Оставайтесь с нами

Анонсы

Українські художники Bob Basset і Гамлет підкорюють Перу

Опубликовано

Співзасновник арт-студії Bob Basset Сергій Петров та вуличний художник Гамлет Зіньковський з 10 лютого до 3 березня беруть участь у виставці в Лімі. Українці прибули до столиці Перу на запрошення місцевого художника Конрада Флореса — разом із ним та з Андреа Барреда вони провели виставку «NEGRO» в арт-центрі Monumental Callao. Сергій Петров експонував 6 своїх масок, Гамлет привіз 23 малюнки, перуанці представили по три свої картини. Крім цього, українці взяли участь у фотопроекті на вулицях міста й обговорюють проведення ще однієї виставки в іншому районі Ліми.

Це — не перший спільний проект Bob Basset і Гамлета. З 2016 року вони вже показували свою відеоколаборацію Secret Room у Парижі на фестивалі ADDICTION A L’ŒUVRE. Це також не перша закордонна виставка для обох митців. Роботи Bob Basset демонструвалися в Лондоні, Парижі, Нью-Йорку, Сеулі, Пекіні. Гамлет у 2013 році репрезентував Україну на Венеційській бієнале, виставлявся в Ротенбурзі, Нюрнберзі, у Парижі, Батумі, Клайпеді, Лондоні, Відні, Граці, Варшаві, Познані. А ось співпраця перуанських та українських художників — надзвичайно рідкісне явище. Сергій Петров розповідає, що познайомився з Конрадом Флоресом випадково — побачив у Facebook картину перуанця, на якій персонаж був у масці Bob Basset. Цю маску арт-студія зробила для учасника Slipknot Сіда Вілсона.

«Мені сподобалася картина, я почав дізнаватися, хто автор. Допомогли підписники в Facebook, — згадує Сергій Петров. — Познайомилися, поговорили. Виявилося, Конрад — шанувальник Slipknot, а ми до цього моменту вже три роки робили маски для їхнього учасника Сіда Вілсона. Наші смаки, звісно, збігалися. Пізніше Сід Вілсон був із концертом у Лімі, вони зустрічалися з Конрадом. Потім я подарував Конраду дві маски, й одна з них схожа на ту, що я робив для Сіда. Конрад розписав їх у своєму стилі, так що тепер вони — унікальний приклад українсько-перуанського мистецтва. А малюнок, завдяки якому ми познайомилися, Конрад подарував мені потім на день народження».

Ці дві маски також стали частиною виставки в Лімі. Центр Monumental Callao, який прийняв у себе експозиції, сам по собі є унікальним проектом — він з’явився в одному з найбідніших та неблагополучних районів міста, ставши експериментом із перетворення місцевості за допомогою мистецтва. Тут виставляються, працюють і живуть перуанські художники, а місцеві вулиці вкриті графіті, що стали визначною пам’яткою Ліми.

«Наприклад, тут живе і працює, не повірите, колишній канібал, який тепер пише картини, сповнені політичного протесту, — розповідає Сергій Петров. — Вважати, що Перу — окраїна світу, абсолютно невірно. Мистецтво тут самобутнє, але за рівнем мало відрізняється від того, що я бачив у Європі. Хоча індіанські мотиви, звичайно, додають унікального колориту».

Разом із місцевим художником Сальсою українці вирішили створити фотопроект «Карнавале». Як пояснює Гамлет Зіньковський, «карнавале» — це лютневі щотижневі масові сутички «стінка на стінку», в якій бере участь місцеве чоловіче населення.

«Це було дуже яскраве видовище. Його учасники щонеділі збираються, щоб відлупцювати один одного шкарпетками, всередині яких заховані камені, — пояснює Гамлет. — Ми зробимо серію фотографій із масками Bob Basset на цих вулицях, із цими пацанами в ролі моделей».

Гамлет вважає район Кальяо, де відбувається виставка українців, неймовірною ілюстрацією того, як культура може змінювати людей: «Район, що складається з бідних нетрів, увесь розмальований графіті. А посеред нього стоїть п’ятиповерховий центр галерей та художніх майстерень. І місцеве населення приходить сюди на виставки та покази, дітлахи дивляться кіно в місцевому залі. Іншими словами, уявіть, що всю мистецьку тусовку вашого міста з усіма арт-студіями та експозиційними залами перенесли до депресивного спального району, а всі будинки там розмалювали художники. Звичайно, це б змінило життя людей навколо».

Сам художник привіз до Ліми 23 роботи із серії малюнків «Блек». Гамлет створив їх у січні-лютому 2018 року, і виставка в Перу стала їхньою першою публічною демонстрацією. Художник планує завершити серію по поверненню додому.

Після перуанської експедиції українці хочуть запросити Конрада Флореса до себе — показати його роботи українській публіці. «Я думаю, це буде дуже цікавий досвід і для нього, і для нас, — упевнений Сергій Петров. — Мене Ліма вразила — поруч із нетрями стоять п’ятизірковий готель, піраміда, якій 1500 років, і найкращий парк, що я бачив у своєму житті. Сподіваюся, Україна вразить Конрада. Пірамід у нас немає, проте художники — є».

Поки ж найближчою можливістю побачити роботи Bob Basset та Гамлета в одному просторі в Україні залишається їхня спільна тритижнева виставка «Предмет», яка відкриється в рідному для обох художників Харкові, в Центрі сучасного мистецтва «ЕрміловЦентр» 20 червня.

Анонсы

Выставка Saint Vandals и Анастасии Подчипаевой Crisis design

Опубликовано

Редактор

События, которые становятся историей, чаще всего сопровождаются стрессом, как свежая рана; со временем интерпретации случившегося обрастают «сказками» и идеологическими дополнениями.
Люди любят рассказывать истории, которые интересно слушать, но ещё больше люди любят истории, на которых можно сделать деньги.

Выставка Crisis design проходит в Москве на Дизайн-заводе «Флакон» на трёх этажах, каждый из которых демонстрирует этапы развития событий от страшного происшествия до его коммерциализации. Подобно игре в испорченный телефон, вы увидите, как искренне рождается искусство из фальшивых попыток рассказать историю как можно интереснее и дороже.

Автор выставки Станислав Дасюкевич под псевдонимом Saint Vandals выбирает для своих работ темы разрушений, кризисов и смерти и всегда совершает акт вандализма как финальный штрих для своих скульптур, картин и других предметов искусства. Фотографии Анастасии Подчипаевой, представленные на выставке, тоже не избежали встречи с баллончиком жёлтой краски.

Первое, что видят гости выставки, — это заваленное старыми коробками пространство, которое напоминает гетто. Тут мемориал из жестяной бочки, на котором догорают церковные свечи, а неподалёку — очерченный мелом труп ангела. Место преступление огорожено жёлтой лентой, а вместо оранжевых дорожных сигнальных конусов стоят оранжевые черепа — как отсылка к предыдущей выставке Станислава под названием The End.

Тут же крутится короткометражный фильм с Валерией Шутовской в роли ангела, которая перед смертью передаёт некое послание автору. Ангел нарочито выглядит бесполо, как и события, которые просто случаются как бесполый факт, не имеющий религии и политических взглядов, а вот люди, которые приходят на место случившегося, наделяют его своими субъективными оценками.

На втором этаже коробки обретают форму аккуратных картин, развешанных по залу, как в классическом музее. Тут перед гостями уже интерпретированная кем-то история, которую даже нет необходимости самостоятельно наделять смыслами. А также мерч, который каждый гость может купить.

Третий этаж пуст. Не считая пары пластиковых стаканов, которые, возможно, кто-то оставил, в последний раз обсудив чьи-то мысли по поводу когда-то случившегося происшествия. Копия с копии, по которой уже невозможно прийти к оригиналу, даже если он когда-то и существовал.

Открытие выставки закончилось вечеринкой. Диджеи играли на первом этаже гетто, а гости танцевали буквально на месте, где лежал труп. Такова жизнь и таково беспристрастное субъективное искусство.

Один из экспонатов выставки был «вшит» в NFT на блокчейне от российских разработчиков DecimalChain. Теперь часть выставки будет и в метавселенной, где уже важен не сам экспонат, а факт обладания им.

Анастасия Подчипаева«Какие-то детали пришли в голову, конечно, по пути с работы. Тема, которую мы выбрали, актуальна всегда, и тут сопоставление миров земных, небесных и миров каждого отдельного человека. Когда в жизни случается кризисное событие, отключается голова, а за счёт этого освобождается внимание, которое человек может направить на важные вещи.

Все люди разные, но что-то нас объединяет, поэтому каждый поймёт нашу выставку, конечно, по-своему, несмотря на то что общая канва озвучена для всех одна. Лично я вижу в модели, которую мы выбрали для фильма, образ человека-посланника, который чист, как холст; это получеловек-полубожество, который трудится на благо всех. Не так важно, к какому социальному классу ты принадлежишь, каких взглядов придерживаешься: важны только то, что внутри, и любовь ко всему живому.

Мы используем разную символику, поэтому каждый остановит свой взгляд на своём. Объективного мнения не бывает, и мы хотели дать пищу для ума максимальному количеству глаз».

Станислав Дасюкевич:«Мне понравились работы Насти, и мы подумали сделать совместную выставку. У меня было много несвязных идей, которые сложились в пазл и реализовались на этой выставке».

Маргарита Свобода, гостья: «Я, наверное, мало что поняла, но меня захватила атмосфера. Хаос и разрозненность помещения, с атрибутами чего-то неприятного и при этом красивого. Много весёлых людей, которые что-то обсуждают, разглядывают, смеются. Наверное, это похоже на то, что, когда с нами происходят события, мы как будто не проживаем их в моменте, а проживаем только тогда, когда рассказываем о них. Мы дополняем свои размытые воспоминания деталями, которых, возможно, и не было на самом деле, наполняем чувствами, которые должны были испытывать тогда, но не испытывали».

Читать далее

Анонсы

“Сьогодні потрібно вирішити” – групова виставка першого випуску KAMA2YP: Contemporary Art

Опубликовано

Редактор

28. 07.2021 – 11.08.2021
Відкриття: 28 липня з 18:00 до 22:00
Voloshyn Gallery, Київ, вул. Терещенківська, 13

Kyiv Academy of Media Arts та Voloshyn Gallery представляють перший випуск дворічної програми KAMA2YP: Contemporary Art.

“Сьогодні потрібно вирішити” — виставка Максима Ходака, Василя Сая та Матвія Рубана — наймолодшого покоління українських художників. Канібалізм, етика, заперечення себе та іншого, збереження або знищення — ці теми постають на межі психологічного та інституційного та визначають відповідальність за сучасність, формовану прийдешнім поколінням.

На виставці буде представлений ряд деструктивних жестів, що об’єднають багатоканальну відеоінсталяцію, перформанс, документацію, підпал, аудіо, фото та живопис.

Куратори виставки, Євген Самборський та Леся Хоменко протягом двох років були викладачами та наставниками молодих авторів в рамках програми дворічного курсу КАМА. На виставці вибудовується непростий зв’язок між опікою та звільненням та розгортається дискусія про відповідальність, що утворюється у взаємодії між двома поколіннями художників.

Виставка репрезентує ангажований погляд на мистецтво, на роль художника в суспільстві, критичний підхід у роботі з матеріалом — все це є результатом діалогів та практик, що відбувались в майстерні КАМА протягом навчальних лабораторій. Проте художні роботи, репрезентовані на виставці, є жестами звільнення та власними маніфестаціями.

У своїй монументальній відеоінсталяції Максим Ходак підіймає питання впливу етики на субверсивні художні практики. Матвій Рубан працює з портретом та через медіум підважує статусність мистецького твору та його подальшу долю. Василь Сай маніфестує капітуляцію перед історією мистецтва та через перформанс і живопис переглядає роль авторства в художньому жесті.

Технічна підтримка Photinus studio.

Читать далее

Анонсы

Презентація виставкового проєкту Катерини Косьяненко «Список кораблів»

Опубликовано

Редактор

З 28 липня по 8 серпня 2021 року в Національному художньому музеї України триватиме виставковий проєкт Катерини Косьяненко «Список кораблів», в якому представлено роботи, що увійшли до арт-буку – однойменної збірки найвідомішого сучасного українського поета Сергія Жадана (побачила світ 2020 року у видавництві MERIDIAN CZERNOWITZ). Це дружня співпраця письменника та художниці, поєднання поетичного слова та художнього образу.

Творчість Сергія Жадана вже давно стала феноменом, який характеризує сучасну Україну. Роботи Катерини Косьяненко постають візуальним відповідником поезії Жадана, що органічно поєднує сучасну українську буденність та біблійні алюзії. В оформленні книги було використано 9 живописних творів художниці. На виставці, крім них, глядачі матимуть змогу побачити ще три  нових роботи.

Кураторка виставкового проєкту – Тетяна Швед Безкоровайна, директорка S.T. ART Foundation, якій належить ідея поєднати вірші Сергія Жадана з роботами Катерини Косьяненко:

«Мені йшлося про надзвичайно логічний процес єднання двох митців, двох співзвучних особистостей. Треба було створити такий тандем, в якому художник і письменник стали б своєрідними “братом та сестрою”. Я вважаю, що мені це вдалося. Сучасний живопис Катерини, який тісно переплетений з її любов’ю до старовинних слов’янських мотивів, неймовірно точно поєднався тут з поезією Сергія Жадана, про що неодноразово говорив і сам поет».

Сергій Жадан: «Роботи Каті, як на мене, мають дивовижну властивість повертати світло минулому, наповнювати його живим диханням і живим значенням. Архаїчне в цьому випадку просто виймається з часової історичної умовності, стаючи суголосним тому, що ми звикли бачити довкола себе. Це не осучаснення минулого – скоріше узгодження, урівноваження того, що було, з тим, що неодмінно станеться». 

Відкриття виставки «Список кораблів» відбудеться у Національному художньому музеї України 28 липня (середа) о 18:00 за участі Сергія Жадана, Катерини Косьяненко та кураторки проєкту Тетяни Швед Безкоровайної. На відкритті проєкту відбудеться виступ Сергія Жадана, який прочитає вибрані поезії зі своєї збірки.

Співорганізатор події S.T. ART Foundation.

Експозиція буде доступна для огляду по 8 серпня 2021 року.

Косьяненко Катерина (1978 р.н., Київ) – українська художниця, заслужена художниця України (з 2019). У 2002 році закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Навчалася на театрально-декораційному відділенні у Данила Лідера. В цьому ж році вступила до Національної спілки художників України. У 2005  році закінчила асистентуру-стажування НАОМА, живописна майстерня народного художника України, професора Василя Гуріна. З цього ж року – магістр живопису. З 1999 року почала брати участь у всеукраїнських художніх виставках, з 2003 року учасниця міжнародних художніх виставок і пленерів. У 2009 році стажувалася в Cite internationale Des arts (Франція, Париж), резидент Cite internationale Des arts. Член асоціації “Україна-Франція” (Україна, Київ).

У 2011 році стажувалася в Краківській академії образотворчого мистецтва ім. Я. Матейка. Член асоціації “Art without borders” (спілка художників “Мистецтво без кордонів”, Польща, Краків). Працює в галузі станкового малярства. 

Її роботи були представлені на виставках у Осінньому Салоні (2003, 2006, Salon D’Automnе, Париж, Франція), VII Флорентійському бієнале сучасного мистецтва (2009, Florence Biennale, Італія), “Ukrainiane women in arts and culture”, “Gallery Atelier Beeld” спільно з фондом Matrix Orange (2010, Гаага, Нідерланди), “GENIUS LOCI. ТОНІНО ГУЕРРА” (2015, Київський національний музей російського мистецтва (тепер Національний музей “ Київська картинна галерея”), київська галерея “КалитаАртКлуб”, Асоціація Тоніно Гуерри (Італія) під егідою Посольства Італії в Україні). 

Твори Косьяненко зберігаються у музейних та приватних мистецьких збірках України, Польщі, Франції, Нідерландів, Великобританії, США, ОАЕ, Канади, Росії.  

Читать далее
BLOCKSAYS
BLOCKSAYS
Дошка безкоштовних оголошень в Україні
art-insight.com.ua

Читаемые