Арт новини
Самый необычный музей мира показал инсталляции из растений во внутреннем дворе
Есть ли какое-нибудь художественное учреждение, более окутанное тайной и интригой, чем бостонский музей Изабеллы Стюарт Гарднер?
Изабелла Стюарт Гарднер, основательница музея, родившаяся в 1840 году, была одной из самых ярких и обсуждаемых женщин в бостонском обществе. Преданная покровительница искусств собирала работы таких художников, как Тициан, Рембрандт, Микеланджело, Боттичелли, Мане, Дега и Джон Сингер Сарджент. С ними женщина на протяжении 30 лет особенно сблизилась. Она хранила все свои сокровища – произведения искусства, антикварную мебель и переписку с великими мыслителями того времени – в замке, построенном специально для ее коллекции.
Этот дворец эпохи Возрождения построил архитектор Уиллард Т. Сирс. Гарднер планировала сделать дворец местом для возвеличивания искусства во всех его формах и регулярно проводила музыкальные представления, лекции и художественные выставки в замке.
Однако в 1990 году было украдено 13 самых ценных произведений искусства из музея на общую сумму около 500 миллионов долларов, и нераскрытое преступление остается, пожалуй, самым загадочным воровством произведений искусства на сегодняшний день. Тем не менее, Гарднер остается одним из самых привлекательных музеев в мире, в немалой степени из-за его легендарных садов во внутреннем дворе, которые составляют «живую коллекцию» учреждения и содержатся так же тщательно, как и его произведения искусства.
Недавно журналисты поговорили с директором садоводства музея Эрикой Рамбли, когда она устанавливала праздничную экспозицию. Женщина рассказала нам все о том, что нужно, чтобы заниматься садоводством в одном из самых посещаемых музеев страны.
– Расскажите, как вы впервые заинтересовались садоводством.
– Я родом из Северной Каролины. Изначально я планировала стать драматургом, а растения для меня были чем-то типа хобби. Однако на каком-то жизненном этапе я поняла, что растения должны быть в центре внимания. Я всегда была увлечена выращиванием растений высочайшего качества с использованием экологически ответственных методов. Мне нравится работать в теплицах, высоких туннелях и холодных помещениях, а также я хочу увеличить продолжительность жизни растений, особенно в межсезонье. Я считаю, что работа садовода действительно сложная, веселая и увлекательная.
– Так как же вы попали в «Гарднер»?
– Я пришла в музей три года назад, чтобы меня наставлял Сэм Козак, мой предшественник. Он в значительной степени ответственен за волшебный мир Гарднера с точки зрения живой коллекции во дворце и вокруг него. Он был скрупулезным садоводом и помог сохранить саженцы и черенки, которые были частью оригинального сада Изабеллы. Мы продолжаем эти традиции: шоу хризантем, которое проводится сейчас в праздничные дни, отдает дань уважения ее любимому цветку и выглядит, во всяком случае, отличным примером того, на что способно это растение – насколько богатыми могут быть его цвета.
Коллекция на сайте действительно редко бывает такой огромной, и именно это, в конечном счете, всегда привлекало меня в Gardner с точки зрения садовода.
– Были ли у вас отношения к музею до того, как вы начали там работать?
– Я ходила в Гарднер в качестве посетителя почти десять лет. Для меня, как гостя, это было местом передышки от серых будней. В основном я приезжала зимой – в межсезонье – и смотрела шоу орхидей, которое было как раз этим очень желанным, ярким тропическим моментом во дворе. Еще мне очень нравилось приходить по четвергам вечером просто для того, чтобы побыть с людьми, вечеринки по четвергам были очень крутыми.
Весь дворец такой многослойный и сложный, и он выглядит лучше, чем любое другое пространство, в котором я когда-либо была. Инсталляции во внутреннем дворе пытаются построить сложные, потусторонние шоу, которые, как и сам музей, вознаграждают блуждающий взгляд своим видом.
Это сооружение действительно не похоже ни на одно другое место, в котором я была. Вход во двор и во дворец кажется нереальным, как будто ты собираешься исчезнуть в Нарнии или в чем-то еще. Кажется, что каждый последующий визит предлагает что-то новое.
Это такое просторное здание, которое постоянно дает вам новые возможности увидеть нечто необычное.
– Что вы хотите, чтобы читатели знали о том, чем вы занимаетесь?
– Я думаю, что самое большое заблуждение о пространстве – это то, что оно не меняется. Поскольку люди уже знают это здание, они как бы переносят эту идею на показы во внутреннем дворе, но его красота в том, что у нас так много места, чтобы играть и импровизировать, и поэтому я думаю, что наша задача как садоводов – принять любимую структуру и продолжать удивлять.
Арт новини
Подружжя може заплатити $250 000, щоб видалити мурал Бенксі з будинку
Для тих, хто займається мистецтвом, прокинутися і виявити, що ти є власником нової роботи потайливого вуличного художника Бенксі, було б мрією, що здійснилася. Але, згідно з повідомленням в газеті Sun, британська пара стала жертвою “живого кошмару” відтоді, як Бенксі намалював майже 20-футову чайку на стіні їхнього будинку в Саффолку.
Відтоді, як у 2021 році Бенксі прикрасив їхній будинок гігантським водоплавним птахом, домовласники, Гаррі та Гокеан Куттси, потерпають від вандалів і змушені або платити за охорону та збереження птаха, що коштує майже 50 000 доларів на рік. В іншому випадку, вони могли б видалити мурал, що може коштувати до чверті мільйона доларів.
В інтерв’ю “Таймс” пан Куттс сказав:
“Спочатку це було неймовірно, але з розвитком подій це стало надзвичайно напруженим. Я не впевнений, що Бенксі усвідомлює непередбачувані наслідки для власників будинків. Якби ми могли повернути час назад, ми б це зробили”.
Хулігани, які намагалися зафарбувати мурал, злодії, які відколювали зафарбовані фрагменти, щоб продати їх у Facebook, тріщини в стіні та члени окружної ради – це лише деякі з неприємностей, з якими довелося зіткнутися Куттсам. Після крадіжки їм довелося за власний кошт найняти охоронця, який би наглядав за муралом вночі.
Єдиний вихід, кажуть Куттси, – це зняти 22-тонну фреску, а для цього за останній місяць довелося “зміцнити її 12 шарами смоли, скловолокна і п’ятьма тоннами сталі, а також використовувати 40-футовий кран, щоб забрати її”.
Куттси сподіваються продати масивну роботу, щоб компенсувати витрати в 250 000 доларів.
“Ми звичайні люди, – сказав пан Куттс в інтерв’ю виданню Sun, – тож ми хотіли б продати її і щось на цьому заробити”.
У 2021 році мурал Бенксі із зображенням молодої дівчини, яка використовує велосипедну шину як обруч, був знятий з цегляної стіни в Ноттінгемі, Англія, і проданий за шестизначну суму галереї Brandler Galleries, що базується в Брентвуді, Англія.
Арт новини
Житель Флориди врізався в 13-метрову скульптуру Ханта Слонема – другий акт арт-вандалізму цього місяця
Дерек Алан Модрок, 49-річний житель Флориди, зізнався, що врізався на своєму автомобілі у високу синю скульптуру кролика під назвою “Громобій” американського художника Ханта Слонема, повідомила поліція на початку цього тижня. Скульптура, вартість якої оцінюється в 300 000 доларів, знаходилася в парку Джастіна Фліппена в місті Вілтон Манорс, на північ від Форт-Лодердейла.
Модрок також зізнався, що на початку цього місяця пошкодив ще один витвір мистецтва – статую ескімо роботи Крейга Берубе-Грея в сусідньому парку Рейчел Річардсон. Поліція заарештувала Модрока після того, як камери спостереження зафіксували його на місці злочину.
Слонем, зі свого боку, вперше почув про акт вандалізму, коли NBC Miami звернулася до нього за цитатою, і відтоді він займається розслідуванням нападу. Це не перший випадок, коли він втрачає витвір публічного мистецтва.
“11 вересня було гірше, я втратив 80-футову фреску”, – сказав Слонем дещо спантеличений тим, що цей вид насильства знову знайшов свій шлях до його роботи. “Я був просто шокований. Це така дивна річ, те, що це траплялося раніше, і те, що це сталося знову”.
На створення “Громобоя” заввишки 13 футів 7 дюймів, виготовленого з 6 500 шматочків блакитного скла, пішов рік, і його встановили в парку в травні 2022 року після того, як місцева галерея Art Gallery 21 домовилася з містом про позику скульптури з New River Fine Art у Форт-Лодердейлі. Скульптура мала переїхати до ботанічного саду, але ці плани наразі призупинилися. Слонем і члени комісії вивчають роботу, щоб з’ясувати, чи можливий ремонт, оскільки робота зазнала серйозних структурних пошкоджень. Слонем сказав, що знадобиться ще кілька днів, щоб з’ясувати, що можна зробити.
Незважаючи на стан цензури мистецтва у Флориді, здається, що Модрок не був мотивований поточним політичним кліматом. NBC Маямі повідомили, що Модрок розповів місцевій поліції, що він обрав цю роботу, оскільки парк, в якому він проживав, був названий на честь Джастіна Фліппена, колишнього мера маєтку Вілтон, якого Модрок звинуватив “у тому, що ми чуємо птахів”. Парк був названий на честь Фліппена після його раптової смерті у 41 рік від аневризми.
“Це дійсно дивно, тому що я пташиний фрік, – сказав Слонем. “У мене багато домашніх птахів, до сотні, і цей хлопець не любив мера через усіх птахів?” Невідомо, чи знав Модрок про любов Слонема до птахів, чи це був збіг обставин.
Модрок вже має судимість, він відсидів три роки в окрузі Бровард за продаж кокаїну. Модрока звинувачували за трьома пунктами кримінальних злочинів у зв’язку з його нещодавньою серією актів вандалізму.
Арт новини
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION
В Одесі відновили міжнародний культурний центр UNION, який працював у місті ще на початку XX століття. Там розташовані художні галереї, конференц-зали, літературний клуб, виставковий простір та великий концертний зал.
Центр був побудований саме з культурною метою, ще у 1902 році архітектором Троупянським. Проєкт передбачав будівництво будівлі з приміщеннями для аудиторій, бібліотеки, читальні та концертної зали. Проте згодом будівля занепала і заклад припинив свою діяльність. У відновленні пам’ятки архітектури взяли участь представники одеського бізнесу та культурні діячі. А віра у перемогу України та розуміння важливості підтримки культури нашої країни, не дозволили припинити реставраційні та відновлювальні роботи навіть після початку повномасштабної війни. Почесним гостем урочистого відкриття міжнародного культурного центру UNION став Курт Волкер – видатний американський дипломат. Пан Волкер, який відомий своєю послідовною і системною діяльністю, спрямовану на підтримку України, взяв участь у засіданні ООН – Одеського обʼєднання національностей в культурному центрі UNION та разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим урочисто відкрив залу «Euroatlantic event hall». Саме в Одесі, на сцені UNION, колишній представник Держдепу сказав що, на його думку, після війни Україна буде стрімко розвиватися та стане прикладом розвитку і за декілька років стане розвиненою інноваційною “зіркою Європи”.
Для поціновувачів мистецтва UNION відкрився виставкою “Українське мистецтво. Шлях нескорених”, на якій представлені картини та скульптури українських митців, створені іменитими й молодими художниками різних поколінь за останні 50 років. Виставка охоплює понад 300 робіт майже 20 сучасних авторів. Експозиції розкривають смисли та динаміку творчості митців, чиї твори прикрашають музейні колекції різних країн світу — від Одеського художнього до спекотного Катару та музею Гуггенхайма у Нью‒Йорку.
Експозиція демонструє багатогранність українського мистецтва та показує його зв’язок з минулим і сучасністю. Кожна робота в колекції стає символом, що кодує певну інформацію та ідею, адже сьогодні, українська культура втілює поняття свободи, а українське мистецтво крокує шляхом вільних людей.
Відвідувачі виставки матимуть змогу прослідкувати, як один простір стає основою для різних видів візуального мистецтва, включаючи живопис, скульптуру та фотографію. Експозиція охоплює безліч різноманітних стилів, таких як нонконформізм, сюрреалізм, абстракціонізм, імпресіонізм та класична реалістична школа.
Культурна дипломатія та збереження культурної ідентичності в сучасній Україні набуває особливої актуальності, оскільки війна що триває сьогодні, не лише конфлікт зброї та території, це також війна культур та наративів.
Відкриття нового культурного центру в Одесі є відображенням віри у потужну роль культури та дипломатії у будівництві нашого майбутнього. Адже сьогодні, Україна й Одеса продовжують прокладати шлях до нових горизонтів свободи, демократії та творчості, залишаючи свій незабутній слід у світовій історії.
Одеський культурний центр UNION стає місцем, де зустрічаються люди з різних куточків світу, об’єднані мистецтвом і спільною метою — надихати та змінювати світ навколо нас.
Відвідати виставку можна за таким графіком: вівторок – неділя з 11.00 до 19.00, більше інформації на сайті закладу – https://unionart.com.ua/.
До експозиції увійшли роботи: Віталія Алікберова, Святослава Барабаша, Сергія Гуменюка, Анни Кулагіної, Таісії Капустаринської, Володимира Крані, Юрія Крука, Ігоря Летинського, Галини Лєкарєвої-Нікітіної, О. Новаєва, Сергія Папроцького, Кліма Степанова, Ірини Сушельницької, Вадіма Суворова, Віктора Тиблевича, Андрія Черновіла, Олени та Володимира Іллічових.
