BIRUCHIY в Шаргороді. “Hava Nagila” художній традиції

0

В мальовничому містечку Шаргород на Вінниччині пройшла перша частина довгоочікуваної мистецької резиденції міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY, організована Спілкою Дослідників Сучасного Мистецтва. 

Протягом двох тижнів митці жили і працювали на території колишнього цукрового заводу «Шаргород Рафінад» (за радянських часів «Сосновецький цукровий завод»), заснованого у 1858 році князем Романом Станіславом Адамом Сангушком. Потужне виробництво тривало у період розквіту УСРСР, коли завод виробляв до 1000 тон цукру на добу і тут працювало понад 100 осіб. Наразі завод не працює вже понад 30 років і на цьому місці засновано центр сучасного мистецтва за ініціативи місцевого підприємця Григорія Саулка та московського бізнесмена і вченого шаргородського походження Олександра Погорєльського та споруджено невеличкий еко-готель.

Саме тут 2006-го року було проведено перший пленер сучасного мистецтва «Арт-містечко Шаргород», що об’єднав митців з України та Росії і справив вагомий вплив на подальший розвиток українського мистецтва. Наступного 2007-го року було проведено Архітектурний симпозіум «АРХ-Шаргород». І ось, рівно за 16 років, художники повернулись у місце сили об’єднані найпотужнішою резиденцією сучасного мистецтва BIRUCHIY, що так само цьогоріч святкує 16 років з дати заснування. 

«З «АРТ-Шаргородом» ми знайомі з самого початку. Була ідея запросити саме тих українських митців, що приймали участь у проєктах «Бірючого» протягом різних років і в Шаргороді», – коментує комісар Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY Геннадій Козуб – «і, нам вдалося зібрати цю потужну команду і по традиції запросити нових учасників».

Проєкт резиденції «Бірючий» в Шаргороді з легкої руки Сергія Браткова (Харків) отримав назву «Hava Nagila», що з івриту буквально означає «Радіймо!». І ця концепція з’явилась тут завдяки глибинному контексту місця і часу. Шаргород є місцем перетину різних культур, мов і національностей. Тут збереглися пам’ятки архітектури кінця ХVI століття абсолютно різних культур: замок Яна Замойського, велика Синагога з потаємним ходом 1589 року, католицький Костел Святого Флоріана Шарого та Православний монастир з собором св. Миколи Мирлікійського 1719 року. У світі небагато місць із такою потужною культурною спадщиною, і тому це місце стало відправним пунктом для митців у створенні якісно нового «позитивного» проєкту. 

Сергій Братков створив роботу «Hava Nagila Sharogrod» – червоно-чорний прапор, модифікацію графічного шестикутника, що крізь роки височітиме як символ нової містифікації місця. Залучивши до роботи Володимира Буднікова (Київ), Олексія Сая (Київ) та інших учасників резиденції, Братков зняв нове іронічне відео присвячене ймовірному сюжету крадіжки на колишньому цукровому заводі.

Ксенія Гнилицька (Київ), скориставшись потаємним ходом, в образі «Ксенії Київської» з горища Шаргородської синагоги привітала знайомих українських митців у новому відео. В живописі ластівка, що пролітає повз даху старенької будівлі в далекі теплі краї створена так само реалістично, як і полотна авторки 2006-го року, а ширяюча в космосі зупинка з невідомими пасажирами в масках є саркастичним відображенням сьогодення. Ще однією роботою авторки є живопис на обломку двотавру – частини залізної колії, що використовували на виробництві із зображенням фасаду самого цукрового заводу. 

Володимир Будніков (Київ) надихнувшись місцевим колоритом створив живописну серію «Шаргород. Синагога», а «Полювання» означило слідкування білої тіні на частину сонця/ока – головного язичницького символу життя. 

«Фасади Шаргорода» 2006-го року арт-групи «Нацпром» (Олег Тістол (Київ) та Микола Маценко (Київ-Черкаси) заграли новими фарбами та сенсами через час і простір. Так, фото-зображення фасадів стародавніх місцевих будівель контрастували з «Образами» Влади Ралко (Київ), яка поєднала сюжети з невимушеного життя арт-резиденції з класичними тілесними образами та важкими предметами місцевого побуту.

Учасниця 58-ї Венеційської Бієнале та авторка відомого Шаргородського «Пам’ятника Новому Пам’ятнику» 2009-го року Жанна Кадирова (Київ) разом з художником та дизайнером Денисом Рубаном (Київ) створили тістечка з місцевого каміння, знайденого на цукровому заводі – продовження великої серії скульптурних об’єктів «Маркет».

Образ Святого Флоріана запозичила на тканинний колаж художниця Світлана Ратошнюк (Київ), зобразивши в класичному сюжеті Геннадія Козуба і митців-учасників резиденції.

Юрій Коваль (Львів) гіперреалістично зобразив усміхненого художника Сергія Браткова, яскраво підкресливши тему резиденції – «Радіймо!». А Максим Мамсіков (Київ) зобразив «Букет» з повітряних кульок – свій класичний образ щасливого безтурботного життя. 

Група «ArtZebs» (Володимир Гуліч, Настя Лойко, VJ Yarkus) показали відео-мапінг на будівлі заводу «Шаргород Рафінад» під DJ set Київського музиканта Олега Соколова.

Олексій Сай (Київ), вперше відвідавши Шаргород, вирішив створити величезні абстрактні об’єкти з метало-профілю, як колись в свій перший візит на резиденцію BIRUCHIY в Херсонській області в далекому 2013-му, коли було створено історичні металеві «Рослини». 

Нові запрошені учасники з Харкова Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський на ідиші зобразили напис «І Що Далі?», таким чином позначивши плани на продовження проєкту. 

І так буде. Резиденція BIRUCHIY в Шаргороді триває. Дистанційно та очно в місцевості триває творчий процес, наприкінці 2021-го плануються масштабні мультимедійні виставки під гаслом “Hava Nagila” в Вінниці та Києві. 

ПРО BIRUCHIY

Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY – це наймасштабніша художня резиденція України, заснована 2006р, що є відкритою платформою для взаємодії між представниками арт-спільноти та місцевим населенням в умовах унікальних природних ландшафтів та різних локацій в Україні та світі; поєднує функції художньої лабораторії, платформи для дискусій та майданчику для колективної творчості; активно займається децентралізацією в українському культурному просторі, налагодженням міжнародних комунікацій, популяризацією українського мистецтва в регіонах та за кордоном. За 16 років існування в резиденції взяли участь майже 300 авторів і 14 арт-груп з 19 країн світу: Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Нідерландів, Швейцарії, Польщі, Іспанії, Росії, Великобританії, США, Республіки Білорусь, Австралії, Канади, Ізраїлю, Боснії і Герцеговини, Сербії та Казахстану. 

Олена Сперанська