що Макрон оживить мистецтво.
«Це не порив [...], але новий вітер, який дивиться на світ, із культурою та мистецтвом», – говорить він. - «Це дійство перед Лувром, безумовно, є першим означенням цього зобов'язання, тож давайте підготуємося до нової великої подорожі».
Інші сподіваються, що Макрон зможе оживити Європу перед обличчям Brexit. «Я з ентузіазмом ставлюся до ідеї, що світу відкритий молодий президент, еволюція звичаїв, нових технологій і культури, і він нарешті бере на себе відповідальність за нашу країну», – говорить галерист Еммануель Перротен. - «Наступні чотири місяці будуть вирішальними. Якщо він досягне успіху, ми зможемо побачити, як цей стрибок вплине на Європу [...]. Якщо нам вдасться створити політичну, фінансову та захищену країну, буде легко розвивати Культурну Європу».
За словами історика мистецтва і куратора Матьє Пуарьє, «святкування в Луврі, у будь-якому разі, є символічним. Франція та Європа спираються на свою історію, але їхні погляди звернені в майбутнє».
