Оставайтесь с нами

Анонсы

“Біг по воді …” та реальність резиденції BIRUCHIY 017

Опубликовано

16 вересня відбулось відкриття підсумкової виставки робіт учасників резиденції BIRUCHIY 017, які 2 тижні прожили на території колишнього піонертабору приазов’я. У резиденції цього року взяли участь понад 30 сучасних авторів з України, Росії, Італії та Німеччини, а також мистецтвознавці, куратори та арт-критики.

BIRUCHIY 017 порадував своїх резидентів насиченою лекційною програмою, за допомогою якої учасники змогли познайомитися з новими проектами своїх колег. Були представлені роботи переможців відео-форуму Live Mapping Contest 2017 (Амстердам) Володимира Гулича і Насті Лойко (група Artzebs) із запорізькою фанк-групою “Madjah’s”; презентація фестивалю “Конструкція” (Дніпро) від куратора Катерини Русецької; показ робіт учасників резиденції “НАД БОГОМ” (Вінниця) та SHISHAKIFEST; презентація підсумкового каталогу        BIRUCHIY 016, а також 6-годинний модульний тренінг з практичною частиною з трьох частин команди “Inclusive friendly / Інклюзивно привітні” (Київ).

Окрім основної програми, під час симпозіуму пройшла волонтерська еко-акція на косі Азовського узбережжя, в рамках якої учасники резиденції очистили від сміття прибережну смугу на під’їзді до Бірючого. Із зібраних на узбережжі пластикових пакетів Володимир Гулич і Настя Лойко створили яскраву скульптуру –  плафон.

“Загальна концепція симпозіуму, означена як “Біг по воді…”, в цьому році трансформувалася в дослідження змін локації резиденції, її архітектури й форм” – прокоментував Геннадій Козуб.

Проект “Монумент” художника з Берліна Миті Чурикова і куратора Сергія Канцедал (Турин) став рефлексією на інструменталізацію півострова Бірючий в умовах збільшення інтересу до цього місця як до курорту, так і до об’єкта інвестицій. Проект типового курортного будинку як збірний образ сучасної архітектури Бірючого й одночасно художньої метафори та конструктивної моделі автономного виживання масштабного проекту в умовах гіперкапіталістичного ландшафту півострова.

Жанна Кадирова представила проект “Розмальовки”: “Багато об’єктів, що зображено в них, вже не існують або змінилися до невпізнання внаслідок джентрифікації місця, тому у кожного художника є вибір – залишити “розмальовку” не змінюючи її або відобразити існуючі або прогнозовані зміни, використовуючи різні техніки та матеріали”.

За словами Влади Ралко (Київ), яка вперше відвідала Бирючий, саме локація резиденції стала відправною точкою в створенні багатьох робіт – “Цілком дивно, як саме місце взаємодіє з авторами. Хитка поверхня радянської архітектури, залишки якої з неймовірною швидкістю руйнуються. Фактично місто-привид, якого вже немає та ніколи не буде. Це й стало для мене “бігом по воді”. Якимось об’єктом, по якому фактично ходити не можна, та практично існуючим в реальності”.

Володимир Будніков (Київ) в своїх роботах відобразив гру світла і тіней з архітектурою резиденції “Самі конструкції квадратів й кубів радянської архітектури нагадують тюремні бараки, які на заході створюють цікаву гру чорного й білого, а тіні, які ламають їх форми при взаємодії з величезними круглими антенами, розташованими на кожному будинку, перевтілюються в якісь космічні кораблі, що приземлилися посеред пустелі”.

Проект Анни Миронової (Київ) “ТУТ І ЗАРАЗ” яскравими фарбами зафіксував зміни тіней і логіку їх переміщень, синхронну та узгоджену з рухом сонця – “Великий простір спонукає до зовсім іншому сприйняттю плину часу, його відчуваєш фізично, підсвідомо підкоряючись цьому новому відкриттю”.

Артем Волокітін (Харків) дослідив властивості світла в контрастній роботі “Блік”, сяючою променями на чорному тлі, а в створеному в 2015-му році поліптихі “Діорама” показав процес вивчення градацій кольору – синього, блакитного та сірого, їх відтінків та півтонів. Відображення кольорових відблисків частково ограненного каменю представив у своїй роботі Андрій Стегура (Ужгород), а Тетяна Малиновська (Харків) наповнила свої абстракції м’якими формами, обсягами та соковитими фарбами. Володимир Яковець (Черкаси) представив диптих “Відображення”.

Скульптор Назар Білик (Київ) створив мінімалістичний об’єкт з поліефірної смоли “Ходіння по воді” “звернення до біблійного сказання про диво, про його можливості в нашому житті, про наше бажання та надії” прозорий куб, в гранях якого віддзеркалюється море, що створює додатковий простір та обсяг.

Художник з Італії Франко Аріаудо (Franco Ariaudo), який взяв участь в резиденції BIRUCHIY 017 за програмою обміну з Інтернаціональною мережею арт-резиденцій та освітніх програм RESÒ, в рамках довгострокового проекту BASILISK створив скульптурний об’єкт прототипу специфічного тренажера для тренування бігу по воді.

Створена “з натури” живописна серія Матвія Вайсберга (Київ) “Кілька сонетів, присвячених Джону Констеблу” відобразила повну палітру Азовського моря, та за словами автора, стан повноцінного щастя по Бродському: “… жив у моря, грав у рулетку…”. Ельміра Шемседінова (Київ) створила серію акварельних морських етюдів і живописну роботу за мотивами одного з них. Шість класичних морських пейзажів, укладених в строгі геометричні форми фото-кадрів, представив Юрій Пікуль (Київ). “Картини, написані серцем, на морі…” Владислава Шерешевського (Київ) продемонстрували іронічну сюжетну лінію в серії “Морська”.

Експериментальний диптих Олекси Манна (Київ), створений із застосуванням традиційного акрилу та будівельного сміття, втілив символічний міст між тим, що було і є, реальністю і міфом, Азовським морем і лиманом. А триптих білих полотен Аліни Якубенко (Київ), який зображає ще не розпаковані основи для створення майбутніх полотен, перетворив полотно з мальовничою площини в об’єкт.

Наташа Юдіна з Томська показала вишивку на плюші “Венера в снігах” як рефлексію на складну ситуацію в сучасному мистецтві пострадянського простору. Графіка “Піонертабір ім. Боттічеллі” стала іронічним відображенням зміни локації арт-резиденції. Юрій Шабельников (Москва) продовжив роботу по дослідженню руйнувань радянської спадщини, його фатальних символів і відображення в повсякденному житті суспільства в інсталяції “За борщ!” та філософській графіці  “Остання подорож Гуллівера в Росію”.

Крім представлених робіт, в експозиції взяли участь роботи, створені в рамках травневої резиденції – Ніни Мурашкіної (Київ), Максима Мамсікова (Київ) та Хав’єра Ескали (Каталонія). У резиденції BIRUCHIY 017 також взяли участь Apl 315 (Одеса), Марія Вторушина (Київ), Юрій Єфанов (Київ), Аліна Клейтман (Київ), Андрій Лобов (Київ), Наталія Маценко (Київ), Соня Помогайбо (Київ), Марія Прошковська (Київ), Деніс Рубан (Київ), Олексій Сай (Київ), Андрій Сігунцов (Київ), Іґнат Соломко (Київ).

Анонсы

Выставка Saint Vandals и Анастасии Подчипаевой Crisis design

Опубликовано

Редактор

События, которые становятся историей, чаще всего сопровождаются стрессом, как свежая рана; со временем интерпретации случившегося обрастают «сказками» и идеологическими дополнениями.
Люди любят рассказывать истории, которые интересно слушать, но ещё больше люди любят истории, на которых можно сделать деньги.

Выставка Crisis design проходит в Москве на Дизайн-заводе «Флакон» на трёх этажах, каждый из которых демонстрирует этапы развития событий от страшного происшествия до его коммерциализации. Подобно игре в испорченный телефон, вы увидите, как искренне рождается искусство из фальшивых попыток рассказать историю как можно интереснее и дороже.

Автор выставки Станислав Дасюкевич под псевдонимом Saint Vandals выбирает для своих работ темы разрушений, кризисов и смерти и всегда совершает акт вандализма как финальный штрих для своих скульптур, картин и других предметов искусства. Фотографии Анастасии Подчипаевой, представленные на выставке, тоже не избежали встречи с баллончиком жёлтой краски.

Первое, что видят гости выставки, — это заваленное старыми коробками пространство, которое напоминает гетто. Тут мемориал из жестяной бочки, на котором догорают церковные свечи, а неподалёку — очерченный мелом труп ангела. Место преступление огорожено жёлтой лентой, а вместо оранжевых дорожных сигнальных конусов стоят оранжевые черепа — как отсылка к предыдущей выставке Станислава под названием The End.

Тут же крутится короткометражный фильм с Валерией Шутовской в роли ангела, которая перед смертью передаёт некое послание автору. Ангел нарочито выглядит бесполо, как и события, которые просто случаются как бесполый факт, не имеющий религии и политических взглядов, а вот люди, которые приходят на место случившегося, наделяют его своими субъективными оценками.

На втором этаже коробки обретают форму аккуратных картин, развешанных по залу, как в классическом музее. Тут перед гостями уже интерпретированная кем-то история, которую даже нет необходимости самостоятельно наделять смыслами. А также мерч, который каждый гость может купить.

Третий этаж пуст. Не считая пары пластиковых стаканов, которые, возможно, кто-то оставил, в последний раз обсудив чьи-то мысли по поводу когда-то случившегося происшествия. Копия с копии, по которой уже невозможно прийти к оригиналу, даже если он когда-то и существовал.

Открытие выставки закончилось вечеринкой. Диджеи играли на первом этаже гетто, а гости танцевали буквально на месте, где лежал труп. Такова жизнь и таково беспристрастное субъективное искусство.

Один из экспонатов выставки был «вшит» в NFT на блокчейне от российских разработчиков DecimalChain. Теперь часть выставки будет и в метавселенной, где уже важен не сам экспонат, а факт обладания им.

Анастасия Подчипаева«Какие-то детали пришли в голову, конечно, по пути с работы. Тема, которую мы выбрали, актуальна всегда, и тут сопоставление миров земных, небесных и миров каждого отдельного человека. Когда в жизни случается кризисное событие, отключается голова, а за счёт этого освобождается внимание, которое человек может направить на важные вещи.

Все люди разные, но что-то нас объединяет, поэтому каждый поймёт нашу выставку, конечно, по-своему, несмотря на то что общая канва озвучена для всех одна. Лично я вижу в модели, которую мы выбрали для фильма, образ человека-посланника, который чист, как холст; это получеловек-полубожество, который трудится на благо всех. Не так важно, к какому социальному классу ты принадлежишь, каких взглядов придерживаешься: важны только то, что внутри, и любовь ко всему живому.

Мы используем разную символику, поэтому каждый остановит свой взгляд на своём. Объективного мнения не бывает, и мы хотели дать пищу для ума максимальному количеству глаз».

Станислав Дасюкевич:«Мне понравились работы Насти, и мы подумали сделать совместную выставку. У меня было много несвязных идей, которые сложились в пазл и реализовались на этой выставке».

Маргарита Свобода, гостья: «Я, наверное, мало что поняла, но меня захватила атмосфера. Хаос и разрозненность помещения, с атрибутами чего-то неприятного и при этом красивого. Много весёлых людей, которые что-то обсуждают, разглядывают, смеются. Наверное, это похоже на то, что, когда с нами происходят события, мы как будто не проживаем их в моменте, а проживаем только тогда, когда рассказываем о них. Мы дополняем свои размытые воспоминания деталями, которых, возможно, и не было на самом деле, наполняем чувствами, которые должны были испытывать тогда, но не испытывали».

Читать далее

Анонсы

“Сьогодні потрібно вирішити” – групова виставка першого випуску KAMA2YP: Contemporary Art

Опубликовано

Редактор

28. 07.2021 – 11.08.2021
Відкриття: 28 липня з 18:00 до 22:00
Voloshyn Gallery, Київ, вул. Терещенківська, 13

Kyiv Academy of Media Arts та Voloshyn Gallery представляють перший випуск дворічної програми KAMA2YP: Contemporary Art.

“Сьогодні потрібно вирішити” — виставка Максима Ходака, Василя Сая та Матвія Рубана — наймолодшого покоління українських художників. Канібалізм, етика, заперечення себе та іншого, збереження або знищення — ці теми постають на межі психологічного та інституційного та визначають відповідальність за сучасність, формовану прийдешнім поколінням.

На виставці буде представлений ряд деструктивних жестів, що об’єднають багатоканальну відеоінсталяцію, перформанс, документацію, підпал, аудіо, фото та живопис.

Куратори виставки, Євген Самборський та Леся Хоменко протягом двох років були викладачами та наставниками молодих авторів в рамках програми дворічного курсу КАМА. На виставці вибудовується непростий зв’язок між опікою та звільненням та розгортається дискусія про відповідальність, що утворюється у взаємодії між двома поколіннями художників.

Виставка репрезентує ангажований погляд на мистецтво, на роль художника в суспільстві, критичний підхід у роботі з матеріалом — все це є результатом діалогів та практик, що відбувались в майстерні КАМА протягом навчальних лабораторій. Проте художні роботи, репрезентовані на виставці, є жестами звільнення та власними маніфестаціями.

У своїй монументальній відеоінсталяції Максим Ходак підіймає питання впливу етики на субверсивні художні практики. Матвій Рубан працює з портретом та через медіум підважує статусність мистецького твору та його подальшу долю. Василь Сай маніфестує капітуляцію перед історією мистецтва та через перформанс і живопис переглядає роль авторства в художньому жесті.

Технічна підтримка Photinus studio.

Читать далее

Анонсы

Презентація виставкового проєкту Катерини Косьяненко «Список кораблів»

Опубликовано

Редактор

З 28 липня по 8 серпня 2021 року в Національному художньому музеї України триватиме виставковий проєкт Катерини Косьяненко «Список кораблів», в якому представлено роботи, що увійшли до арт-буку – однойменної збірки найвідомішого сучасного українського поета Сергія Жадана (побачила світ 2020 року у видавництві MERIDIAN CZERNOWITZ). Це дружня співпраця письменника та художниці, поєднання поетичного слова та художнього образу.

Творчість Сергія Жадана вже давно стала феноменом, який характеризує сучасну Україну. Роботи Катерини Косьяненко постають візуальним відповідником поезії Жадана, що органічно поєднує сучасну українську буденність та біблійні алюзії. В оформленні книги було використано 9 живописних творів художниці. На виставці, крім них, глядачі матимуть змогу побачити ще три  нових роботи.

Кураторка виставкового проєкту – Тетяна Швед Безкоровайна, директорка S.T. ART Foundation, якій належить ідея поєднати вірші Сергія Жадана з роботами Катерини Косьяненко:

«Мені йшлося про надзвичайно логічний процес єднання двох митців, двох співзвучних особистостей. Треба було створити такий тандем, в якому художник і письменник стали б своєрідними “братом та сестрою”. Я вважаю, що мені це вдалося. Сучасний живопис Катерини, який тісно переплетений з її любов’ю до старовинних слов’янських мотивів, неймовірно точно поєднався тут з поезією Сергія Жадана, про що неодноразово говорив і сам поет».

Сергій Жадан: «Роботи Каті, як на мене, мають дивовижну властивість повертати світло минулому, наповнювати його живим диханням і живим значенням. Архаїчне в цьому випадку просто виймається з часової історичної умовності, стаючи суголосним тому, що ми звикли бачити довкола себе. Це не осучаснення минулого – скоріше узгодження, урівноваження того, що було, з тим, що неодмінно станеться». 

Відкриття виставки «Список кораблів» відбудеться у Національному художньому музеї України 28 липня (середа) о 18:00 за участі Сергія Жадана, Катерини Косьяненко та кураторки проєкту Тетяни Швед Безкоровайної. На відкритті проєкту відбудеться виступ Сергія Жадана, який прочитає вибрані поезії зі своєї збірки.

Співорганізатор події S.T. ART Foundation.

Експозиція буде доступна для огляду по 8 серпня 2021 року.

Косьяненко Катерина (1978 р.н., Київ) – українська художниця, заслужена художниця України (з 2019). У 2002 році закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Навчалася на театрально-декораційному відділенні у Данила Лідера. В цьому ж році вступила до Національної спілки художників України. У 2005  році закінчила асистентуру-стажування НАОМА, живописна майстерня народного художника України, професора Василя Гуріна. З цього ж року – магістр живопису. З 1999 року почала брати участь у всеукраїнських художніх виставках, з 2003 року учасниця міжнародних художніх виставок і пленерів. У 2009 році стажувалася в Cite internationale Des arts (Франція, Париж), резидент Cite internationale Des arts. Член асоціації “Україна-Франція” (Україна, Київ).

У 2011 році стажувалася в Краківській академії образотворчого мистецтва ім. Я. Матейка. Член асоціації “Art without borders” (спілка художників “Мистецтво без кордонів”, Польща, Краків). Працює в галузі станкового малярства. 

Її роботи були представлені на виставках у Осінньому Салоні (2003, 2006, Salon D’Automnе, Париж, Франція), VII Флорентійському бієнале сучасного мистецтва (2009, Florence Biennale, Італія), “Ukrainiane women in arts and culture”, “Gallery Atelier Beeld” спільно з фондом Matrix Orange (2010, Гаага, Нідерланди), “GENIUS LOCI. ТОНІНО ГУЕРРА” (2015, Київський національний музей російського мистецтва (тепер Національний музей “ Київська картинна галерея”), київська галерея “КалитаАртКлуб”, Асоціація Тоніно Гуерри (Італія) під егідою Посольства Італії в Україні). 

Твори Косьяненко зберігаються у музейних та приватних мистецьких збірках України, Польщі, Франції, Нідерландів, Великобританії, США, ОАЕ, Канади, Росії.  

Читать далее
BLOCKSAYS
BLOCKSAYS
Дошка безкоштовних оголошень в Україні
art-insight.com.ua

Читаемые